Андрій Платонов – знаменитий драматург, письменник, поет і публіцист знаком російським читачам своїми цікавими розповідями та публікаціями. За мотивами його оповідань зняті кінофільми і ставляться театральні постановки.
Андрій Платонов (Климентов) з’явився на світ у Воронежі 28 серпня 1899 року в сім’ї звичайного робітника. Його батько був слюсарем і ще працював на паровозі, його мати не працювала, ростила дітей вдома. Андрій був у сім’ї старшим дитиною і був добувачем і опорою для своєї сім’ї.
У семирічному віці починається його навчання, він вчиться в школі при церкві. Провчившись 3 роки, він поступає у іншу школу в місті Воронежі. З 1913 року він починає свою робочу діяльність, починає з роботи поденника, потім помічником машиніста, ливарником, майстровим.
Письменницький талант Андрія Платонова вперше проявляється в 1918 році, коли він працює в редакції місцевого журналу. Працює спеціальним кореспондентом, і з 1919 року публікує свої перші публікації в міській газеті. У 1921 році Андрій Платонов пише свою першу тоненьку книжку «Електрифікація». У 1921 році він одружується, і в 1922 році народжується його син Платон. Саме у 20-х роках, він змінює прізвище Климентов, на псевдонім Платонов, в честь імені свого батька.
Його творчі роботи відображені в повісті «Котлован» і роману «Чевенгур», які були написані в 1928 – 1931 роках, але вони, на жаль, не були надруковані. У часи репресій його твори критикував Сталін, його статті не брали в місцевих газетах. Великим ударом для нього стає арешт його сина в 1938 році, коли йому було всього 15 років. Після довгих турбот, через 2 роки сина випускають з в’язниці, але важко хворим на туберкульоз. Після в’язниці проживши ще 3 роки, Платон вмирає. Батько сильно і глибоко тужить за померлим, дуже молодому синові. З причини того, що він сам доглядав за сином під час хвороби, буваючи з ним у тісному контакті, Платонов теж хворіє на туберкульоз.
В період Великої вітчизняної війни він бере інтерв’ю у військових збирає факти та інформації про війну і солдатів і друкує свої розповіді в газеті «Червона зірка». У 1946 році повертається до Москви. У московських газетах його розповіді не приймають, піддають критиці, і він залишається без засобів до існування. Ось так талановита людина, не визнаним, без грошей помер у злиднях, хворий від туберкульозу 5 січня 1951 року в Москві.
5 клас
Біографія по датах і цікаві факти