Леонід Ілліч Брежнєв (1907 — 1982) – радянський державний, партійний діяч, секретар ЦК КПРС, голова Президії.
Народився в Дніпродзержинську, в 1937 році закінчив землемірно-меліоративне училище в Курську. В 1931 році в своїй біографії Брежнєв вступає в партію. Вже через сім років стає секретарем обласного обкому.
З початком війни займає посаду заступника начальника управління Південного фронту, служить полковником, а в 1943 році стає генерал-майором.
Після війни життя Брежнєва знову приводить його до політичного зростання. Він служить секретарем обкому України, потім Молдови. У 1952 році стає членом ЦК, а також президії ЦК. Коли Сталін помер, Брежнєв за пропозицією Хрущова спрямований на посаду секретаря компартії Казахстану.
У 1956 році знову повертається в ЦК, а вже через рік є членом Президії. У 1960 році в біографії Леоніда Ілліча Брежнєва був зайнятий черговий пост голови Президії.
Після участі у змові по зсуву Хрущова, займає посаду голови партії. За час його керівництва партійна структура замінила собою державну. Так, з приходом до влади Л. Брежнєва перестали легально друкуватися багато радянські письменники, один з них — Олександр Солженіцин.
У 1977 році вийшов фільм з Брежнєвим («Солдати свободи»), роль якого зіграв Е. Матвєєв.
У 1972 році переніс інсульт, а в 1976 – клінічну смерть.
Помер 10 січня 1982 року.
Був одружений на Вікторії Петрівні Денисової (Брежнєвої). Діти Брежнєва: Галина (народилася в 1929 році, померла в 1998), Юрій (народився в 1933).
Коротко
Діяч
6 Грудня 1906
Козеріг
10 Листопада 1982
Україна, Кам’янське
Леонід Ілліч Брежнєв