Ім’я: Петро Столипін (Petr Stolypin)
По Батькові: Аркадійович
День народження: 14 квітня 1862
Місце народження: р. Дрезден, Саксонія, Німецький союз (нині – Німеччина)
Дата смерті: 5 вересня 1911 (49 років)
Причина смерті: дізнатисявбивство
Місце поховання: дізнатисяКиєво-Печерська лавра, Київ, Україна
Зріст: 190 см
Знак Зодіаку: Овен (характеристика)
Діяльність: міністр внутрішніх справ, голова Ради міністрів Російської імперії
Wikipedia
Біографія Петра Столипіна
Петро Аркадійович Столипін – прем’єр-міністр і голова МВС Російської імперії, підносили одними дослідниками як тиран і «фальшивий герой», іншими – як сміливий реформатор, почав невдалу спробу модернізації країни для придушення революційного руху, досягнення стабільності та процвітання.
На фото: Петро Аркадійович Столипін
Серед особистих рис його характеру сучасники відзначали рішучість, стійкість у виконанні боргу і безстрашність. Незважаючи на відсутність підтримки з боку монархічної еліти, так і серед революціонерів, а також одинадцяти замахів на його життя, він не відмовився від своїх ідей та переконань.
Дитинство
Майбутній видатний діяч з’явився на світ 14 квітня 1862 року в Дрездені, де в той час гостювала у родичів його мама, Наталія Михайлівна, племінниця канцлера А. М. Горчакова, праправнучка великого полководця А. В. Суворова. Батько, Аркадій Дмитрович, генерал і обер-камергер Найвищого двору, також походив із славетного роду. Серед його предків були сенатори, генерали, ад’ютант Суворова.
У Петра Аркадійовича були рідні брати: старший на 3 роки Михайло, молодший на рік Олександр, сестра-погодок Марія, а також брат Дмитро по батькові (від першого шлюбу). Серед родичів Петра по батьківській лінії був поет Михайло Лермонтов, який доводився їй троюрідним братом.
Петро Столипін в дитинстві з молодшим братом Олександром
До 7 років хлопчик з сімейством проживали в Підмосков’ї, потім – в маєтку, розташованому поруч з литовським містом Ковно (нині Каунас), періодично виїжджаючи в Швейцарію. До 12 років Петя отримував домашню освіту. У 1874-му батько вирішив визначити його та інших дітей у гімназію, для чого купив двоповерховий будинок із садом у Вільно (нині Вільнюс).
Через п’ять років батько отримав переведення по службі в Орел (в той період він був командиром армійського корпусу), куди переїхала сім’я. У цьому місті юнак у 1881-му завершив середню освіту в місцевій гімназії й вирушив до Санкт-Петербурга, де став студентом природничого відділення фізмату університету. Відміткою «відмінно» оцінив його знання на випускному іспиті сам Дмитро Менделєєв.
Розвиток кар’єри
У 1884 році, ще будучи студентом, Петро почав свою блискучу кар’єру на держслужбі. Спочатку він працював у МВС, через 2 роки перейшов в Департамент землеробства, де у 1887-му отримав посаду помічника столоначальника цієї установи, а в 1888-му став титулярним радником.
Петро Столипін в молоді роки
Неймовірно успішно просуваючись по службових сходах, у 1889-му він був переведений в МВС і призначений на роботу в Ковно як предводителя дворянства і голови суду світових посередників. Тобто, у 27 років він виявився фактично на генеральській посаді. У 1901-му його виробили в статські радники, які належать до вищої номенклатурі чиновників.
Петро Столипін з повітовими ватажками дворянства (р. Ковно, 1901 р.)
У 1902-му глава МВС і шеф корпусу жандармів В’ячеслав фон Плеве відкликав його з відпустки і призначив на пост губернатора Гродно. З ініціативи нового керівника проводилися значущі для губернії заходу – організація відокремлених селянських садиб – хуторів, впровадження поліпшених знарядь праці і передових технологій вирощування с/г культур з застосуванням добрив. В місті було відкрито ремісниче, єврейське і жіноче училища, але, в рамках проведення жорсткої політики щодо революційних рухів, був закритий Польський клуб, де були помічені повстанські віяння.
У 1902-му Петро Столипін був призначений на посаду губернатора Гродно
Через рік він отримав під своє начало іншу губернію, Саратовську, одну з найбільш проблемних в частині селянських рухів. Завдяки енергійним заходам і безстрашності, він зумів у короткий термін рішуче придушити панували безладдя, двічі удостоївшись особистої подяки Миколи II.
При Столипіна в Саратові були поліпшені багато важливі сфери життя (фото 1904)
При Столипіна в Саратові були поліпшені багато важливі сфери життя – будувалися лікарні, нічліжний будинок, водопровід, навчальні заклади, асфальтувалися і освітлювалися вулиці. Там застала його російсько-японська війна і бунти 1905 року. Дії губернатора імператор вважав видатними і призначив його в 1906-му на посаду міністра внутрішніх справ.
У 1906-му Столипін був призначений на посаду міністра внутрішніх справ
Попередні глави МВС – Дмитро Сипягін і В’ячеслав фон Плеве – були вбиті революціонерами. На самого Столипіна до того моменту вже було скоєно чотири замахи. Коло обов’язків міністра цього відомства був дуже великий, тому Петро Аркадійович не був у захваті від нового призначення, але був змушений його прийняти.
У той же період після розпуску 1-ї Держдуми в доповнення до займаної посади він очолив уряд. На новій посаді він знову виявляв свої заслуговують поваги якості – мужність, прекрасні ораторські здібності, безстрашність. Для боротьби з революційним насильством був заснований закон про військово-польових судах (в результаті шибениці в народі почали називати «столипінською краваткою»).
Сміливий реформатор прем’єр-міністр Російської імперії Петро Аркадійович Столипін
У 1907-му була розпущена 2-я Дума, посилені позиції правих сил і почали активно впроваджуватися перетворення, ініційовані прем’єром, зокрема, знаменита аграрна реформа (згодом відома, як «столипінська»). Основною її ідеєю було запровадження для селян приватної власності на землю.
З подачі Петра Столипіна був запропонований ряд прогресивних проектів законів
З подачі діяльного керівника був запропонований ряд прогресивних проектів законів, включаючи акти про соцстрахування, про права євреїв, модернізації Морського генштабу, про загальну початкову освіту. Однак врятувати імперію від краху Столипіну не вдалося.
Сім’я Столипіна: дружина і діти
Майбутній реформатор одружився в 22 року, будучи студентом. Його обраниці, фрейліні Ользі Нейдгардт з дуже гідним приданим (близько 5000 десятин в Казанської губернії), на той момент виповнилося 25 років. До цього вона була нареченою його брата Михайла, убитого на дуелі князем Іваном Шаховським в 1882-м. За однією версією молодих людей зблизило загальне нещастя, з іншого – перед смертю брат з’єднав їх руки, висловлюючи останнє бажання, щоб вони були разом.
Петро Аркадійович Столипін з дружиною Ольгою
Їхній шлюб виявився щасливим і багатодітним. Прем’єр був люблячим і турботливим чоловіком і батьком п’ятьох дочок Марії, Наталії, Олександри, Олени, Ольги і сина Аркадія, самого молодшого дитини в сім’ї. До кінця життя Столипін надсилав дружині сповнені любові і ніжності листа, що свідчить про міцність їх шлюбу.
Вбивство Столипіна
У 1911-му Петро Аркадійович працював над пропозиціями щодо створення ряду міністерств і відомств: праці, національностей, соцзабезпечення.
Вбивство Столипіна (Художник Діана Несыпова)
В серпні разом із членами імператорської сім’ї він прибув у Київ з нагоди відкриття там пам’ятника Олександру II. Першого вересня у будівлі Міського оперного театру на очах у Миколи II і його дочок він був поранений сином великого домовласника Дмитром Богровим, агентом єврейського походження, які працювали і есерів, і на поліцію. Під час антракту Дмитро наблизився до першого міністра і вистрілив в упор з браунінга.
Похований Петро Аркадійович Столипін в Києво-Печерській лаврі
Незважаючи на зусилля київських лікарів, 5 вересня Столипін пішов з життя. 9 числа того ж місяця він був упокоенный в Києво-Печерській лаврі, так як заповів бути похованим там, де його чекає загибель.
Пам’ятник Столипіну в Москві
У 2012 році у столиці РФ була встановлена бронзова скульптура видатного реформатора у зв’язку з 150-річчям з дня його народження.
