Микола Олексійович Некрасов – російський прозаїк, поет, публіцист, класик світової літератури.
Микола Олексійович Некрасов з’явився на світ 10 грудня 1821 року в Немирові, Подільська губернія на Україні. Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Грешневе, що в Ярославській губернії. Тут, у родинному маєтку, Олексій Некрасов оселився з родиною після виходу у відставку. Батько Миколи служив справником і частенько брав з собою сина на роботу. Тому на картини народного горя хлопчик надивився сповна.
У 1832 році Микола почав вчитися в ярославській гімназії. Видатними успіхами в навчанні не відзначався, вчителі його не дуже жалували з-за сатиричних віршів. У 1838 році Микола за наполяганням батька поїхав у Санкт-Петербург, на військову службу в дворянському полку. Він вже майже все влаштував, але познайомився в Петербурзі з багатьма студентами і дуже захотів продовжувати вчитися. Батько погрожував, що за непокору залишить Миколи без матеріальної підтримки, але і це не зупинило молодого Некрасова. У підсумку він надійшов у Петербурзький університет на філологічний факультет вільним слухачем.
Основна проблема під час навчання полягала для Некрасова у відсутності грошей. Йому доводилося витрачати багато часу для того, щоб заробити хоч якісь кошти. Потреба була справді жорсткою, Микола навіть не щодня обідав. Пізніше він згадував, що під час навчання був постійно голодним. Не завжди і було де жити. Деякий час Некрасов ночував у нетрях з жебраками. На щастя, незабаром Некрасову вдалося влаштуватися гувернером. Тоді ж він почав писати в газети. У 1838 році було опубліковано перше вірш Некрасова «Життя». У 1840 році вийшов збірник «Мрії і звуки». Незабаром після цього Некрасов вже став активно публікуватися, випустив ряд альманахів.
У 1846 році Некрасов став одним із власників журналу «Современник». Сюди перейшла частина літераторів з «Вітчизняних записок». У середині 1950-х років Некрасов серйозно захворів, у нього виявили горлову хвороба. Миколі Олексійовичу довелося вирушити на лікування до Італії, після чого він поправився. Після цього починається новий етап роботи Некрасова. В «Современник» приходять Чернишевський і Добролюбов, сам Некрасов активно працює над прозою і поезією.
У 1866 році «Современник» припинив своє існування. Через два роки Некрасов вже працював з «Отечественными записками», які орендував у Краєвського. У 1875 році стан здоров’я Некрасова знову погіршився. Рак кишечника перетворив життя Миколи Олексійовича у поступове згасання. Навіть після операції смертельна хвороба відступати не бажала. За іронією долі, це лише збільшило популярність Некрасова. Безліч підбадьорливих листів змусило Миколу Олексійовича з новою силою повернутися до творчості. Практично до самої смерті він зберігав ясність розуму, хоча тіло його все більше слабло.
27 грудня 1877 року Микола Олексійович Некрасов помер. Його тіло було поховано на Новодівичому кладовищі в Санкт-Петербурзі.
Основні досягнення Некрасова
Творчість Некрасова оцінюється досить неоднозначно. Багато критики заявляли і заявляють, що серед всіх російських класиків поезії саме Некрасов має на рахунку найбільша кількість поганих віршів. Примітно, що літератор сам просив багато його віршів не включати до зібрання творів.
Тим не менше, твори Некрасова увійшли в золотий фонд російський прози і поезії. Картини народного життя і народного горя письменник описував дуже яскраво, за що заслужив повагу ще у сучасників. Сьогодні Некрасов вважається класиком не тільки російської, але й світової літератури.
Важливі дати біографії Некрасова
- 10 грудня 1821 року – народження в Немирові, Подільська губернія.
- 1832 рік – надходження в ярославську гімназію.
- 1838 рік – поїздка в Петербург для військової служби. Публікація першого вірша «Думка».
- 1839 рік – надходження в Петербурзький університет.
- 1840 рік – вихід першої збірки «Мрії і звуки».
- 1841 рік – догляд з Петербурзького університету і початок роботи в «Вітчизняних записках».
- 1846 рік – придбання журналу «Современник».
- 1866 рік – закриття «Современника».
- 1868 рік – оренда «Вітчизняних записок».
- 1875 рік – рак кишечника.
- 27 грудня 1877 — Микола Олексійович Некрасов помер у себе вдома в Петербурзі.
Цікаві факти з життя Некрасова
- Некрасов пообіцяв собі ніколи не грати в карти з людьми, у яких довгі нігті. Справа в тому, що письменник був завзятим гравцем і одного разу програв близько тисячі рублів з-за карт, помічених гострим нігтем.
- В останні роки Некрасов жив з 19-річною красунею Феклой Анисимовной і називав її Зінаїдою.
- Коли Бєлінський розкритикував збірник Некрасова «Мрії і звуки», той рознервувався і почав скуповувати всі екземпляри книги, щоб знищити їх. Пізніше цей збірник став великою рідкістю.
- Досі тривають палкі суперечки про художньої цінності творів Некрасова. Одні ставлять його вище Лермонтова і Пушкіна, інші ж наполягають на тому, що твори Миколи Некрасова не являють собою практично ніякої художньої цінності.