Ім’я: Нікол Пашинян (Nikol Pashinyan)
По Батькові: Воваевич
День народження: 1 червня 1975 (43 роки)
Місце народження: р. Іджеван, Вірменська РСР
Знак Зодіаку: Близнюки (характеристика)
Східний гороскоп: Кролик
Діяльність: публіцист, політичний діяч
Facebook
Wikipedia
Біографія Нікола Пашиняна
Нікол Пашинян – публіцист, політичний діяч, який став ініціатором заворушень в Єревані після відмови Сержа Саргсяна залишити прем’єрську посаду, прем’єр-міністр Вірменії (з травня 2018 р.).
На фото: Нікол Пашинян
Дитячі роки і юність
Майбутній лідер вірменської опозиції народився 1 червня 1975 року в маленькому вірменському містечку Іджеван. За одними відомостями, його батько працював викладачем, по іншим був представником партійно-радянської номенклатури. Мати була домогосподаркою. У Нікола є два старших брата – Армені та Артак.
Нікол Пашинян в молодості
Яким було дитинство Нікол, чим захоплювався майбутній політик, про що мріяв, які були його стосунки з родиною та однолітками, поки широкій публіці невідомо.
Під час навчання в Єреванському університеті на філфаці Нікол Пашинян був відмінником (на фото його заліковка)
Відомо лише, що в 1991 році Пашинян закінчив иджеванскую школу №1 і вступив до Єреванського держуніверситету на філфак. Через багато років Нікол виклав у Facebook фото своєї залікової книжки, судячи з яких, він був відмінником.
Паралельно з відвідуванням лекцій Пашинян влаштувався кореспондентом у ряд місцевих газет. За інформацією ЗМІ, диплом про вищу освіту Нікол так і не отримав, так як був відрахований з четвертого курсу. Тут думки журналістів теж розходяться: причиною могли стати і прогули, і співпраця з опозиційної печаткою, і банальний брак часу для роботи і навчання одночасно.
Нікол Пашинян – родом з Иджевана
Але і в армії Пашиняну побувати не вдалося. Як він зізнавався пізніше, від служби у збройних силах Вірменії його звільнили, т. к. двоє старших братів вже пройшли війну в Карабасі.
Журналістська кар’єра
З 1992 року Пашинян розвивав кар’єру в публіцистиці. Перші статті були надруковані в газеті «Авангард». Потім, у 1993-1994 роках, він працював репортером видання «Дпрутюн» («Навчання»).
У 1994-1998 роки Нікол співпрацював з газетами «Лрагир» («Вісті»), «Лрагир ор» («Вести дня»), «Молорак» («Планета»). У 1995 році він зайняв кабінет головного редактора видання «Молорак» (вкладиш «Ем-ес-е») і керував виданням аж до 1997 року.
У 1999 році Нікол Пашинян отримав рік позбавлення волі
У 1998 Пашинян заснував опозиційне видання «Орагир» («Щоденник»). Робота була напруженою, газета виходила щодня, крім вихідних. За цей час Пашиняна не раз відвідували «люди в погонах». У 1999, після чергової скандальної публікації, він отримав рік позбавлення волі за недбалість і наклеп. Також з нього стягнуто компенсацію в розмірі 25 тис. дол. (абсолютно немислима тоді у Вірменії сума).
Через рік Пашиняна запросили на посаду головреда видання в «Айкакан жаманак» («Вірменське час»). Судові позови проти нього тривали.
Нікол Пашинян очолював видання «Айкакан жаманак» («Вірменське час»)
Більш того, як стверджують деякі ЗМІ, у 2004 році за дивних обставин поруч з офісом «Айкакан жаманак» вибухнула «Лада Нива» Пашиняна. Сам Нікол не постраждав. Поліція швидко закрила розслідування, повідомивши про механічні проблеми в машині. Однак Пашинян підозрював у замаху на своє життя заможного бізнесмена Гагіка Царукяна, будучи впевненим, що це була помста за серію статей про вирубку окремих дерев при будівництві особняка Царукяна.
Нікол Пашинян вирішив піти з журналістики в політику
Через кілька років журналіст вирішив піти в політику. Втім, цю сторінку своєї біографії Пашинян так і не перевернув, перетворивши створене видання «Айкакан жаманак» практично сімейну компанію: з весни 2008 року газетою керує його дружина Анна.
Політична діяльність
У 2006 році Пашинян з ідейними сподвижниками заснував блок «Імпічмент» з метою політичного протистояння президента Роберту Кочаряну.
12 травня 2007 року у Вірменії відбулися парламентські вибори, а через кілька днів Пашинян вже провів сидячий страйк в столиці Вірменії. Нікол підкреслив, що є лідером серед страйкуючих не як політик, а як громадянин, чиї права не врахували, сфальсифікувавши підсумки виборів.
У 2008 році на виборах президента Пашинян підтримав кандидатуру Левона Тер-Петросяна
У 2008 році на виборах президента Пашинян гаряче підтримав кандидатуру Левона Тер-Петросяна. Але той програв Сержу Саргсяну. Почалися масові заворушення при активній участі Пашиняна, в результаті яких загинули 10 людей, не кажучи про сотні поранених.
У 2008 році Пашинян був оголошений у розшук за участь у масових заворушеннях
Нікол був оголошений в розшук. Наступні півтора року опозиціонер провів у підпіллі. Його дружина Ганна згадувала, що в той час один зі співробітників служби безпеки фактично оселився в їх квартирі, – на випадок, якщо Нікол раптом з’явиться.
У 2010 Нікол Пашинян був засуджений на 7 років
У 2009 році Пашинян добровільно здався владі. Послідував арешт, а в 2010 йому винесли вирок: 7 років тюремного ув’язнення як визнаному винним в організації вуличних погромів. Трохи пізніше суд скоротив термін до 4,5 років, а навесні 2011 року і зовсім випустив політика на свободу по амністії.
У в’язниці Нікол вивчив англійську, крім того, існує думка, що рік «відсидки» тільки додало йому популярності серед опозиції.
У 2013 році Нікол Пашинян створив свою партію
У 2013 Пашинян створив свою партію «Громадський договір». Пізніше союз, об’єднавшись з іншими невеликими партіями, утворив ліберальний альянс «Вихід» («Елк»). В країні «Елк» здобув імідж проєвропейського, негативно відноситься до приєднання країни до Євразійського економічного союзу блоку.
У 2017 році Нікол Пашинян став депутатом національних зборів
У 2017 Пашинян став депутатом національних зборів. У цьому ж році намагався балотуватися в мери столиці Вірменії, але поступився перемогу Тарону Маргаряну.
Особисте життя Нікола Пашиняна
Нікол Пашинян одружений, однак воліє не поширюватися про своє сімейне життя. Відомо, що у пари четверо дітей – син і три дочки.
Нікол Пашинян з дітьми
Дружина Анна відзначає, що у них панує атмосфера типовою, традиційної вірменської родини зі своїми складнощами. Старший син Ашот періодично бере участь в акціях протесту, організованих батьком, і також планує обрати шлях політика.
Сім’я Нікола Пашиняна
Нікол є фанатом рок-музики. Останні заворушення «здружили» його з фронтменом відомої у всьому світі групи SOAD Сержем Танкяном.
Нікол Пашинян зараз
Навесні 2018 року Нікол Пашинян організував двотижневу акцію-похід «Мій крок», суть якої полягала в запобіганні третього терміну перебування Сержа Саргсяна на посаді глави держави (2 терміну він був президентом країни, згодом висунувся в прем’єри, а незадовго до цього конституційний лад Вірменії був змінений таким чином, що головним носієм влади ставав саме прем’єр).
Навесні 2018 року Нікол Пашинян організував двотижневу акцію-похід «Мій крок»
Прихильники Пашиняна разом зі своїм лідером протягом двох тижнів йшли по містах і селах Вірменії: маршрут був прокладений з Гюмрі в Єреван. Марш супроводжувався посадкою дерев. «Ми саджаємо громадянське дерево: перемога громадянина – найважливіша місія в цій кампанії», – говорив журналістам Нікол.
13 квітня марш був завершений в Єревані. За час ходи Нікол схуд, відростив бороду і був поранений у сутичці з поліцією, що зробило його образ ще більш схожим на класичного борця-революціонера. З його появою в столиці Вірменії почалися мітинги, пікети та акції громадянської непокори.
Зустріч Сержа Саргсяна і Нікола Пашиняна
22 квітня представники двох протиборчих політичних сил навіть провели зустріч, однак Саргсян покинув її відразу ж після заяви Пашиняна про те, що прем’єр-міністр повинен негайно скласти з себе повноваження.
Нікола Пашиняна затримує поліція
У той же день Нікол Пашинян був затриманий поліцією. Проте вже 23 квітня Саргсян дійсно подав у відставку зі словами: «Я помилився». Пашиняна відразу ж випустили з СІЗО.
Кращі фрагменти оксамитової революції у Вірменії
Вже 1 травня 2018 року під час парламентських виборів Нікол був єдиною кандидатурою на колишню посаду Саргсяна, однак депутати проголосували проти нього. Позитивне рішення було прийнято тільки 3 травня, коли, знову-таки після масових протестів, які відбулися повторні вибори. На цей раз за кандидатуру Пашиняна свій голос віддали 59 депутатів, проти – 42.
«У правлячої Республіканської партії все ще є більшість в парламенті, але це була велика перемога», – каже політичний прихильник Пашиняна Майк Минасянц. Політолог Мікаель Золян ж упевнений, що весь успіх Нікол – це лише «вибір правильного моменту».
Нікол Пашинян обраний прем’єр-міністром Вірменії
Як би те ні було, 8 травня Нікол Пашинян був обраний на посаду прем’єр-міністра Вірменії.
Нікол Пашинян про відносини Росії та Вірменії
Зараз своїми головними цілями Нікол ставить викорінення бідності і корупції. «Найважливіше законність і демократія – решта не дуже важливо», – упевнений на даному етапі своєї політичної кар’єри прем’єр-міністр Вірменії.
