Люди світу


Люди світуПрокинутися — встати — поїсти — вмитися — відвести дітей в сад — попрацювати — забрати дітей з саду — поїсти, подивитися телевізор — поспати — прокинутися. Більш або менш всі ми бігаємо по одному і тому ж колі. Якщо розглядати такий круг більш масштабно, додаються такі речі, як подорожі, відпочинок з друзями, вихідні та інше. У деяких трапляються і відрядження. І працюємо ми, як правило, в своєму місті, з російськомовними людьми, зі схожим менталітетом та іншим. Але мало хто замислюється, що є на світі люди, для яких чуже поняття будинок. Люди, які проміняли одноманітність на життя у всьому світі.

Існують такі компанії, які працюють по всьому світу. Приміром, вони вибирають якийсь об’єкт для своїх робіт (неважливо, чим вони займаються будівництвом, грою, налаштуванням обладнання, та хоч чимось) у будь-якій країні і приїжджають туди на термін від трьох місяців до двох років. Як правило, для такої роботи набирається група людей з різних країн. Ці люди вміють знаходити спільну мову з усіма. Вони отримують колосальний досвід, подорожуючи по світу, пізнаючи особливості країн, побут різних людей і народностей. Це маленька сім’я, де є свої порядки і принципи.

Не кожен чоловік погодиться на таке життя. Уявіть собі на секунду, що сьогодні ви працюєте в російській компанії, а вже завтра у В’єтнамі або США. Ну? Яке? Готові упакувати валізу і полетіти на роботу в чуже місто, чужу країну? У новій країні немає нікого близького і рідного, тільки група людей, з якою ти працюєш. Як правило, це життя на валізах, це життя повна дивовижних сюрпризів. Це можливість відкрити для себе багато нового, познайомитися з новими людьми. Існує гіпотеза, що на цю роботу приходять тільки егоїсти, які ставлять свої бажання понад усе. Але не варто забувати, що всі ми по природі егоїсти, хтось більше, хтось менше. Потрапляючи в чужу країну, ця група людей, стає певним співтовариством, діаспорою. Проживають вони, як правило, в готелях, або знімних квартирах. Буває, що знімають невеликі котеджі. При розселенні намагаються враховувати факт походження людини. Наприклад, російських селять з росіянами, в’єтнамців з в’єтнамцями і так далі.

Обов’язково є вожак, який відповідає за благополуччя всіх інших. Через нього вирішуються всі основні питання буття, роботи і комунікацій. Періодично влаштовуються вечері в одному з будинків або квартир, на які запрошуються представники громади. І кожен готує те, на що здатний. Італійці готують пасту і лазанью, турки — долму і так далі. Виходи в світ намагаються також влаштовувати спільні, щоб уникнути конфліктних ситуацій. Т. к. не завжди доводиться працювати в спокійних країнах, бувають і такі, де небезпечно поодинці виходити на вулицю. Єдина мова, на якому спілкуються всі в групі робочих англійська. Свої сім’ї вони залишають удома, в тій країні, з якої приїхали. Кожна дружина їздить за чоловіком по всьому світу, особливо після народження дитини. Як правило, додому в свою країну «люди світу» їздять кожні три місяці.

Зазвичай склад таких спільнот в основному чоловічий. Напевно, тому що не жіноча це справа. Це небачена кількість перельотів на рік, це життя в постійному русі. Це підкорення все нових і нових горизонтів і країн. Лише люди відкриті до нового і незвіданого вибирають для себе такий шлях.

Ігор Пейковіч (інженер механік, компанія «Дэниели»): «У мене є два дядьки, які працювали в подібних компаніях, і я з дитинства мріяв подорожувати по світу і працювати інженером-механіком, відповідно, коли прийшов час вибирати роботу, у мене не було сумнівів, куди я піду. Перший плюс такої роботи — це подорожі по світу. Мені подобається зустрічати нових людей, пізнавати, розуміти нові культури і навчитися в них знаходитися. Тому що коли ти подорожуєш як турист, ти не можеш зрозуміти країну зсередини.

Ще одна перевага, дуже важливе для мене — це робота над великими проектами, які впливають на розвиток людства. Я дуже щасливий, що можу бути частиною чогось великого.

Може не дуже добре бути далеко від сім’ї, але я сам вибрав цю життя. Для мене нормально подорожувати більшу частину року, тому що, наприклад, моя мама, коли була молодою, багато подорожувала. Зазвичай, коли я приїжджаю додому у відпустку, у мене є в запасі мільйон цікавих історій, які мої знайомі з задоволенням слухають, так само як і я в дитинстві любив слухати своїх дядьків. Я прислухався до кожного слова з завмиранням серця і розумів, що це для мене. Дуже важливо, що я працюю в інтернаціональній компанії, де можу зустріти людей з усього світу. Ми працюємо всі разом і прихильні до однієї мети — створити щось, що допоможе людству сьогодні і завтра. Ця думка мене окрилює.»

Що примітно, що якщо хто-то раз скуштував подібний спосіб життя і він припав йому до смаку, то назад шляху не буде. Свідомість змінюється кардинально. Вибираючи такий шлях, варто розуміти, що не все так райдужно. Виїхати в іншу країну на роботу, залишитися одному досить складно. Необхідно шанувати і поважати традиції і звичаї нової країни, вміти знайти підхід до нових людей. Вони називають себе «люди світу» і це абсолютно правильне визначення. Це люди, які отримують колосальний досвід комунікацій та уміння жити в будь-якому місці, за будь-яких умов. Вони позбавлені домашнього спокою та затишку, але перед ними відкривається весь світ! Світ такий, яким не кожному дано його пізнати. Світ зсередини!

Автор: Елліна Раисова

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: