Михайло Прохоров

Прохоров Михайло Дмитрович – російський бізнесмен, мільярдер, один з найбагатших людей країни, політик. Очолює приватний інвестиційний фонд ОНЕКСІМ. Президент російського Союзу біатлоністів. Один з кандидатів в президенти РФ на виборах 2012 року. Генеральний директор ГМК «Норільський нікель».

 

Михайло Дмитрович Прохоров з’явився на світ 3 травня 1965 року в Москві. Батько, Дмитро Іонович Прохоров, працював зав. лабораторією Главпрофобра. Мати, Тамара Михайлівна Кумаритова, працювала в Московському інституті хімічних матеріалів, де завідувала кафедрою полімерів. Сім’я дала Михайлу багато для того, щоб згодом він досяг великих успіхів на фінансовому і політичному поприщі.

 

У 1972 році Прохоров пішов у перший клас спецшколи № 21 в Москві. Цю школу з поглибленим вивченням англійської мови Михайло закінчив з відзнакою.

 

Після школи ніяких проблем з подальшим вибором життєвого шляху не виникло. Михайло поступає в Московський фінансовий інститут. Факультет МЕВ (міжнародні економічні відносини). В цей елітний інститут Прохоров проступив без особливої праці: відмінний шкільний атестат, добра підготовка з репетиторами, рекомендації від райкому ВЛКСМ зробили Михайла студентом.

 

Незважаючи на те, що цей інститут хотіли потрапити дуже і дуже багато, Прохоров провчився тут всього один рік. Потім він вирішив піти в армію, хоча й мав відстрочку як студент. У 1985 році Прохоров повернувся до цивільного життя і вступив в МФІ, щоб довчитися за своєю спеціальністю. У 1989 році він закінчив інститут. Будучи студентом вступив до лав КПРС.

 

Природжена ерудиція та набуті в інституті знання дозволили Прохорову незабаром після закінчення Вишу стати співробітником Міжнародного банку економічного співробітництва. Тут початківець фінансист вперше випробував свої знання на практиці. Кар’єрний ріст був просто стрімким – відразу ж Прохоров стає в банку керівником відділу управлінського відомства.

 

У 1993 році Прохоров стає головою правління АКБ «ОНЕКСІМ Банк». В 1995 році цей банк став відомим на всю країну завдяки участі в заставних аукціонах. Відповідно, і Прохоров стає все більш впливовою особою. У той період Прохоров стає рівноправним партнером Потаніна, а його банк під час заставних аукціонів набуває контрольні пакети акцій низки підприємств. Серед них – і РАО «Норільський нікель», з яким згодом будуть асоціювати ім’я Михайла Дмитровича.

 

1996 рік для Прохорова став переломним. Його призначають членом ради директорів «Норильського нікелю». Підприємство на той час ще перебувала у державній власності, але приватизація була лише справою часу. Найбільший виробник металів платинової групи і нікелю, РАТ «Норільський нікель» став власністю ОНЕКСІМ-Банку. Як пізніше було підраховано експертами, на заставних аукціонах контрольний пакет акцій підприємства був придбаний приблизно за третину реальної вартості. Втім, тоді це мало кого хвилювало, — «з молотка» продавалося безліч об’єктів промисловості.

 

У 1998 році Прохоров став головою правління «Росбанк», який був створений в результаті злиття «Міст-банку» (власник Володимир Гусинський), «Онексім Банку» і банку «Менатеп» (власник Михайло Ходорковський). Тоді ж Він стає членом ради директорів холдингу «Інтеррос».

 

У 2001 році Прохоров стає генеральним директором «Норильського нікелю». Після цього він проявляє себе досить жорстким управлінців, вкрай суворим і вимогливим. Серед багатьох жителів Норильська Прохоров з-за авторитарного стилю керівництва є не надто популярною фігурою. Тим не менш, з того часу і по сьогоднішній день стан Прохорова неухильно збільшується, як і його популярність у суспільстві.

 

У 2004 році починає роботу Фонд Михайла Прохорова — благодійний фонд культурних ініціатив. Сестра Михайла, Ірина, стала співзасновником цього об’єднання.

 

У 2007 році Прохоров відокремлює свій бізнес від свого партнера Потаніна, з яким разом до цього володів «Росбанком». Тоді ж бізнесмен опинився в центрі серйозного скандалу: французька поліція затримала його в Куршавелі, де бізнесмен нібито відпочивав в оточенні дівчат не надто легкої поведінки. Були пред’явлені звинувачення в сутенерстві, але згодом справу за відсутністю складу злочину закрили.

 

Поділ бізнесу було завершено в 2008 році. І в тому ж році Прохоров стає президентом Союзу біатлоністів Росії».

 

У 2009 році Прохоров стає членом бюро правління РСПП (Російського союзу промисловців і підприємців).

 

У грудні 2010 року бізнесмен очолює ВАТ «Полюс-Золото», попередньо залишивши посаду голови ради директорів.

 

У 2011 році Прохоров вирішує спробувати себе на політичному поприщі. Він стає лідером партії «Правое дело». Щоб приділяти більше часу політиці, бізнесмен йде з посади президента «ОНЕКСІМ» і генерального директора «Полюс-Золото».

 

У вересні того ж року із-за розколу в партії Прохоров покинув її і закликав усіх своїх однодумців зробити те ж саме.

 

У 2012 році Михайло Прохоров балотувався на посаду президента Російської Федерації. За результатами підрахунку голосів бізнесмен посів третє місце. Таким чином, зараз він є однією з найвпливовіших фігур у російській політиці.

 

 

Основні досягнення Прохорова

 

 

  • Один з найбагатших людей в світі. У 2008 році його статки оцінено Forbes в 19,5 мільярда доларів.
  • Активно займається громадською діяльністю, підтримує розвиток спорту в Росії.
  • На виборах президента Росії в 2012 гожу Михайло Прохоров отримав 8% голосів, посівши таким чином 3-е місце. У політичній діяльності орієнтований на інтеграцію в першу чергу з Заходом. Виступає за посилення боротьби з корупцією.
  • Розробляв і розробляє ряд цінних пропозицій, що стосуються економіки країни. Багато з ідей Прохорова знаходять підтримку як серед експертів, так і серед населення. Ознайомитися з ідеями Прохорова можна з його передвиборчої програми «Справжнє майбутнє», опублікованій в 2012 році.

 

 

Важливі дати біографії Прохорова

 

 

  • 3 травня 1965 року – народження в Москві.
  • 1972 рік – перший клас.
  • 1983 рік – надходження в Московський фінансовий інститут.
  • 1983-1985 роки – армія.
  • 1985 рік – відновлення навчання в інституті.
  • 1988 рік – вступ до КПРС.
  • 1989 рік – закінчення інституту, початок роботи в Міжнародному банку економічного співробітництва.
  • 1993 рік – призначення головою правління ОНЕКСІМ Банку.
  • 1995 рік – участь у заставних аукціонах. Початок ведення бізнесу з Потаніним.
  • 1996 рік – член правління ГМК «Норільський нікель».
  • 1998 рік – голова правління «Росбанк». Входження в раду директорів холдингу «Інтеррос».
  • 2000 рік – президент «Росбанк».
  • 2001 рік – генеральний директор «Норильського нікелю».
  • 2004 рік – створення Фонду Михайла Прохорова.
  • 2006 рік – призначення на посаду голови ради директорів ВАТ «Полюс Золото».
  • 2007 рік – поділ бізнесу з Потаніним.
  • 2008 рік – обрання президентом Союзу біатлоністів Росії». Член Ради директорів «Норильського нікелю».
  • 2009 рік – член бюро правління Російського союзу промисловців і підприємців.
  • 2010 рік – придбання контрольного пакету акцій баскетбольної команди New Jersey Nets, яка входить до ліги NBA. Гендиректор ВАТ «Полюс-Золото».
  • 2011 рік очолив політичну партію «Правое дело».
  • 2012 рік – участь у президентських виборах. Результат – третє місце і 8% голосів.

 

 

Цікаві факти з життя Прохорова

 

 

  • Кавалер ордена Почесного легіону.
  • Влаштував на крейсері «Аврора» грандіозну вечірку, з-за чого потрапив у немилість до комуністів.
  • Захоплювався баскетболом, чому немало сприяв великий зріст – 204 див.
  • Під час проведення вечірок в Куршевелі самостійно працював на фейс-контролі.
  • Вирішив створити ультрасучасний гібридний автомобіль «Е-мобіль» на підприємстві «Яровіт Моторс»
  • Відомий ексцентричністю, запальним характером і різкими висловлюваннями по відношенню до неугодних йому особам. Разом з тим, вважається дуже ефективним менеджером.

Джерело: http://mediahouse.com.ua/

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: