Михайло Лермонтов

Лермонтов Михайло Юрійович (3.10.1814 р. — 15.07.1841 р.) – відомий російський поет, драматург, прозаїк, а також художник і офіцер.

 

М. Ю. Лермонтов народився 3.10.1814 р. в Москві, куди його батько, Юрій Петрович Лермонтов, привіз із села Тархани свою молоду дружину народжувати первістка. Через двадцять днів дитина був охрещений в церкві Трьох святителів. Хрещеною його стала бабуся Єлизавета Олексіївна Арсеньєва, яка наполягла, щоб хлопчика назвали Михайлом.

 

Отриманим вихованням Михайло Лермонтов також зобов’язаний своїй бабусі Єлизавети Арсеньєвої, пристрасно любила онука. Дитинство Михайла пройшло в бабусиній маєток в Тарханах. У десять років бабуся взяла хлопчика в подорож на Кавказ, а через два роки майбутнього поета відвезли до Москви, щоб підготувати до вступу у шляхетний пансіон при МДУ. В пансіоні Лермонтов пробув близько двох років, де вивчав різні науки, був серйозно захоплений читанням, а також складав вірші.

 

У шістнадцятирічному віці Михайло вступив у Московський університет. Талант починаючого поета швидко зрів, і університетський період життя Лермонтова став надзвичайно плідним для його поетичної діяльності. Однак сам університет Лермонтов не закінчив і в 1832 році покинув його стіни.

 

Пішовши з університету, Лермонтов відправився в Санкт-Петербург, де збирався стати студентом третього курсу Санкт-Петербурзького університету. Проте два роки навчання в московському вузі в Петербурзі йому зарахувати не захотіли, запропонувавши вступити на перший курс. Таку пропозицію Лермонтова не влаштувало, тому він, всупереч власним планам і під впливом своїх петербурзьких родичів, поступив в Школу юнкерів і подпрапорщиков. Бабуся також підтримувала сталася зміну в долю свого онука.

 

Ніяких істотних поетичних творів у ці два юнкерських року Лермонтов не написав. В цей період він працював в іншому літературному жанрі і займався створенням історичного роману «Вадим», присвяченого темі пугачевщины, який, втім, залишився незавершеним.

 

Після закінчення військової школи Михайло зарахований був корнетом в гусарський полк. Довгий час Лермонтов не публікував своїх віршів. Про його поетичному таланті відомо було лише у світських і офіцерських гуртках. Опубліковано було, причому, без відома самого Лермонтова, єдине його твір – «Хаджі Абрек», надруковане в журналі «Бібліотека для читання». Після цього Лермонтов довгий час своїх віршів публікувати не бажав.

 

У цей час загинув на дуелі Пушкін, смерть якого глибоко потрясла Лермонтова і змусила свою «гіркота серцеву вилити на папір», в результаті чого було створено відомий вірш «Смерть поета». Після його написання послідував арешт Лермонтова, а також подальший судовий розгляд, стежив за яким сам імператор. За заступилися друзі поета Пушкіна, а також бабуся, у якої були світські зв’язку. Покаранням Лермонтову стало розжалування в прапорщики і переклад у діючий на Кавказі Нижегородський драгунський полк.

 

У перший раз на Кавказі Лермонтов пробув лише кілька місяців, однак, цього нетривалого проміжку виявилося достатньо, щоб душевний стан поета сильно змінилося. Він перейнявся природою Кавказу, життям горців, а також кавказьким фольклором, що згодом знайшло відображення у багатьох його творах.

 

Повернувшись в петербург «світло», Лермонтов, під впливом кавказьких вражень створює такі свої відомі твори, як «Мцирі» і «Демон».

 

Лермонтов, який став після «Смерті поета» одним з найбільш популярних у Росії письменників, входить в коло друзів загиблого Пушкіна і починає нарешті друкуватися. Взимку 1840 року на балу Лермонтов посварився з французьким емігрантом Ернестом де Барантом, з яким у нього відбулася дуель, закінчилася, на щастя, без жертв. За цю дуель Лермонтов був засланий на Кавказ, де йому довелося всерйоз зануритися в бойову життя. Тут він приступив до створення найбільш значного свого твору, задуманого ще під час першої посилання своїй – роману «Герой нашого часу». Спочатку він був виданий спочатку у вигляді голів, надрукованих як самостійні повісті, а потім в своєму завершеному вигляді. У 1840 році було випущено єдине прижиттєве видання віршованих творів Лермонтова, що включило в себе двадцять вісім віршів.

 

Взимку 1841 році Лермонтов побував у відпустці в Санкт-Петербурзі, повертаючись з якого, заїхав до П’ятигорська, де посварився з відставним майором Мартиновим. 15 липня між ними відбулася фатальна дуель, яка завершилася загибеллю поета.

 

 

Літературна спадщина Лермонтова

 

 

  • Незважаючи на дуже коротке життя, Михайло Лермонтов залишив нащадкам чимало чудових творів, що склали золотий фонд вітчизняної літературної класики. Вони багато разів видавалися в нашій країні і переведені на багато іноземних мов. «Герой нашого часу» залишається популярним у всі часи, а вірші Лермонтова з дитинства знайомі практично кожному. Написана Лермонтовим в 1835 році драма «Маскарад», роман «Герой нашого часу», поема «Ашик-Керіб» були екранізовані, а також входили і продовжують входити в репертуар багатьох театрів.

 

 

Важливі дати біографії Лермонтова

 

 

  • 3.10.1814 року – народився Михайло Лермонтов.
  • 1828 рік – після кількох років, проведених в бабусиній маєтку Тархани, Лермонтов поступає вчитися у шляхетний пансіон при МДУ.
  • 1830 рік – надходження в Московський університет.
  • 1832 році – догляд з Московського університету, переїзд до Санкт-Петербурга і надходження в Школу юнкерів і подпрапорщиков.
  • 1837 рік – написання вірша «На смерть поета», арешт і заслання перша на Кавказ.
  • 1838 році – написання «Мцирі» і «Демон».
  • 1840 рік – дуель з Ернестом де Барантом, дуель і друга посилання. Вихід єдиного прижиттєвого видання віршів Лермонтова.
  • 1841 рік – дуель з Мартиновим, що спричинила загибель великого поета.

 

 

Цікаві факти з життя Лермонтова

 

 

  • У творах Михайла Лермонтова постійно присутня тема Кавказу, його природи, звичаїв і характерів місцевих жителів. Вперше Кавказ вразив хлопчика ще в дитинстві, коли він побував тут разом з бабусею. До того ж, на Кавказі Лермонтов вперше відчув почуття закоханості, зустрівши тут чудову дев’ятирічну дівчинку. Перша любов, слившаяся з глибокими враженнями від Кавказу, залишила в душі Лермонтова незабутні враження, відбилися на його літературній творчості.
  • Одним з перших вчителів маленького Лермонтова був француз Capet, не зумів, втім, прищепити дитині особливий інтерес до французької мови, а також літератури. З’явилися в зошиті маленького поета французькі вірші, змінилися швидко росіянами. Хлопчик вже в п’ятнадцятирічному віці шкодував, що в дитинстві не слухав російських народних казок, в яких, як він вважав, поезії було більше, ніж у всій французької словесності.
  • Тим не менш, Лермонтов, головним чином за допомогою самоосвіти, а також була в Тарханах прекрасної бібліотеки, оволодів кількома європейськими мовами (французьких, німецьких та англійських письменників він читав в оригіналі), а також мав глибокі пізнання в європейській культурі.
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам