Леонід Брежнєв

Брежнєв Леонід Ілліч (19.12.1906 р. — 10.11.1982 р.) партійний, військовий, державний, політичний діяч, який керівні посади в радянському державі займав протягом вісімнадцяти років – починаючи з 1964р. і до своєї смерті в 1982р.

 

Народився Леонід Ілліч Брежнєв 19.12.1906 р. в розташованому в Катеринославській губернії селі Кам’янському. У 1915г. Леонід почав навчання в класичній гімназії, де провчився до 1921 року. В наступному році влаштувався працювати на маслоробний завод. Два роки опісля вступив до комсомолу. Закінчив технікум землемірно-меліоративний (у місті Курську), а також металургійний інститут (у Дніпродзержинську).

Технікум Леонід Брежнєв закінчив у 1927 році, отримавши диплом землеміра, почав працювати землевпорядником.

 

У цьому році він познайомився з Вікторією Денисової. У 1928 році Брежнєв одружився на Денисової Вікторії Петрівні, з якої мав згодом двох дітей – Галину і Юрія, і в цьому ж році був відправлений працювати на Урал. У 1930р. він вступив спочатку в столичний інститут машинобудування, а потім перевівся в Дніпродзержинськ на металургійний інститут, працюючи одночасно з навчанням на заводі. У 1935-1936р.р. служив в армії. У 1938р. став завідувати відділом Дніпропетровського обкому компартії України, а через рік став секретарем обкому.

 

У роки війни був заступником начальника політичного управління Південного фронту, в 1943 призначений був начальником політвідділу вісімнадцятої армії, а в 1945р. – начальником політуправління Четвертого Українського фронту. Війну Леонід Ілліч Брежнєв закінчив у званні генерал-майора, присвоєний йому в 1943р.

 

У 1946р. став першим секретарем спочатку Запорізького, а потім Дніпропетровського обкому. З 1950 – призначений був першим секретарем компартії Молдавії.

У 1952р. на хіх з’їзді партії Брежнєва рекомендації В. Сталіна обрали секретарем ЦК, а також кандидатом у члени президії Центрального Комітету компартії.

У 1953р. став заступником начальника політуправління Армії і Флоту.

У 1954р. Брежнєв перевівся за наполяганням Хрущова в Казахстан, де став спочатку другим, потім першим секретарем компартії Казахстану.

 

У 1957 Леонід Брежнєв став членом президії, а також секретарем ЦК КПРС, а в 1960 році був призначений головою Президії Верховної Ради.

У 1964 Брежнєв став на чолі зібраного змови проти Хрущова, зайнявши після усунення Микити Сергійовича посаду Першого секретаря ЦК компартії. У 1966 Брежнєв став Генеральним секретарем ЦК КПРС, залишаючись на цій посаді до кінця життя. В цьому році Брежнєву було присвоєно перше звання Героя Радянського Союзу (всього воно присвоювалося Леоніду Іллічу чотири рази).

 

Наприкінці шістдесятих у Брежнєва виникли серйозні проблеми з його здоров’ям, після чого при ньому постійно перебувала бригада лікарів, а там, де Брежнєв жив і працював, були обладнані медичні кабінети.

 

У 1976 Брежнєву було присвоєно звання маршала СРСР. Тоді ж він вперше пережив клінічну смерть. Лікарі змогли повернути Брежнєва до життя, однак з того моменту міміка і мова його були порушені. При ньому стала постійно чергуватиме бригада лікарів-реаніматорів. Всього Леонід Ілліч Брежнєв переніс кілька інсультів та інфарктів, його не раз лікарі виводили зі стану клінічної смерті.

 

В 1977р. до іншим посадам Брежнєва додалася також посаду Голови Президії Верховної Ради.

10.11.1982 р. Брежнєв помер в Москві.

 

 

Основні досягнення Брежнєва

 

 

  • Після правління Хрущова радянська економіка похитнулася, зруйнована була російська село, розкололося соціалістичної співдружності. Брежнєв перед тим, як очолити державу, мав вже величезним управлінським досвідом. Він пройшов різні щаблі керівництва і курирував оборонну промисловість. Брежнєвська епоха, іменована «періодом застою», мала і свої позитивні сторони. СРСР перетворився за Брежнєва в наддержаву, в цей час зріс рівень життя, також було розгорнуто широке житлове будівництво. В країні була стабільність, громадяни відчували впевненість у завтрашньому дні. СРСР активно брав участь у космічній програмі. Разом з тим, для стилю брежнєвського правління характерний консерватизм. Як політик, Брежнєв не вмів чітко побачити перспективи розвитку держави. Для політичного життя Союзу брежнєвської епохи був характерний зростання бюрократичного апарату і посилення його свавілля.

 

 

Важливі дати біографії Брежнєва

 

 

  • 19.12.1906 р. – народився в селі Кам’янському.
  • 1915 – надходження в класичну гімназію.
  • 1921 – закінчення навчання в гімназії. Леонід вступає на роботу на маслоробному заводі в Курську.
  • 1923 – вступ до комсомолу.
  • 1927 – початок роботи на Уралі землевпорядником. Знайомство з Вікторією Петрівною Денисової.
  • 1928 – одруження на Вікторії Денисової, закінчення землеустительно-меліоративного технікуму.
  • 1931 – вступ у ВКП(б).
  • 1935 – закінчення металургійного інституту.
  • 1935-1936 – служба в армії.
  • 1937 – початок роботи інженером на металургійному заводі. Призначення заст. голови Дніпродзержинського міськвиконкому.
  • 1938 рік – призначення завідуючим відділом Дніпропетровського обкому партії.
  • 1939 – призначення секретарем обкому.
  • 1943 — призначення начальником політвідділу вісімнадцятої армії.
  • 1945 – призначення начальником політуправління Четвертого Українського фронту.
  • 1946 – призначення першим секретарем спочатку Запорізького, а потім Дніпропетровського обкому.
  • 1950 – призначення першим секретарем компартії Молдавії.
  • 1952 – обрання секретарем ЦК, а також кандидатом у члени президії Центрального Комітету компартії.
  • 1953 — призначення заступником начальника політуправління Армії і Флоту.
  • 1954 — переводиться в Казахстан, де стає спочатку другим, а потім першим секретарем компартії Казахстану.
  • 1957 — Леонід Брежнєв став членом президії, а також секретарем ЦК КПРС.
  • 1960 — призначення головою Президії Верховної Ради.
  • 1964 — Брежнєв стає на чолі змови проти Хрущова і займає після усунення Микити Сергійовича посаду Першого секретаря ЦК компартії.
  • 1966 — Брежнєв стає Генеральним секретарем ЦК КПРС. Присвоєння першого звання Героя Радянського Союзу.
  • 1976 — Брежнєву було присвоєно звання маршала СРСР.
  • 1977 — стає також Головою Президії Верховної Ради.
  • 10.11.1982 р. – Брежнєв помер в Москві.

 

 

Цікаві факти з життя Брежнєва

 

 

  • Існує безліч жартів і анекдотів, присвячених Брежнєву.
  • Улюбленою настільною грою Леоніда Брежнєва було доміно.
  • Місто Набережні Челни, перейменований після смерті вождя в місто Брежнєв знаходиться недалеко від Іжевська, що носило назву Устинов честь колишнього міністра оборони. Між цими містами існував деякий час автобусний маршрут з цікавою назвою «Брежнєв-Устинов».
  • Брежнєв є рекордсменом серед радянських державних лідерів за кількістю орденів Золотої Зірки Героя. Також він був єдиною людиною, який володів орденом «Перемога», чиє нагородження згодом зазначило було, як таке, що суперечить статусу цього ордена. Володіти цим орденом могли лише воєначальники, які вчинили стратегічний перелом у певній військовій операції або головнокомандувачі союзними арміями. А Брежнєв, який всю війну провів на управлінських посадах в політичному апараті, на даний орден не мав ніяких прав.

Джерело: http://turmouse.ru

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: