Леонід Вікторович Міхельсон (11 серпня
1955 року народження, Каспійськ) – російський
підприємець, генеральний директор,
голова правління і великий акціонер
російської газової компанії
ВАТ «Новатек», голова ради
директорів і найбільший акціонер
провідного російського нафтохімічного
холдингу «СИБУР».
Коротка біографія.
Народився 11 серпня 1955 року в Каспійську.
закінчив школу № 8 у р. Новокуйбишевськ.
Закінчив Куйбишевський інженерно-будівельний
інститут за фахом інженер-будівельник в 1977 році.
Працював виконробом, в 1985 році став головним інженером трест
«Рязаньтрубопроводстрой». У 1987 році став керівником тресту
«Куйбышевтрубопроводстрой», який у 1991 році став акціонерним
товариством Самарське народне підприємство «Нова». Став керуючим
цією компанією, а потім генеральним директором компанії
«Новафининвест», в структуру якої в числі інших підприємств увійшла
«Нова».
У 2009 році
Леонід Міхельсон
створив в Москві Фонд сучасного
мистецтва «Вікторія – Мистецтво Бути Сучасним» з метою
подання на Заході сучасного мистецтва Росії, в інтеграції
російського мистецтва у світовий художній контекст, а також у
просвітницької та освітньої діяльності в області
сучасного мистецтва в Росії[2].
Нагороджений орденом «Знак пошани».
Становлення бізнесу
Після інституту Михельсон працював на будівництві газопроводу
Уренгой – Челябінськ у Тюменській області, де обіймав посади від
виконроба до головного інженера. В 1985 р. був призначений головним
інженером тресту «Рязаньтрубопроводстрой». А через два роки змінив
батька на посаді начальника «Куйбышевтрубопроводстроя».
У 1991 р. «Куйбышевтрубопроводстрой» був приватизований, перетворився
в акціонерне товариство «Самарське народне підприємство „Нова“.
Михельсон керував ним до жовтня 1994 р., а потім пересів у крісло
гендиректора керуючої компанії «Новафининвест», одним з активів
якої стала «Нова».
«Новафининвест» займався вже не будівництвом трубопроводів, а
газовидобутком. Міхельсона вдалося конвертувати старі зв’язки будівельника
трубопроводів в можливість заробляти на їх заповненні. Він почав
скупку акцій об’єднання «Пурнефтегазгеология», яким
належали ліцензії на декілька ділянок з великими запасами газу,
організував створення кількох нових нафтогазовидобувних
підприємств на території Ямало-Ненецького автономного округу.
В результаті при діяльній сприяння Йосипа Левінзона, який
перемістився з посади керуючого «Пурнефтегазгеологии» на пост
віце-губернатора округу, було створено
ВАТ «Новатек»
, яке у 1996 р.
початок видобуток нафти і газу на першому з трьох основних своїх
родовищ – Східно-Таркосалинском. У 2002 р. почалася
експлуатація Юрхаровського родовища, в 2004 р. – Ханчейского.
Основний актив, який перетворив НОВАТЕК в дійсно
газовидобувну компанію, – Юрхаровское газоконденсатне
родовище, –
Леонід Міхельсон
придбав у групи під НИПЕК
другій половині 90-х. Щоб не витрачати власні кошти, яких у
нього і не було, Михельсон вступив в особливі відносини з тодішнім
заступником Губернатора ЯНАО Йосипом Левінзоном. За включення
Левінзона до складу акціонерів Новатека (фактично, корумпованість
держчиновника), той забезпечив надання Міхельсона гарантії
Округу для забезпечення банківського кредиту одного з державних
банків, яким Михельсон і профінансував покупку ліцензіара
Юрхаровського ГКМ. Таким чином Михельсон став мільярдером,
використовуючи гроші рядових платників податків. Йосип Левінзон до цих
досі залишається акціонером Новатек через компанію Левіт.
Поточний стан справ
Відразу після створення «Новатек» Михельсон почав спроби залучити в
капітал компанії інвесторів і організувати партнерства. Навесні 2002 р.
було досягнуто угоду з «Ітерою» Ігоря Макарова про злиття
нафтогазових активів, але незабаром компанії без пояснення причин
відмовилися від угоди. Потім Михельсон планував продати французької
Total блокуючий пакет акцій «Новатека». Однак ця угода не
отримала схвалення ФАС.
У підсумку Михельсон зупинився на варіанті IPO, і в липні 2005 р. 19 %
акцій «Новатека» було розміщено на LSE. Інвестори купили акцій на
загальну суму близько $1 млрд, а Михельсон за свої 6,6 % отримав $335
млн. Потім була ще одна угода по продажу 19,99 % акцій компанії
«Газпрому».
Зараз Міхельсона належить близько 30 % акцій «Новатека» (другий за
обсягами видобутку виробник природного газу в Росії після
«Газпрому»), а також близько 75 % акцій великого італійського банку – ВАТ
«Перший об’єднаний банк» («Первобанк»), який був утворений у
2006 р. шляхом злиття «Нова Банку» і банку Андрія Іщука «Самарський
кредит».
У листопаді 2011 року 100%-м акціонером найбільшого російського
нафтохімічного холдингу СИБУР стала компанія Sibur Limited,
кінцевими бенефіціарами якої є акціонери ВАТ «Новатек»:
Леонід Міхельсон (57,5 %) і Геннадій Тимченко (37,5 %).
Бенефіціарами залишилися 5 % статутного капіталу Sibur Limited
є менеджери СИБУРа Дмитро Конов, Михайло Карисалов, Михайло
Михайлов, а також заступник голови ради директорів Олександр Дюков.
Михельсон є головою ради директорів компанії.
Оцінка стану
За оцінкою журналу Forbes:Показник 2010 2011
Стан ($ млрд) 4,4 9,1
Місце (в світі)
Місце (в Росії) 15
Хронологія
1985 р. – «Рязаньтрубопроводстрой» – головний інженер тресту.
1987 р. – «Куйбышевтрубопроводстрой» – директор.
1994-2000 рр. – ВАТ «Фінансово-інвестиційна компанія
„Новафининвест“» – генеральний директор.
2000 – 2002 рр. – ВАТ «Фінансово-інвестиційна компанія
„Новафининвест“» – голова правління.
1995 р. – ВАТ «КБ „Солідарність“» – член ради директорів (р. Самара).
1997-2001 рр. – ВАТ «Роснефтегазстрой» – член ради директорів.
1998-2001 рр. – ВАТ «Пур-Ленд» – голова ради директорів.
1998-2001 рр. – ВАТ «Селькупская нафтова компанія» – член ради
директорів.
1998-2001 рр. – ВАТ «Заполярна зірка» – член ради директорів.
1998-2001 рр. – ВАТ «Нордпайпс» – генеральний директор.
1999-2001 рр. – ЗАТ «Новокуйбышевское телебачення» – член
наглядової ради.
2000-2001 рр. – ВАТ “Самарське народне підприємство «Нова» –
генеральний директор і член ради директорів.
1998 р. – ВАТ «Нафтова компанія „Tarkosaleneftegaz“» – голова
ради директорів.
1998 р. – ВАТ «Нафтова компанія „Мангазея“» – член ради директорів.
1998 р. – ВАТ «Трубоізоляція» – голова ради директорів.
2000 р. – ЗАТ «Нова Банк» – член ради директорів.
2001 р. – ВАТ «Минлей» – член ради директорів.
2001 р. – ВАТ «Юрхаровнефтегаз» – голова ради директорів.
2001 р. – ВАТ «Пур-Ленд» – генеральний директор.
2002 р. – НГК «Ітера» – голова правління.
2003 р. – н. вр. ВАТ «Новатек» – голова правління.
2004 р. – некомерційне партнерство «Міжрегіональна біржа
нафтогазового комплексу» (МБНК) – член біржової ради.
Родина
Одружений, має доньку.
За матеріалами:
Вікіпедія
,
ru.wikipedia.org
Матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел