Мерилін Монро — одна з найбільш популярних американських актрис, названа «Секс-символом ХХ століття» згідно з опитуванням, проведеним журналом «Плейбой» в 1999 році. Знайдеться чимало популярних, цікавих актрис, співачок або фотомоделей, які хоч одного разу не пробували наслідувати їй. Мерилін Монро можна дорікнути у багатьох шкідливих пристрасті і вчинки, але безперечно одне — вона завжди виглядала бездоганно. «Краса і досконалість вимагають часу і неквапливості. У мене є одне бажання — постійно прагнути до досконалості» — таким був життєвий девіз цієї дивовижно привабливою, притягує серця мільйонів шанувальників, гламурною і одночасно глибоко нещасною і самотньою великої актриси.
Народилася Мерилін Монро, справжнє ім’я якої Норма Джин Мортенсен, 1 червня 1926 року в Лос-Анджелесі. Її мати, Гледіс Монро, яка працювала монтажером в Голлівуді, назвала дівчинку на честь улюбленої актриси німого кіно Норми Толмэдж. Батько дівчинки, Едвард Мортенсен, залишив сім’ю ще до її народження. Щоб компенсувати відсутність батька, вона придумала казку, в якій її батьком був популярний у той час актор Кларк Гейбл. Коли дівчинці було два тижні, мати віддала її в прийомну сім’ю, де вона жила до семи років. Пізніше мати забрала її до себе, але не надовго. Після психічного зриву Гледіс Монро забирають в психіатричну лікарню, а Норму Джин відправляють у притулок. В 11-річному віці дівчинку забирає до себе додому подруга її матері Грейс Годдард. Тут Норма проживала, поки їй не виповнилося 16 років.
У 1942 році вона вперше вийшла заміж за робітника авіаційного заводу Джеймса Догерті. Нормі виповнилося 16 років, а нареченому — 21 рік. Їх шлюб тривав чотири роки і в 1946 році вони розлучилися, до цього часу вона придбала популярність, працюючи фотомоделлю. У серпні 1946 року, пройшовши успішно кінопроби, вона укладає контракт з кіностудією «Двадцяте століття Фокс». Тут їй порадили освітлити волосся та змінити ім’я. Норма взяла прізвище бабусі і стала зніматися під ім’ям Мерилін Монро, під яким пізніше стане знаменитою. Мерилін знімається у фільмі Генрі Хатауэя «Ніагара» (1952), її успіх перевершив всі очікування. У цьому ж році вона знімається у Хоукса в знаменитому мюзиклі 50-х «Джентльмени віддають перевагу блондинкам», який приносить їй величезний успіх і популярність. Її пісня «Гроші — друг дівчини» моментально стає популярною і облітає всю Америку, Мерилін Монро стає секс-символом Америки. У 1953 році вона отримує головну роль у фільмі «Вийти заміж за мільйонера», у 1954 році вона знімається у вестерні «Річка, звідки немає вороття» режисера Отто Преминджера і у фільмі «Сверблячка сьомого року» режисера Біллі Уайлдера.
У січні 1954 року вона виходить заміж за відомого бейсболіста Джо Ді Маджіо, роман з яким почався ще в 1952 році. Однак і цей шлюб виявився невдалим і недовговічним, багато в чому із-за ревнощів Джо, і 27 жовтня 1954 року вони розлучилися. Знаменитий бейсболіст дуже переживав розлучення з «богинею екрану» і згодом намагався опікати і надавати всіляку підтримку в кар’єрі своєї колишньої дружини.
У Нью-Йорку Монро почала займатися в Акторської студії Лі Страсберга, який пізніше з сотні акторів і актрис, з якими йому довелося працювати виділить двох, що піднімаються над іншими: «Перший — Марлон Брандо, і Мерілін Монро — номер два». У 1950 році Мерилін Монро познайомилася з драматургом Артуром Міллером. У 1955 році вони знову зустрілися, у них зав’язалися стосунки і зіграли весілля влітку 1956 року. Їх шлюб тривав з 1956 року по січень 1961 року, але, на жаль, не був щасливий. В лютому 1956 року актриса повернулася в Голлівуд для роботи над фільмом «Автобусна зупинка», у 1957 році вона знімається в картині «Принц і хористка», режисер і актор якого сер Лоуренс Олів’є зазначає, що Мерилін «надзвичайно хороша актриса», але кілька місяців роботи з нею були справжнім пеклом, так як актриса постійно спізнювалася, влаштовувала істерики, фраза з декількох слів вимагала часом за тридцять дублів. З-за проблем на знімальному майданчику вона приймає великі дози снодійного.
У липні 1958 року Монро знімається у фільмі режисера Вайлдера «У джазі тільки дівчата», де була постійно напружена і роздратована. Актриса завжди мріяла і намагалася завести дітей, на жаль із-за проблем зі здоров’ям, пристрасті до алкоголю і ліків в неї нічого не виходить. Під час зйомок у неї стався викидень і Мерилін впадає в страшну депресію, багато п’є і приймає ліки. 15 вересня вона обстежується в лікарні, у неї було сильне нервове виснаження. В жовтні 1960 року закінчилися зйомки фільму «Неприкаяні», який приніс актрисі розчарування, так і в пресі з’явилися негативні відгуки про двох останніх фільмів з її участю. У січні 1961 року Монро розлучилася з Артуром Міллером. У актриси трапляється черговий нервовий зрив і її поміщають в психіатричну клініку, шанувальники з глибоким сумом дізналися, що їх ідол, їх богиня дуже хвора. Виписавшись з клініки вона відпочиває з Джо Ді Маджіо у Флориді, а в квітні 1961 року повертається в Лос-Анджелес для роботи над фільмом «щось має дати», але після дня зйомок залишилася хворий вдома. 19 травня 1961 року в Медісон Сквер Гарден вона співала «З Днем Народження, містер президент Кеннеді», з яким познайомилася ще в 1951 році. Ходили чутки про те, що у неї був роман з обома братами Кеннеді, але жодних доказів тому немає. Незабаром на знімальному майданчику в Лос-Анджелесі відбулася чергова передозування наркотиків, на допомогу знову прийшов Джо Ді Маджіо. Вони вирішили повторно вступити в шлюб і призначили дату на 8 серпня 1962 року, а ввечері 4 серпня Мерілін померла. Існує безліч чуток і версій причини смерті талановитої актриси, проте всі вони є бездоказовими, справжня причина її смерті невідома досі.