Віктор Марі Гюго (1802 — 1885) – французький письменник, академік, активіст.
Народився Гюго 26 лютого 1802 року у французькому місті Безансоні в сім’ї генерала. Перші роки своєї біографії Віктор Гюго провів у Марселі, а також різних містах Італії. Освіту почав отримувати у ліцеї Людовика Великого. Перші твори Гюго були написані ним у 14-річному віці. Інтерес читачів привернув завдяки сатирі «Телеграф».
З перших же років заняття поезією і прозою отримує визнання на літературних конкурсах. У 1822 році він одружився на Адель Фуше.
Перший роман Гюго був виданий в 1823 році – «Ган Ісландець», спонукав автора до створення літературного гуртка, який також видавав журнал. Вже в 1824 році вийшла збірка віршів «Нові оди». У 1825 році Гюго отримав орден Почесного легіону, увійшов до складу гуртка романтиків.
Драма Гюго «Кромвель», написана в 1827 році, виражає принципи романтизму автора. Потім в біографії Гюго були написані твори «Оди і балади», «Маріон де Лорм», «Ернані». Політичний успіх прийшов до письменника завдяки оді «Молода Франція», «Король бавиться», «Марія Тюдор». Один з головних своїх шедеврів – «Собор Паризької Богоматері» Гюго опублікував у 1831 році. У 1841 році Гюго став членом Французької академії.
За відданість королю в 1845 році Віктор отримує графське гідність і стає пером. У 1848 році входить до складу Національного зборів, а після перевороту Наполеона поселяється в Брюсселі, звідки публікує свої антинаполеоновские твори.
Потім Гюго живе на острові Джерсі, на острові Гернсі. Серед відомих творів в біографії Гюго, написаних у вигнанні, – збірка «Споглядання», «Легенда століть», романи «Знедолені», «Трудівники моря», «Людина, яка сміється». У 1870 році Гюго повернувся у Францію.
Коротко
Активіст/Реформатор, Письменник
26 Лютого 1802
Риби
22 Травня 1885
Франція, Безансон
Віктор Марі Гюго
Victor Hugo Marie