Англійський драматург і поет Вільям Шекспір є одним з найбільших і знаменитих драматургів світу, створив 17 комедій, 11 трагедій, до десяти хронік, понад 150 сонетів і п’ять поем.
Це одна з найбільш спірних і суперечливих фігур в історії всесвітньої літератури. Існує дуже мало достовірних відомостей про особисте життя великого драматурга, його доля, як і долі багатьох відомих людей, мало цікавили їх сучасників. Народився Шекспір 23 квітня 1564 року в англійському містечку Стратфорд-на-Ейвоні в родині поважного заможного ремісника. Батька часто обирали на різні громадські посади, одного разу його обрали навіть мером міста. Мати Шекспіра, уроджена Арден, походила з старовинного знатного роду. Навчався він у стратфордской граматичній школі, де викладали стародавні та сучасні мови, тут він зміг отримати гарну освіту. Деякі дослідники припускають, що Шекспір відвідував школу короля Едуарда VI, де приділяли увагу вивченню історії та класичної поезії, творчості таких поетів, як Плавт і Овідій, що могло послужити поштовхом для написання ним видатних творів.
Одружився Шекспір досить рано, коли йому виповнилося вісімнадцять років. Його дружиною була Енн Хетевей, дочка місцевого поміщика, вона була старша Вільяма на вісім років. Через рік, у 1583 році, народилася дочка Сюзанна, а в 1585 році у них народилися двійнята. У 1587 році Шекспір разом з родиною переїздить у Лондон, де згідно з одними джерелами поступив в театр, в якому виконував роль актора, драматурга і режисера одночасно. За іншою версією в цей період часу він викладав у школі. Як би там не було, але до 1592 році про нього вже говорили, як про відомого драматурга, у 1593 році він опублікував першу роботу «Венера і Адоніс».
У 1592 році Шекспір є учасником акторської трупи Бербеджа, в 1599 році трупа відкрила театр «Глобус» в Лондоні, Шекспір був одним з пайовиків підприємства. З 1595 по 1600 роки Шекспір пише одні з найкращих своїх творів: «Ромео і Джульєтта», «Сон в літню ніч», «Річард II» та інші. Пізніше він починає цікавитися трагедіями і створює такі видатні твори, як «Король Лір», «Гамлет», «Леді Макбет», «Отелло» та інші, які і досі не сходять зі сцен багатьох театрів світу. Твори Шекспіра отримали величезну популярність, навіть королева Елізабет I відгукувалася про них дуже схвально. У 1603 році, в період правління Якова I, трупа Шекспіра заслужено отримала статус королівської, Шекспір і старі члени трупи були удостоєні звання камердинера.
Згідно з деякими джерелами в 1612 році Шекспір пішов у відставку і повернувся в Стретфорд, де проживала дружина і дві його дочки (його син Гамнет помер у віці 11 років). 23 квітня 1616 року у віці 52 років Вільям Шекспір помер. Заповіт, написаний 15 березня того ж року, було підписано досить нерозбірливо, що дозволило 
деяким дослідникам припустити, що великий драматург був дуже хворий. Поховали Шекспіра 26 квітня під вівтарем стратфордской церкви.
Минуло вже чотири століття з моменту смерті Шекспіра, але твори, створені рукою геніального поета і драматурга, безсмертні, вони і сьогодні змушують нас любити і ненавидіти, сміятися і плакати разом з його безсмертними героями. Донині не вщухають суперечки з приводу справжнього авторства творів, підписаних його ім’ям, але безперечно одне, що ці видатні твори і через сотні років не залишили нікого байдужим, тому що теми любові, добра і зла вічні.
