Омелян Іванович Пугачов (1742 — 1775) – ватажок Селянської війни 1773 — 1775).
У біографії Пугачова з 1756 по 1763 року приймали участь у Семирічній війні. З 1763 по 1767 рік він служив в Зимовейську станиці Донської області. Брав участь у російсько-турецькій війні 1769 року. З-за хвороби вирішив піти у відставку, після відмови попрямував в Таганрог. Допоміг С. Павлову бігти зі служби, за що неодноразово затримувався і переховувався.
Довго поневірявся по країні, видавав себе купцем.
Потім, потрапивши в Яїцьке, вирішив назватися царем Петром Третім. Зібрав козаків, а також інших прихильників. Після того, як Чорноріченське фортеця була взята, до війська «государя» почали приєднуватися калмики, башкири, татари.
З жовтня 1773 по березень 1774 року тривало повстання Пугачова в Оренбурзі. Тим не менш, місто взяти не вдалося. Під час другого періоду селянської війни в біографії Пугачова були досягнуті деякі успіхи на Уралі. Потім повстанці увійшли в Казань, проте були знову розбиті.
Омелян Пугачов біг за Волгу, де його армія без праці була поповнена кріпаками. За цей період в 1774 році були взяті Саранськ, Курмыш, Алтырь. Потім у місті Царицин армія Пугачова була розбита, а сам він незабаром заарештований. Так повстання Пугачова було остаточно придушене, в січні 1775 року його стратили.
Коротко
Активіст/Реформатор
21 Січня 1775
Російська імперія, стан. Зимовейской
Омелян Іванович Пугачов