З 5 липня по 8 серпня 4-я Ударна перебувала у складі 2-го Прибалтійського фронту. З переходом знову до складу 1-го Прибалтійського фронту ми отримали завдання — спільно з 43-ю Армією обійти війська 16-ї німецької армії в районі міста Бауска. У цій смузі знаходилося п’ять, повнокровних дивізій противника, які обіймали чотири рубежу оборони.
Перші десять днів війська армії успішно переслідували противника і до середини вересня просунулися по всьому стокилометровому фронту більш ніж на 70 кілометрів в глибину.
На кінець битви в районі Шяуляя начальник оперативного відділу наказав мені виїхати туди і оцінити роботу наших самохідних установок, описавши сліди їх «болванок», залишені на броні підбитих «тигрів».
Треба сказати, що німці кидали в бій сотні танків, які горіли і кришилися під вогнем нашої артилерії. Я застав купи паруючого понівеченого металу. Фронт відсунувся до того часу на 2-3 кілометри.
Обійшов десяток розбитих машин. Привернув увагу «тигр», який стояв у дрібному чагарнику. Він був без вежі. Не відразу я здогадався обійти кущі навколо охопленої вогнем танка. Нарешті, помітив розвернену вежу метрах в 30 від танка.
Виміряв відстань, все описав і доповів у штабі. Важко уявити собі силу удару і ефективність наших самохідних установок. На жаль, не було можливості сфотографувати це «кладовище» німецьких «тигрів», «пантер» і «фердинанд».М. В. Фрунзе дивізій проявили масовий героїзм і напередодні свята вийшли на заданий рубіж в Курляндії.
У ці дні розвідник 158-ї дивізії М. В. Яглинский захопив у полон 26 фашистів, незважаючи на шість поранень, поля бою не покинув. Його нагородили орденом Леніна і зіркою Героя Радянського Союзу.
Пересічні 1126-го полку 334-ї дивізії Кухтін і Смирнов приховано підповзли до німецьких танків. У кожного було по дві протитанкові гранати. Діючи вміло й хоробро, вони підбили два танки супротивника. Таких прикладів мужності та кмітливості було чимало