Знаменитий козацький отаман, ватажок Селянської війни 1670-1671 р. р.) Степан Разін народився приблизно у 1630 р. в донській станиці Зимовейской, в родині потомствених козаків. Його батько, Тимофій Разін, був знатним заможним козаком. Хрещеним батьком
Степана став військовий отаман Корнило Яковлєв. В сім’ї було троє синів, Степан був середнім. Незважаючи на те, що Степан ніде не навчався, він зумів самостійно вивчити калмицька і татарську мови. З часом ці знання йому здорово згодяться в переговорах з калмыцкими ватажками про ведення спільних бойових дій проти Кримського ханства та Османської імперії. Вже в молоді роки він помітно виділявся і користувався повагою серед донських старшин. Будучи глибоко віруючою людиною Степан Разін двічі відвідує Соловецький монастир. Згідно збереженим історичним документам своє перше паломництво він здійснив у 1652 році. Кілька разів його разом з групою козаків направляли від донських козаків до Москви в Посольський наказ. У 1662 році Разін стає отаманом.
У 1662-1663 р. р. він очолив військовий похід козаків на Перекоп проти кримчаків, який закінчився для них дуже вдало. На Дон козаки повернулися з багатою здобиччю і полоненими. За сміливість і відвагу Степан Разін був широко відомий на Дону.
Майстер з Голландії Ян Стрейс дає наступний словесний портрет зовнішності Степана Разіна: Високий, міцної статури, статечний чоловік з зарозумілим особою. Зазначалося також, що він тримався з гідністю. В 1665 році за наказом князя Ю. А. Долгорукова був страчений старший брат Степана Разіна — Іван. Разом з іншими козаками Іван вирішив дезертирувати на Дон в розпал російсько-польської війни. За смерть брата Степан присягнувся помститися Долгорукому і всієї царської знаті.
Навесні 1667 року Разін організував під своїм командуванням «ватагу» з 600 людина, яка пішла від Царицина вгору по Дону. По дорозі «ватага» грабувала заможних козаків, порушуючи дане московському урядові обіцянки не красти. Знаменитий похід назвуть «походом за зипунами». Під час походу до загону Разіна приєднуються бідні козаки, чисельність загону сягає 2 тисяч чоловік, вони пр рухаються на 30 стругах. Захопивши Яїк, Разін велів стратити 170 осіб заможного населення, які вважали «ватагу» зграєю злодіїв. А ось простий народ вважає Разіна добрим, щедрим отаманом, заговоренным від ворожої шаблі та кулі. В 1667 – 1669 рр .. Степан Разін здійснює свій знаменитий Перський похід, який виявився для нього надзвичайно успішним. По Волзі він дістався до Каспію і далі в Персію. Флот іранського шаха був розбитий козаками. «Ватага» грабує і вбиває мешканців, спалює села, бере полонених і в кінці серпня-вересні 1669 року з багатою здобиччю повертається на Дон. Про скарб Степана Разіна почали ходити легенди. Ще один момент його походу відображено в російському фольклорі — серед полонених була дочка Менеды-хана, стала спочатку наложницею Степана Разіна. Пізніше він її вбиває.
Успішний похід значно підвищив авторитет Степана Тимофійовича у Війську Донському, він стає там найвпливовішою людиною. Правда, формально старшим у Війську був його хрещений батько — Корнило Яковлєв. Повернувшись із походу, він розмістився з козаками в Кагальницком містечку. З усіх боків Московської держави почав стікатися сюди народ, готовий йти в черговий похід проти губителів і кровососів під керівництвом отамана Разіна. В якості покарання козаків московський уряд заборонив поставляти на Дон хліб. Це, навпаки, збільшило наплив народу в «ватагу».
У травні 1670 році був зібраний козачий «велике коло», на якому Разін оголошує про початок походу на Волгу, після чого вони підуть на Русь проти зрадників-бояр. З самого початку (літо 1670 р.) похід розростається до масштабів селянської війни. 
Разін велів розіслати «чарівні листи», в яких кличе до себе охочих вільне життя. У захоплених ним містах страчують представників влади, джгут архіви, вводять козацьке управління. Разін захопив Астрахань, потім Царицин, Саратов, потім Самару. Під Симбірськом повсталі отримали першу поразку. 4 жовтня 1670 року Степан Разін був важко поранений. Його відвезли на Дон, у Кагальницкий містечко. До 1671 голу авторитет Степана Разіна зменшився, низові козаки стали різко виступати проти прихильників Степана Тимофійовича. !6 квітня 1671 року низові козаки спалили Кагальницкий містечко, а Степана Разіна разом з молодшим братом Флором полонили і видали владі. Після жорстоких тортур Степана Разіна стратили (четвертували). Страта відбулася 16 червня 1671 року на Лобному місці, в Москві.
Історія виникнення козацтва — невід’ємна частина історії Російської держави. Форум козацтва. Історія, політика, дискусії, спірні питання.
