Відомий російський підприємець,
президент, голова Ради
директорів ЗАТ “Холдингова компанія
“Інтеррос”.
Коротка біографія.
Володимир Олегович Потанін
народився
3 січня 1961 року в Москві. Батько Володимира
Потаніна був дипломатом, мати працювала лікарем.
У 1983 році закінчив економічний Потанін
факультет Московського державного
інституту міжнародних відносин (МДІМВ)
за спеціальністю “економіст-міжнародник”.
У 1983-1990 роках працював у Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків
СРСР.
Після скасування державою монополії на зовнішню торгівлю Володимир
Потанін в кінці 1991 року створив зовнішньоекономічну асоціацію
“Інтеррос”, в якій зайняв пост президента. Компанія надавала
послуги з фінансового консалтингу і займалася супроводом
зовнішньоторговельних угод.
На початку 1990-х років Потанін познайомився з Михайлом Прохоровим,
який обіймав посаду голови департаменту у правлінні Міжнародного
банку економічного співробітництва. Згодом знайомство
переросло у тривалий бізнес-партнерство.
У 1992 році Володимир Потанін і Михайло Прохоров створили акціонерний
комерційний банк “Міжнародна фінансова компанія (МФК), в
якому Потанін став спочатку віце-президентом, а потім президентом.
На початку 1993 року партнери організували Об’єднаний експортно-
імпортний банк – “Онексім Банк”. Президентом банку був обраний
Володимир Потанін. У травні 1994 року банк отримав статус агента
уряду Росії з питань фінансового обслуговування
централізованих зовнішньоекономічних зв’язків.
Навесні 1995 року Володимир Потанін став одним з ініціаторів так
званих заставних аукціонів.
З 14 серпня 1996 року по 17 березня 1997 року обіймав посаду Потанін
першого заступника голови уряду РФ. Курирував
економічний блок питань.
Під час роботи в уряді Росії очолював близько 20
федеральних, урядових і міжвідомчих комісій, у тому
числі урядову комісію з питань фінансової та грошово-
кредитної політики, оперативну комісію при уряді РФ за
вдосконалення системи платежів і розрахунків, міжвідомчу
комісію РФ по співпраці з міжнародними фінансово-
економічними організаціями і “Групою семи”. Також був
керуючим від РФ в Міжнародному банку реконструкції та розвитку і
Багатобічне агентство по гарантіях інвестицій.
З травня 1997 року знову зайняв пост президента “Онексім Банку”.
У 1997 році через “Онексім Банк” та ВАТ “Сиданко” Володимир Потанін
придбав контрольний пакет “Известий”. Восени того ж року він створив
холдинг ЗАТ “Проф-медіа” для управління всіма підконтрольними
“Онексім Банку” ЗМІ. Крім “Известий”, в їх число в різний час
входили “Комсомольская правда”, “Експерт”, “Афіша” і “Велике місто”.
26 травня 1998 року у зв’язку з реорганізацією групи “Онексім-МФК-
Ренесанс” зайняв пост президента, голови ради директорів ЗАТ
“Холдингова компанія “Інтеррос”, створеної на базі компаній
“Інтеррос”, “Сиданко” і “Норільський нікель”.
У січні 2007 року Володимир Потанін почав процес розділу
спільних активів з Михайлом Прохоровим. Розділ переріс у конфлікт,
в ході якого колишні партнери по бізнесу з’ясовували свої стосунки в
судах.
В результаті реструктуризації бізнесу компанія
“Інтеррос”
залишилася в
власності Володимира Потаніна, а Михайло Прохоров створив свою
керуючу компанію.
Володимир Потанін
веде велику громадську діяльність. Він
є членом Ради з конкурентоспроможності і
підприємництва при Уряді РФ; членом бюро правління
Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП);
головою Національної ради з корпоративного управління
(НСКУ); членом Громадської ради при Міністерстві оборони Росії;
членом науково-консультативної ради при Генеральній прокуратурі РФ;
членом президії Ради при президенті РФ з розвитку фізичної
культури і спорту, спорту вищих досягнень, підготовки та проведення
XXII зимових Олімпійських і XI Паралімпійських ігор 2014 р. в Сочі,
XXVII Всесвітньої літньої Універсіади 2013 року в р. Казані; членом
Наглядової ради АНО “Оргкомітет Сочі-2014”; членом
Опікунської ради НБО “Фонд підтримки олімпійців Росії”;
членом Опікунської ради Російського географічного товариства;
головою Наглядової ради Російського міжнародного
олімпійського університету (РМОУ).
Володимир Потанін активно займається благодійністю. В 1999 році
він заснував некомерційну благодійну організацію
Благодійний фонд Ст. Потаніна для реалізації соціально значущих
довгострокових проектів у галузі вітчизняної освіти і культури.
З грудня 2001 року є членом опікунської Ради фонду
Соломона Гуггенхайма (Нью-Йорк). З червня 2002 року – голова
ради директорів Благодійного фонду “Ермітаж-Гуггенхайм”. З
квітня 2003 року – голова Опікунської ради
Державного Ермітажу.
З травня 2006 року – член опікунської ради університету МДІМВ МЗС
Росії.
Відзначений урядовими нагородами – орденом “За заслуги перед
Вітчизною” IV ступеня (2007), медаллю “В пам’ять 850-річчя Москви” і
медаллю “В пам’ять 300-річчя Санкт-Петербурга”. Нагороджений Почесною
знаком Міністерства освіти РФ “За благодійність і
милосердя” (2002).
За заслуги перед Російською православною церквою нагороджений орденами
св. рівноапостольного князя Володимира ІІІ та ІІ ступенів, орденом
преподобного Сергія Радонезького III і II ступенів, орденом св.
благовірного князя Данила Московського II ступеня, знаком Патріаршим
св. великомучениці Варвари I ступеня.
У грудні 2009 року Російським імператорським домом нагороджений
орденом св. Анни II ступеня “у воздаяние заслуг перед Вітчизною і
Російською православною церквою”.
Лауреат премії Міжнародного фонду єдності православних народів
за 2003 рік.
У січні 2007 року присвячений в офіцери ордена Мистецтв і витонченою
словесності Франції.
За даними журналу Forbes, в березні 2011 року Володимир Потанін зайняв 34
місце в списку найбагатших людей планети. Його стан оцінений в 17,8
мільярдів доларів.
Вільно володіє англійською та французькою мовами.
Володимир Потанін одружений, у нього троє дітей. Донька Анастасія та старший
син Іван активно займаються спортом, є багаторазовими
чемпіонами Росії та світу з аквабайку.
Захоплюється подорожами, бадмінтоном, гірськими лижами, водними
видами спорту, шахами.
За матеріалами:
Вікіпедія
,
ru.wikipedia.org
Матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел
