Костянтин Едуардович Ціолковський — великий російський винахідник, учений, основоположник сучасної космонавтики, видатний мислитель,
який творив для майбутнього людства, пов’язаного з підкоренням просторів Всесвіту. Ціолковський народився в родині лісничого в 1857 році в селі Іжевському Рязанської губернії. У віці десяти років переніс скарлатину і втратив слух. У 1869-1871 роках він вчиться в гімназії, однак через глухоти змушений був покинути її і з 14 років займається самоосвітою, захоплюючись технікою і книгами. У 16-річному віці він приїжджає до Москви, де займається самостійно в бібліотеці Румянцевського музею, вивчаючи фізико-математичні науки за курс середньої і вищої школи. У 1876 році він повертається до батька, а в 1879 році складає іспити екстерном і стає вчителем геометрії і арифметики в Борівському училище Калузької губернії. Весь свій вільний час Ціолковський присвячує науковим дослідженням, пише роботу «Теорія газів». У 1881 році він відправив роботу в Російське фізико-хімічне товариство і отримав позитивні відгуки. Його праця «Механіка тваринного організму» мала також успіх, отримала позитивний відгук творця російської фізіологічної школи, член-кореспондента Петербурзької Академії наук В. М. Сєченова і Ціолковського взяли у фізико-хімічне товариство.
Праці Ціолковського після 1884 року в основному були спрямовані на наукове й технічне обґрунтування керованого суцільнометалевого дирижабля («Аеростат металевий керований» 1892 р.), ідеї побудови обтічного аероплана і створення ракети для міжпланетних повідомлень. Однак, проект дирижабля Ціолковського не був схвалений і йому відмовили у коштах на побудову моделі. У статті «Аероплан або Птицеподобная (авіаційна) літальна машина», що вийшла у 1894 році він представив креслення і опис моноплана, який передбачив конструкції літаків, що з’явилися на цілих 15 років пізніше. Але робота над літаком також не знайшла підтримки у офіційних представників науки. У 1892 році Ціолковський переїжджає в Калугу, де працює вчителем фізики і математики в гімназії і в училищі. Вільний час він віддає науковим дослідженням. Не маючи можливостей на покупку матеріалів і приладів, всі моделі та пристосування для дослідів він виготовляє сам.
Він зробив своїми руками першу в Росії аеродинамічну трубу, розробив методику проведення в ній експериментів. На цей раз він отримав від Академії наук першу і єдину субсидію в розмірі 470 рублів і в 1900 році в результаті проведених дослідів зумів визначити коефіцієнт опору кулі, конуса, циліндра та інших тел. У цей період він робить великі відкриття в теорії руху ракет. Лише в 1903 році Ціолковський зумів розмістити частину статті «Дослідження світових просторів реактивними приладами». У цій статті та порушення інших, опублікованих у 1911, 1912, 1914 роках, їм були закладені основи теорії ракет і рідинного ракетного двигуна. Він першим вирішив проблему посадки на поверхню космічного апарату, позбавлену атмосфери. У наступні роки Ціолковським було розроблено теорію багатоступінчатих ракет. Він врахував вплив на політ ракети атмосфери і розрахував потреба в паливі, необхідному для подолання сил опору Землі ракетою.
Ціолковський є основоположником теорії міжпланетних повідомлень. Його дослідження щодо досягнення космічних швидкостей довели можливість здійснювати міжпланетні польоти. Він першим висловився про ідею створення штучного супутника Землі і навколоземних станцій для міжпланетних повідомлень. Ціолковський був першим ідеологом і теоретиком в питанні освоєння людиною космосу. Майбутнє людства він представляв у переселенні з Землі і заселенні космічного простору. «Всесвіт належить людині!» — така суть його висловлювань.
Праці цього талановитого винахідника у величезній мірі допомогли розвитку космічної та ракетної техніки в СРСР і в світі. За видатні заслуги К. Е. Ціолковський був удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора в 1932 році. В 1954 році була заснована золота медаль імені К. Е. Ціолковського «За видатні роботи в області міжпланетних сполучень». Помер великий винахідник в 1935 році в Калузі, тут був створений будинок-музей Ціолковського. Пам’ятники великому вченому споруджені в Москві і Калузі, його ім’ям названо Державний музей історії космонавтики, авіаційно-технічний інститут в Москві, школа та інститут в Калузі, а також кратер на Місяці.
