Коротка біографія Тургенєва найголовніше і цікаві факти творчості Іван Сергійович

• Короткі змісту
  • Короткий зміст «Тхір і Калінич»
  • Короткий зміст «Бірюк»
  • Короткий зміст «Муму»
  • Короткий зміст «Бежин луг»
  • Короткий зміст «Ася»
  • Короткий зміст «Батьки і діти»
• Презентація

Іван Сергійович Тургенєв (1818 — 1883) – знаменитий російський письменник і поет, публіцист і драматург, класик російської літератури 19 століття. Творчість Тургенєва включає шість романів, безліч оповідань, повістей, статей, п’єс і віршів.

Ранні роки

Народився Іван Сергійович Тургенєв 28 жовтня (9 листопада) 1818 року в місті Орел. Сім’я його і по матері, і по батькові належала до дворянського класу.

Перша освіта в біографії Тургенєва було отримано в маєтку Спаському-Лутовинове. Грамоті хлопчика вчили німецькі та французькі вчителі. З 1827 року сім’я переїхала в Москву. Потім навчання Тургенєва проходило в приватних пансіонах Москви, після чого – у Московському університеті. Не закінчивши його, Тургенєв перевівся на філософський факультет Петербурзького університету. Також навчався за кордоном, після чого подорожував по Європі.

Початок літературного шляху

Навчаючись на третьому курсі інституту, в 1834 році Тургенєв пише свою першу поему під назвою «Стено». А в 1838 році до друку виходять два його перших вірші «Вечір» і «До Венери Медицейської».

В 1841 році, повернувшись в Росію, займався науковою діяльністю, написав дисертацію і отримав ступінь магістра філології. Потім, коли тяга до науки охолола, Іван Сергійович Тургенєв служив чиновником у міністерстві внутрішніх справ до 1844 року.

У 1843 році Тургенєв знайомиться з Бєлінським, у них зав’язуються дружні відносини.

Під впливом Бєлінського створюються, друкуються нові вірші Тургенєва, поеми, повісті, серед яких: «Параша», «Поп», «Бретер» і «Три портрети».

Розквіт творчості

З 1847 року, на запрошення Некрасова, в перетвореному журналі «Сучасник» виходять його «Сучасні нотатки» та перші глави «Записок мисливця» («Тхір і Калінич»), які принесли автору величезний успіх, і він почав роботу над іншими розповідями про полювання.

Робота в «Современнике» принесла Тургенєву багато цікавих знайомств, у журналі друкувалися Достоєвський, Гончаров, Островський, Фет та інші відомі письменники.

У 1847 році разом зі своїм другом Бєлінським їде за кордон, де стає свідком лютневої революції у Франції.

В кінці 40-х – початку 50-х років активно займається драматургією, пише п’єси «Де тонко, там і рветься» і «Нахлібник» (обидва-1848), «Холостяк»(1849), «Місяць у селі»(1850), «Провінціалка»(1851), які ставляться на театральних сценах і мають успіх у публіки.

Тургенев перекладав російською мовою твори Байрона і Шекспіра, у них він навчався майстерності володіння літературними прийомами.

У серпні 1852 року публікується одна з найголовніших книг Тургенєва — «Записки мисливця».

Після смерті Гоголя Тургенєв написав некролог, за який Іван Сергійович був відправлений на два роки у посилання в рідне село. Існує думка, що справжньою причиною заслання стали радикальні погляди письменника, а також співчутливе ставлення до кріпакам, яке він висловлював у своїй творчості.

Під час заслання Тургенєв пише оповідання «Муму» (1852). Потім, після смерті Миколи I, в пресі з’являються найбільш відомі твори Тургенєва: «Рудін» (1856), «Дворянське гніздо» (1859), «Напередодні» (1860) і «Батьки і діти» (1862).

До інших відомих творів письменника можна віднести: романи «Дим»(1867) і «Новь»(1877), повісті і розповіді «Щоденник зайвої людини» (1849), «Бежин луг» (1851), «Ася» (1858), «Весняні води» (1872) і багато інших.

Восени 1855 року Тургенєв познайомився з Львом Толстим, який незабаром опублікував оповідання «Рубка лісу» з присвятою В. С. Тургенєву.

Останні роки

З 1863 року поїхав у Німеччину, де знайомиться з видатними письменниками Західної Європи, пропагує російську літературу. Працює редактором і консультантом, сам займається перекладами з російської мови на німецьку та французьку і навпаки. Він стає самим популярним і читаним російським письменником у Європі. А в 1879 році отримує звання почесного доктора Оксфордського університету.

Саме завдяки старанням Івана Сергійовича Тургенєва були переведені кращі твори Пушкіна, Гоголя, Лермонтова, Достоєвського, Толстого.

Варто коротко зазначити, що в біографії Івана Тургенєва в кінці 1870-х — початку 1880-х років швидко зросла його популярність як на батьківщині, так і за кордоном. А критики стали зараховувати його до кращим письменникам століття.

З 1882 року письменника почали долати хвороби: подагра, стенокардія, невралгія. В результаті болісної хвороби (саркома) він помирає 22 серпня (3 вересня) 1883 року у Бужівале (передмістя Парижа). Тіло його було привезено до Петербурга і похований на Волковському кладовищі.

Цікаві факти

• В юності Тургенєв був легкомыслен, витрачав багато батьківських грошей на розваги. За це його мати якось провчила, виславши замість грошей в посилці цеглини.
• Особисте життя письменника склалася не дуже вдало. У нього було багато романів, але жоден з них не закінчився шлюбом. Найбільшою любов’ю в його житті була оперна співачка Поліна Віардо. Протягом 38 років Тургенєв був знайомий з нею і її чоловіком Луї. За їх сім’єю він їздив по всьому світу, жив з ними в різних країнах. Померли Луї Віардо і Іван Тургенєв в один рік.
• Тургенєв був людиною охайним, одягався охайно. Письменник любив працювати в чистоті та порядку — без цього ніколи не починав творити.

Тест з біографії

Коротка біографії Тургенєва запам’ятається набагато краще, якщо ви пройдете цей невеликий тест:

Почати тест!

Правильних відповідей:

Ваш результат:

Нова функція! Середня оцінка, яку отримали учні в школі за цю біографію.
Показати оценкуСпасибо за лайк. Середня оцінка: 4.12 бали. Всього отримано оцінок: 318.

Скачати біографію Тургенєва

Коротко

Письменник

9 Листопада 1818

Скорпіон

3 Вересня 1883

Росія, Орел

Іван Сергійович Тургенєв