Вілліс Керрієр — інженер-винахідник, творець першого у світі кондиціонера повітря. Відкриття, яке робить наше життя більш зручним та комфортним. Відкриття, без якого ми вже не уявляємо наш сучасний світ. 
Народився знаменитий Король холоду, як називали Вілліса Кэрриера сучасники, 26.11.1876 р. в невеликому містечку Ангола під Нью-Йорком. Батько Вілліса, Дуейн Вільямс Керрієр, якийсь час керував магазином, завідував поштою і навіть навчав музиці індіанців. Після одруження на Елізабет Хевіленд батько повернувся до роботи на фермі, яку його сім’я придбала ще в 1836 році. Тут Вілліс провів своє дитинство і юність, з захопленням допомагаючи батькові споруджувати найпростіші холодильники, в яких можна було довше зберігати м’ясо. Придумував з батьком вентиляційні системи для корівників та схеми укладання сіна, щоб домогтися циркуляції повітря і таким чином вберегти сіно від гниття. Мати Вілліса, предки якої були квакерами, та й сама вона не терпіла бездіяльності, всіляко заохочувала прагнення Вілліса до знань і до праці. На жаль, вона померла, коли хлопцеві було 11 років. Блискуче закінчивши школу, Вілліс вступив на пільгових умовах в престижний Корнелльський університет, штат Нью-Йорк. Т. к. стипендії насилу вистачало лише на їжу та оплату кімнати, Вілліс підробляв в котельні, пральні, косив галявини, одночасно мріючи перевернути світ, зробивши якесь відкриття.
Отримавши в 1901 році ступінь магістра з інженерної справи, Керрієр поступив на роботу в нещодавно створений компанією Buffalo Forge відділ експериментальної інженерії. Він тут же із захопленням приступає до дорученої завданням і в найкоротші терміни створює системи для сушіння кави і лесопиломатериалов. На цих системах компанія заробила 40 тисяч доларів, з яких частина грошей пішла на подальше фінансування проектів У. Кэрриера. 
Співробітник компанії Ірвін Лайл, відмінний менеджер по продажам і майбутній партнер Кэрриера, розповів йому про проблему власника друкарні Sackett-Wilhelms в Брукліні за прізвищем Джонглис. Останній витратив кругленьку суму на придбання самого сучасного дорогого обладнання, проте не міг домогтися гарної якості поліграфії. Папір, на якій друкувалися в кілька проходів кольорові зображення, різко реагувала на вологість повітря в цехах. Листи починали розбухати при надмірній вологості і всихали, зменшувалися при низькою. Керрієр із захопленням взявся за рішення нової задачі, взявши за основу своєї нової конструкції свою систему опалення, використовуючи досвід проектування сушильних печей, обігрівальних котлів та іншого опалювального обладнання. На цей раз через радіатори замість пара була пропущена холодна вода. Ретельно проаналізовано співвідношення кількості води і її температури до кількості і вологості повітря, який продувался вентилятором крізь радіатор. 17.07. 1902 р. конструкція, яка стала першою в світі системою кондиціонування, була готова, чоловік отримав унікальну можливість управляти кліматом.
Спочатку для охолодження використовувалася вода з артезіанської свердловини, з весни 1903 р. в системі з’явився аміачний холодильник. Вражаюче, але перший кондиціонер був створений для боротьби з вологістю, від якої розбухала папір і пливли фарби у друкарні, а не з метою створення приємної прохолоди й комфорту для людини. Сучасні кондиціонери здатні створювати найкраще, оптимальне розміщення охолодженого повітря в будівлях і приміщеннях різних форм і призначень. Компанією VashClimate здійснюється продаж кондиціонерів за доступними цінами. Винаходом Кэрриера одразу ж зацікавилися інші поліграфісти, власники бавовняних заводів Белмонта, у 1907 р. був отриманий солідний замовлення від японського шовкового заводу, розташованого в Йокагаме. 
2.01.1906 р. Керрієр отримав патент на свій винахід, назвавши його апаратом для очищення повітря. До речі, ще в 1815 р. француз Жанн Шабаннес запатентував свій винахід «кондиціонування повітря» і регулювання температури в житлах і будівлях, однак його ідея не була втілена в життя. У компанії Buffalo Forge Вілліс Керрієр пропрацював 12 років. Незважаючи на величезну прибуток, який отримала компанія в результаті його винаходів, компанія всіляко економила на проведених дослідженнях, самому Кэрриеру виплачували невиправдано низьку платню, а взимку 1914-го і зовсім закрила відділ розробки. В червні 1915 р. сім молодих інженерів, серед яких були Керрієр і Лайл, зібравши свої особисті кошти на суму 32,6 тисячі доларів, зареєстрували компанію Carrier Ingineering з випуску кондиціонерів для охолодження будівель. До 1924 році кондиціонери встановлювалися не тільки на великих промислових підприємствах і в будинках мільйонерів, але також у театрах, готелях і магазинах. Першими були три техаських театру, але піком успіху стала установка кондиціонерів в прославленому театрі Нью-Йорка — Rivoli. У 1928 – 1929 роках з’явилися кондиціонери і в будівлі конгресу. На Всесвітньому ярмарку, що проходила в 1939-му, стенд Carrier Ingineering зібрав навколо себе рекордну кількість відвідувачів. Тут були розміщені фотографії знаменитостей, у чиїх офісах і будинках вже працювали кондиціонери Кэрриера. Сам винахідник стояв біля стенду і демонстрував невеликих розмірів пристрій, яке регулювало температуру, вологість і якість повітря в приміщенні. 9.10.1950 року Короля холоду не стало, все своє майно Вілліс Керрієр заповів фірмі, носить і сьогодні його ім’я.
