Махмуд Есамбаєв — народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці, видатний виконавець танців народів світу. Народився великий син Кавквза, 
майбутній великий король танцю 15. 07. 1924 року в селищі Старі Атаги в сім’ї чеченця Алисултана, належав до тейпу Ишхой. Вже в ранньому дитинстві Махмуд Есамбаєв вражав оточуючих своїм віртуозним виконанням танців на весіллях, куди його часто брали з собою батьки. Правда, навряд чи хтось міг припустити тоді, що перед ними виступає майбутній геніальний виконавець танців народів світу. У восьмирічному віці Махмуд починає гастролювати в складі одного з кочових цирків по Чечні. Кажуть, що в 1934 році з юним самородком познайомилася Любов Орлова, будучи на гастролях у Чечні. Орлова зазначила величезний талант Махмуда і напророкувала йому велике майбутнє. Батько ж Есамбаєва, який бажав бачити сина пастухом, категорично заперечував проти його гастролей, він вважав, що танцюрист ніколи не зможе в майбутньому прогодувати сім’ю. Незважаючи на заперечення батька, Махмуд Есамбаєв надходить в хореографічне училище в Грозному, де навчається з 1939 по 1941 р. р.
У 15-річному віці він стає солістом Чечено-Інгушського ансамблю пісні і танцю, а в 19 років він танцює в театрі музкомедії П’ятигорська. У роки Великої Вітчизняної війни танцюрист-самородок виступає з концертами як на передовій, так і в тилу — у військових госпіталях, на будівництві споруд оборонного значення. Під час одного з виступів на фронтових підмостках артиста поранили в ногу. Лікар польового госпіталю сказав Эсамбаеву, що він не зможе надалі танцювати. Незважаючи на такий вирок, Есамбаєв посилено займається гімнастикою і поступово починає відновлюватися, щоб знову танцювати.
У лютому 1944 року прийшла нова біда. Згідно з розпорядженням уряду СРСР, всіх чеченців насильно депортують в Середню Азію. Сім’ю Эсамбаевых також депортували в Киргизії, слідом за рідними незабаром у Фрунзе приїхав і Махмуд Есамбаєв.
На жаль, він вже не застав матір у живих. Щоб прогодувати сім’ю, Есамбаєв веде гурток народного танцю, а також викладає уроки бального танцю в невеликому киргизькому селищі Ак-Тюг. У 1945 році Есамбаєв одружився на вірменці Ніні Ханумянц і в 1946 році у них народилася дочка Стелла. З 1946 по 1956 роки Махмуд Есамбаєв був провідним солістом Киргиского театру опери та балету. Він блискуче виконує головні партії в «Лебединому озері», а також в балетах «Бахчисарайський фонтан», «Спляча красуня». До речі, тут і сьогодні Есамбаєва шанують, як одного із засновників киргизького балету. І саме тут батько змінив свою думку і повністю погодився з вибором сина. Тут вперше Эсамбаеву присвоїли звання народного артиста Киргизької РСР, пізніше ще сім союзних республік присвоять йому це почесне звання.
У 1957 році Махмуд Есамбаєв виступив на Всесвітньому фестивалі молоді, де завоював цілих дві золоті медалі і був удостоєний самих утішних похвал і почестей від багатьох знаменитостей. Незабаром разом з сім’єю Есамбаєв переїжджає до Москви. Після фестивалю він виступає в Москві зі своєю програмою, пізніше його включили в трупу «Зірки радянського балету», з якою він виступав з величезним успіхом у Франції та Південній Америці. Артист прагне розширити свій репертуар, вивчає техніку танців народів світу.
Найголовніше для артиста було передати в танці найбільш характерні і найпрекрасніші риси того народу, танець якого він збирається виконувати. Для цього, як стверджує Есамбаєв, танцюристу мало професійної школи, школою для нього має бути життя. Есамбаєв є творцем першої в СРСР сольної програми «Танці народів світу». У виконанні цього унікального танцюриста світ побачив безліч самих різноманітних танців. Серед них: знаменитий іспанський танець «Ла-корида», тажжикский «Танець з ножами», «Танець вогню», створений на музику де Фальї, індійський «Золотий бог», неповторна кавказька лезгинка, чечено-інгушська «Чабан» та багато інших. За видатні досягнення Махмуд Есамбаєв отримав у подарунок від Індіри Ганді унікальний костюм, розшитий камінням і діамантами. Одних тільки діамантів налічувалося 1200 штук. На превеликий жаль, цей та інші унікальні костюми, цінні книги, оригінали великих художників та інші цінні речі були знищені під час чеченської війни, коли будинок Эсамбаевых в Чечні був повністю спалений.
Артист дуже переживав, що на його рідній землі проливається кров і що він змушений був покинути Чечню. Він мріяв про той день, коли ця безглузда війна припиниться й настане мир. На жаль, Махмуд Есамбаєв, великий син Кавказу, найбільший геній танцю, не дожив до цього світлого дня. Він помер 7 грудня 2000 року, у віці 75 років і був похований в Москві. Справа великого майстра продовжують його дочка і племінники. Створені і успішно діють кавказький ансамбль ім. Махмуда Есамбаєва, Всесвітній Благодійний Фонд. Його ім’ям названо проспект у чеченській столиці і навіть астероїд 4195, який був відкритий 19.09.1982 р.
