Ім’я: Михайло Булгаков (Mikhail Bulgakov)
По Батькові: Опанасович
День народження: 15 травня 1891
Місце народження: Київ, Україна
Дата смерті: 10 березня 1940 (48 років)
Причина смерті: дізнатисяниркова недостатність
Місце поховання: дізнатисяНоводівоче кладовище, Москва
Зріст: 170 см
Знак Зодіаку: Телець (характеристика)
Соц.мережі: дізнатися
#63 Письменники (Топ 100)
+
Біографія Михайла Булгакова
Михайло Опанасович Булгаков – геніальний літератор і великий містифікатор, що написав «Дияволіада», «Білу гвардію», «Івана Васильовича», «Дні Турбіних», «Біг», «Собаче серце», «Майстра і Маргариту» і безліч інших унікальних творів. Багато з них були екранізовані на батьківщині письменника і за кордоном.
Письменник Михайло Булгаков
Дорогоцінним заповітом його творчості ряд критиків вважає прагнення дати можливість читачам відчути себе творцями своєї долі. Для цього право вибору вчинку він надавав головному персонажеві, а фінал творів залишав відкритим, або закінчував їх загибеллю героя.
Дитинство
Майбутній «містичний письменник» народився 15 травня 1891 року в Києві, в забезпеченої інтелігентної сім’ї Афанасія Івановича, спочатку доцента, а потім професора міської духовної академії, та Варвари Михайлівни, дочки протоєрея, що викладала в гімназії.
Родина Михайла Булгакова (майбутній письменник за мамою)
Міша був старшим з семи їхніх діток, ріс тямущим і дуже здібною дитиною. Після відходу з життя глави сім’ї в 1907 його рідний брат Петро, служитель церкви в Токіо, привіз до них з метою отримання російського освіти двох синів. Незабаром з ними стала жити ще й дочка кузини батька Іларії, що приїхала в Київ для навчання. У підсумку 38-річної матері доводилося справлятися з десятьма дітьми. Вона прищеплювала їм прагнення до знань, згуртованість, працьовитість.
Домашній спектакль Михайла Булгакова
Атмосфера в сім’ї була творчою – вони нерідко влаштовували домашні оркестри, ставили вистави під керівництвом Михайла. Старший син чудово співав, писав оповідання і вірші, грав на роялі. В 1909 році він закінчив елітну Першу київську гімназію і став студентом університету, вибравши майбутньою професією медицину.
Практика
Коли почалася Перша світова війна, юнак працював в госпіталі, потім добровольцем пішов на передову, брав участь у Брусиловському прориві, набував лікарський досвід в Кам’янці-Подільському та в Чернівцях.
У 1916 році він отримав вищу освіту (диплом з відзнакою) і працював земським лікарем у селі Смоленської губернії, проводячи хірургічні операції поодинці в умовах нестачі ліків та інструментів. Він описав згодом робочі ситуації, що відбувалися тоді з ним, недавнім студентом, вимушених самостійно справлятися з важкими хворобами, в циклі оповідань «Записки юного лікаря». Деякий час йому довелося також попрацювати в Вяземський міської лікарні.
Михайло Булгаков у молодості
Одного разу після контакту з хворим на дифтерію дитиною і прийому противодифтерійного препарату, що викликало болючу реакцію, він зробив собі ін’єкцію морфію. І в результаті 26-річний ескулап вже не міг відмовитися від цього «чудо-ліки». На щастя, дружина незабаром помітила його згубну пристрасть і допомогла відмовитися від наркотику, поступово зменшуючи прийняті ним дози.
У 1918 р. він повернувся до Києва, відкрив приватну практику і лікував венеричні недуги. В місті постійно змінювалася влада – поперемінно приходили більшовики, петлюрівці, війська Денікіна, гетьмана Скоропадського. Лікарі були необхідні всім, і в 1919 Булгаков був мобілізований в Українську армію, потім служив у формуваннях Червоної, а з осені виявився на Північному Кавказі в лавах Добровольчої.
Після війни Михайло Булгаков кинув лікарську практику
Військові негаразди його вимотали, і він подав рапорт про переведення його в резерв за станом здоров’я. На початку 1920 у Владикавказі він дебютував в якості журналіста нової газети «Кавказ». Біла армія і її прихильники тоді покидали батьківщину. Він би теж поїхав, але захворів на тиф і пізніше неодноразово дорікав дружину, що не зважилася вивезти його за кордон хворого.
Після встановлення влади більшовиків він був призначений начальником літературного відділу ревкому. Для місцевого театру їм були написані комедія «Віроломний татусь», гумореска «Самооборона», п’єса про «тубільної життя» «Сини мулли», що мали успіх.
Літературна діяльність
У 1921 Михайло перебрався в столицю, де співпрацював з низкою журналів і газет. У тому ж році в берлінському правителі друкованому органі «Напередодні» була опублікована його сатирична повість «Пригоди Чичикова». У 1923 році він став членом Спілки письменників, через рік створив соціальну драму «Дияволіада».
У період 1924-1928 рр. з’явилися «Біла гвардія», «Фатальні яйця», «Багряний острів», «Біг». Тоді ж, з тріумфальної постановки драми «Дні Турбіних», дуже сподобалася Сталіну (він відвідав виставу 14 разів), письменник почав співпрацювати з МХАТом і працювати над своїм головним працею – «Майстер і Маргарита» – приділивши його створення 12 років, тобто весь залишок життя.
Відмовлено йому було також у пресі прозових творів, включаючи відверто антирадянський «Собаче серце». У відчаї він написав листа Сталіну, де висловив переконаність у необхідності свободи масової інформації і настійно попросив дозволу виїхати за кордон або заробляти літературною творчістю.
Після цього за сприяння глави держави його взяли в МХАТ асистентом режисера. На сцені цього драмтеатру він поставив Гоголя і Діккенса, зігравши в «Пиквикском клубі» роль судді, одночасно працював над романом «Майстер і Маргарита», утопією «Адам і Єва», драмою «Останні дні», п’єсою «Олександр Пушкін», комедії «Іван Васильович», що стала згодом основою для популярного фільму Леоніда Гайдая «Іван Васильович змінює професію».
Михайло Булгаков у часи роботи у Мхаті
У 1936 році він представив на суд глядачів «Кабалу святош» по своїй п’єсі «Мольєр». Прем’єра пройшла з тріумфом, але після розгромних рецензій у пресі постановку зняли з репертуару, а її творець перейшов на роботу в «Большой театр», де в якості літературного консультанта зайнявся написанням оперних лібрето.
Особисте життя Михайла Булгакова
Михайло був справжнім поціновувачем жіночої краси. Перший раз він одружився, будучи студентом другого курсу, на нещодавній гимназистке Тетяні Лаппе. Мати була проти надмірно ранній для того часу одруження і картала сина за легковажність. І дійсно цей шлюб виявився недостатньо міцним. Вони розлучилися через нового захоплення драматурга.
Михайло Булгаков і Тетяна Лаппе
Другу обраницю Любов Білозерську Булгаков зустрів у 1924 р. на одному з вечорів, що проходили в редакції видання «Напередодні». Вона була колишньою дружиною журналіста Іллі Василевського, що емігрувала з ним в Константинополь, модною і витонченою, в минулому балериною, яка виступала в паризьких театрах.
Михайло Булгакова і Любов Білозерська
У 1925 році вони одружилися, але у 1929 році в сімейному житті почалися складності. Письменник познайомився на масляну у спільних друзів з Оленою Шиловською (в дівоцтві Нюрнберг, по першому чоловікові Нейоловою), дружиною воєначальника і матір’ю двох синів. Спочатку вона стала подругою другої дружини літератора і його коханкою, а в 1932 Михайло розлучився з Любов’ю і одразу ж уклав шлюб з Оленою. Вона стала його останньою любов’ю, музою, іншому, літературним секретарем і зробила все для видання його творів.
Михайло Булгакова і його третя дружина Олена
Цікаво, що у всіх трьох дружин драматурга також було по три шлюби. Причому у першої супутниці життя він став першим чоловіком, у другий – другим, у третьої – третім. Вважають, що ця обставина змушує задуматися про присутність містики не тільки в творіннях драматурга, але і в житті.
Дітей у Булгакова не було, однак усиновив сина Шиловською від попереднього шлюбу. Його нащадки і є в даний момент законними спадкоємцями письменника.
Смерть
У 1939 році драматург завершував роботу над лібрето опери Глієра «Рашель». Музику до нього писав Ісаак Дунаєвський, вони подружилися. Крім цього, він інтенсивно працював над п’єсою про юність Сталіна. Вождь її схвалив, але, всупереч очікуванням, постановка та друк твору опинилися під забороною.
Михайло Булгаков перед смертю
Ця обставина серйозно підкосила здоров’я автора. Його наздогнала спадкове захворювання нирок. Для зняття супутніх болю він знову почав приймати морфій, що послужило чутками про його хвороби із-за пристрасті до наркотиків. Деякі недоброзичливці навіть стверджували, що його недуга була наслідком зв’язку з нечистою силою – багатьом здалося дивним, що Булгаков помер відразу після закінчення роботи над «Майстром і Маргаритою».
Могила Михайла Булгакова
У березні того ж року великого літератора не стало. Тіло його кремували і прах поховали на Новодівичому кладовищі.
