Грибоєдов Олександр Сергійович — талановитий російський дипломат, відомий драматург, блискучий поет, обдарований піаніст і композитор, справжній дворянин і Статський радник.
Дитинство
У Грибоєдова була дуже забезпечена, родовита дворянська родина. Їх предки ще в XVII столітті переїхали жити в Росію з Польщі. Прізвище Грибоєдов – фонетичне перекладення на російський лад польської прізвища Гржибовский.
Сергій Іванович, його батько, був секунд-майором у відставці, відомий у свій час як відчайдушний моп і картяр. Мати, Анастасія Федорівна, походила з того ж грибоєдовського роду, тільки з іншої гілки, і відрізнялася владністю і силою характеру.
Дитинство маленький Олександр зі своєю сестрою Марією проводив або в Москві, або в родовому маєтку свого дядька по лінії матері – Хмелите в Смоленської губернії.
Всі дивувалися надзвичайній серйозності і зосередженості маленького Сашка, який вже в дитинстві відзначався різними талантами: співав, музикував (грав на фортепіано й флейті), писав вірші і музику.
Освіта
Спочатку Олександр отримав домашню освіту, відповідальним за яке був учений-енциклопедист Іван Данилович Петрозилиус.
У 1803 році Олександр поступив в Московський університетський шляхетний пансіон, в 1806 — в університет на словесний факультет Московського університету. Вже в 1808 році став кандидатом словесних наук, але на цьому навчання не залишив: вступив спочатку на морально-політичне відділення, а потім закінчив ще й фізико-математичний факультет.
Грибоєдов самостійно оволодів такою кількістю іноземних мов, яким володіє рідкісний сучасний поліглот: французька, німецька, англійська, італійська, латинська, грецька, арабська, турецька і перська.
Під час навчання в Московському університеті Грибоєдов зблизився з багатьма майбутніми декабристами, серед яких були брати Муравйови і Чаадаєв.
Війна 1812 року
У 1812 році Олександр Грибоєдов надходить добровольцем в армію. Він був зарахований в гусарський полк і навіть отримав молодший офіцерський чин у кавалерії — корнета. Однак у воєнних діях йому так і не довелося брати участь: його кавалерійська частина простояла в резерві. По закінченні військових дій Грибоєдов пішов у відставку.
Петербурзький період
Влаштувавшись в північній столиці, Грибоєдов починає активно співпрацювати з журналами «Син Вітчизни» і «Вісник Європи».
На початку 1817 року Олександр Сергійович став одним з почесних засновників популярної в той час масонської ложі «Du Bien». Приблизно в той же час він вступив на дипломатичну службу в Колегію іноземних справ, отримавши спочатку посаду губернського секретаря, а потім – перекладача. У Петербурзі ж відбувається його знайомство з А. С. Пушкіна. Виходять у світ його перші літературні твори.
Петербурзький період Грибоєдова закінчився вимушено в 1817 році він був присутній як секунданта на дуелі Завадовського та Шереметєва, яка закінчилася загибеллю останнього.
Східний період
У 1818 році Грибоєдова запропонували місце чиновника російської місії в Америці, від якого він відмовився. Після цього він отримав посаду секретаря при імператорському повірену в Персії. По дорозі в Персію виявився проїздом у Тифлісі, де зустрів другого секунданта нещасливої петербурзької дуелі — Якубовича, з яким Грибоєдов обіцявся битися. На дуелі Олександр Сергійович отримав поранення в ліву кисть.
Перебування в Персії було обтяжливим для Грибоєдова, і в 1821 році через перелом руки він переводиться в Грузію. Тут Олександр Сергійович і почав роботу над першою редакцією «Горя від розуму».
У 1822 році Грибоєдов отримав нове призначення — тепер він стає секретарем по дипломатичній частині при генералові А. П. Ермолове.
Повернення в Росію
На початку 1823 року Грибоєдов повернувся в Росію. Цей період став розквітом його літературного таланту, він продовжує роботу над «Горем від розуму». Грибоєдов стає дійсним членом Вільного товариства любителів російської словесності.
Південний період
У 1825 році служба знову змушує Грибоєдова повернутися на Кавказ, але вже в січні 1826 року був заарештований у справі декабристів. Докази знайдені не були, і він знову повернувся на Кавказ. Вже через рік йому, як талановитому дипломату, були довірені дипломатичні відносини з Туреччиною і Персією. У 1828 році йому вдається укласти вирішальний і такий вигідний для Росії Туркманчайський мирний договір з Персією, який став точкою в Російсько-перської війни. Після цього Грибоєдова призначають міністром у Персію.
У серпні 1828 року Грибоєдов одружується в Тифлісі на Ніні Чавчавадзе.
Смерть
У січні 1829 року на посольство Росії в Тегерані нападає натовп мусульман. Всі, хто знаходився в посольстві на той момент, були вбиті, в тому числі і Грибоєдов. Його тіло було поховано на горі святого Давида в Тифлісі.
Основні досягнення Грибоєдова
- Уклав вигідний для Росії Туркманчайський мирний договір.
- Створив унікальний афористический стиль в комедії «Горе від розуму».
- Сприяв декабристскому повстання викриттям дворянських моралі того часу у своїй комедії.
Важливі дати біографії Грибоєдова
- 1795 рік — народився
- 1803-1806 року — навчався в Московському університетському благородному пансіоні
- 1806 рік — вступив у Московський університет
- 1808 рік — став кандидатом словесних наук
- 1812 рік — вступив на добровільну службу в армії
- 1815 рік — пішовши у відставку, приїхав у Петербург, почав співпрацювати з журналами
- 1817 рік — став членом масонської ложі, вступив на дипломатичну службу в Колегію іноземних справ, був секундантом на дуелі між Завадовским і Шереметьєвим
- 1818 рік — був направлений в Персію як секретар російської місії, брав участь у дуелі з Якубовичем
- 1821 рік — переведений в Грузію
- 1822 рік — призначений секретарем по дипломатичній частині при генералові Ермолове
- 1823 рік — повернення в Росію
- 1824 рік — закінчив роботу над комедією «Горі від розуму»
- 1825 рік — відправлений на службу на Кавказ
- 1826 рік — заарештований у справі декабристів, відновив місію на Кавказі
- 1828 рік — уклав Туркманчайского мирного договору, одружився на Ніні Чавчавадзе
- 1829 рік — помер у Тегерані
Цікаві факти з біографії Грибоєдова
- Грибоєдов на дуелі був поранений Якубовичем: куля роздробила йому кисть лівої руки. І лише це поранення стало єдиним розпізнавальним знаком, за яким змогли визначити труп письменника, спотворений до невпізнання в Тегерані.
- Грибоєдов не залишив після себе нащадків: його син Олександр, народжений вже після його смерті, прожив всього годину.
- Дружині Грибоєдова було на момент весілля всього 15 років. До кінця своїх днів вона зберегла вірність своєму чоловікові.
- Перський принц Хозрев-Мірза як вибачення перед Росією за смерть Грибоєдова передав у дар Миколі I величезний алмаз «Шах» вагою 87 карат.