Миронов Сергій Михайлович – російський політик, державний діяч. Є головою Наглядової ради громадського об’єднання «Союз десантників Росії». Депутат Державної Думи 5 скликання. В період з 2001 по 2011 роки займав пост голови Ради Федерації. Двічі виставляв свою кандидатуру на виборах президента РФ. Лідер партії «Справедлива Росія» з 2006 року.
Сергій Михайлович Миронов з’явився на світ 14 лютого 1953 року в місті Пушкін, Ленінградська область. Батько, Михайло Омелянович Миронов, працював у місцевому військовому училищі. Мати, Галина Федорівна Варламова, була вихідцем з родини новгородських селян. Діда по батьківській лінії в 1937 році розстріляли як куркуля.
Початкова освіта Сергій Миронов отримав в ленінградській школі № 410. Як зізнавався згодом він сам, вчився посередньо, не любив точних наук, зате був вираженим гуманітарієм. Був рухомим, живим, товариським хлопчиком, і вже в школі визначився з тим, ким він хоче бути в майбутньому.
А хотів він бути геологом. У ранньому дитинстві Сергій постійно збирав різні камені і навіть відправляв деякі особливо цікаві на його погляд знахідки в Гірський інститут. Деякі камені навіть були включені в колекцію музею інституту, що було предметом гордості для хлопчика.
Закінчивши в 1969 році школу, Миронов вступив на факультет «Геофізичні методи пошуку та розвідки корисних копалин» в Індустріальному технікумі. Після одного семестру вирішив залишити навчання, але вже в наступному році вступив на цей факультет знову. Під час студентства був учасників експедиції на Кольський півострів.
У 1971 році, навчаючись на другому курсі, Сергій Миронов вирішив самостійно прийти у військкомат, хоча у зв’язку з навчанням міг отримати відстрочку. У військкоматі перед ним був вибір: будбат або радіотехнічні війська. Вибрав Миронов другий варіант, але опинився в повітряно-десантних військах. Сам він з посмішкою згадував, що це можна назвати везінням, адже в той час він був худим, з неспортивною статурою. Втім, незабаром служба у ВДВ зробила їх Миронова цього здорованя.
Служба почалася в Гайжюнае в Литві. Після цього – переклад в Кировабад, що в Азербайджані. Скрізь Сергій Миронов проявляв себе з хорошого боку, був старанним солдатом, завдяки чому і «дембельнулся» гвардії старшим сержантом.
У 1974 році, повернувшись до цивільного життя, Миронов став студентом Ленінградського Гірничого інституту, куди ще в дитинстві відправляв камені зі своєї колекції. Будучи студентом, займався пошуками уранової руди в якості співробітника НВО «Геофізика». Потім працював в НВО «Рудгеофизика» старшим інженером-геофізиком. Брав участь у багатьох геологічних експедиціях. Закінчив інститут в 1980 році, залишаючись співробітником НВО «Рудгеофизика» до 1986 року.
1986 рік Миронов відправився в Монгольську Народну Республіку у складі аэропартии. Він об’їздив практично всю Монголію, відшукуючи родовища уранових руд. Незабаром Миронов отримує підвищення і займає посаду старшого геофізика аэропартии. У тому ж 1986 році він переїхав у Улан-Батор, де проживав разом з сім’єю аж до розпаду Радянського Союзу.
Розпад СРСР ознаменував для Миронова закінчення кар’єри геолога. Фінансування галузі різко скоротилося, затримувалися зарплати, не на що стало проводити експедиції. Миронов приймає рішення перебиратися в Росію.
У 38-річному віці він вступив до Санкт-Петербурзький державний політехнічний інститут. Спеціальність — «Спільне підприємство і зовнішньоекономічна діяльність». Навчався старанно, оскільки розумів – у нових реаліях для хорошого життя, необхідний не тільки диплом, але і реальні, якісні знання.
У тому ж 1991 році Миронов став виконавчим директором АТЗТ «Російська торгова палата» в Пушкіні. У наступному році закінчив політехнічний інститут, а в 1993 році отримав дозвіл на операції з цінними паперами від Мінфіну Росії.
У 1994 році починається політична кар’єра Миронова. Він стає депутатом пітерського Законодавчих зборів. Виборча компанія була профінансована друзями та колегами по бізнесу. В наступному році Миронов вже перший заступник голови Зборів.
1998 рік обирається депутатом Законодавчих Зборів вдруге. У цей період Миронов працює над створенням законопроектів про податкові пільги для представників бізнесу, стає одним із засновників «Цивільного антикримінального фронту».
У 2000 році Сергій Миронов підтримує на президентських виборах Володимира Путіна, працює заступником керівника його виборчого штабу в Санкт-Петербурзі. В наступному році Миронов входить в Комітет Ради Федерації з питань судово-правових норм і конституційного законодавства, стає Головою Ради Федерації.
У 2003 році Миронов обирається керівником Російської Партії Життя. Під час виборів губернатора Санкт-Петербурга Сергій Миронов вирішив не висувати свою кандидатуру, а його партія підтримала Валентину Матвієнко.
У 2004 році Миронов висунув свою кандидатуру на виборах президента, при цьому заявивши про те, що підтримує Володимира Путіна.
У 2006 році Миронова ініціював створення партії «Справедлива Росія» і став її лідером. Це політичне об’єднання повинно було стати головним конкурентом партії «Єдина Росія». В наступному році Миронов втретє стає головою Ради Федерації. Незабаром він запропонував розглянути на законодавчому рівні можливість збільшення президентського терміну до 7 років, а також дозволити займати президентську посаду три рази підряд.
У 2007 році Миронов заявив про те, що не буде підтримувати «Єдину Росію», хоча і підтримує Володимира Путіна. На президентських виборах у 2007 році «Справедлива Росія» на чолі з Сергієм Мироновим вирішила підтримати Дмитра Медведєва.
У червні 2011 року Сергій Миронов обирається депутатом Державної Думи, входить у Комітет Державної Думи з питань науки і технологій.
У грудні того ж року на з’їзді «Справедливої Росії» було прийнято рішення висунути кандидатуру Миронова виборах президента 2012 року.
Зараз Сергій Миронов веде активну політичну і громадську життя, займається розробкою нових законопроектів, що стосуються армії, науки, інших галузей. Одружений, виховує доньку та сина. Всього був одружений три рази. Має трьох онуків. Досі колекціонує мінерали.
Основні досягнення Миронова
- Після реформування Ради Федерації організовував роботу верхньої палати у відповідності з новими принципами. Успішно виконав більшість завдань, що стосуються реформи.
- Великий резонанс викликала заява Миронова з приводу збільшення президентського терміну до 7 років. Ідея була негативно сприйнята більшістю російських і зарубіжних експертів, так і Володимиром Путіним. Тим не менш, у 2008 році за ініціативою Дмитра Медведєва і при підтримці Миронова президентський термін був збільшений до 6 років.
- Сергій Миронов неодноразово різко висловлювався з приводу зростаючої корупції у всій країні. Їм же було винесено пропозицію – зробити відповідальність за корупцію більш серйозною, прирівнявши її до державної зради. За ініціативою Миронова державних чиновників зобов’язали вказувати в податкових деклараціях не тільки свої доходи, але і доходи близьких родичів.
- Миронов активно підтримує створення будівельних ощадкас для малозабезпечених громадян. Мета – допомога в отриманні житла.
Важливі дати біографії Миронова
- 14 лютого 1953 року народження в Ленінграді.
- 1969 рік – надходження в Індустріальний технікум.
- 1971-1973 роки – служба в ВДВ.
- 1974 рік – надходження в Ленінградський гірничий інститут імені.
- 1978-1986 роки – робота в НВО «Рудгеофизика».
- 1980 рік – закінчення інституту.
- 1986-1991 роки – робота в Монгольській Народній Республіці аэропартии.
- 1991 рік – стає виконавчим директором АТЗТ «Російська торгова палата» та директором ТОВ «Гарант-Сервіс».
- 1994 рік – початок політичної діяльності. Депутат Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга.
- 1995 рік – стає першим заступником голови Зборів.
- 1997 рік – закінчення Російської академії держслужби при Президенті РФ.
- 2001 рік – обрання на посаду заступника голови Комітету Ради Федерації. З грудня – голова Ради Федерації.
- 2003 рік – лідер новоствореної Партії Життя».
- 2004 рік – баллотировка на президентських виборах.
- 2006 рік – лідер «Справедливої Росії».
- 2007 рік – підтримує Дмитра Медведєва на президентських виборах.
- 2011 рік – зняття з посади голови Ради Федерації. Реєстрація депутатом Держдуми.
- 2012 рік – участь у президентських виборах.
Цікаві факти з життя Миронова
- З раннього дитинства захоплюється колекціонуванням каменів.
- Активно підтримує розвиток армії, особливо ВДВ.
- У 1991 році підтримував демократів, хоча через розвал СРСР був змушений залишити успішну кар’єру геолога.
- Девіз Миронова – «Ніхто, крім нас!». Це девіз ВДВ.
Джерело: http://supreme2.ru/