Іван Охлобистін: біографія, цікаві факти

Іван Іванович Охлобистін – російський актор, сценарист, режисер, письменник, журналіст і драматург. Також є священиком РПЦ, яким тимчасово заборонено служити. Творчий директор «Евросети». Добре відомий завдяки ролі Андрія Бикова з серіалу «Інтерни».

Зміст

  • Біографія
  • Основні досягнення Охлобистіна
  • Важливі дати біографії Охлобистіна
  • Цікаві факти з життя Охлобистіна

Біографія

Іван Іванович Охлобистін з’явився на світ 22 липня 1966 року в одному з будинків відпочинку Тульської області, Заокского району, де на той час відпочивали його батьки. Батько, Іван Іванович Охлобистін, був військовим лікарем, воював у Велику Вітчизняну. Мати, Альбіна Іванівна Бєляєва, працювала інженером-економістом, зараз перебуває на пенсії. Вихованням Вані в основному займалася мати, оскільки батько часто виїжджав з робочих питань і додому міг побути не так вже й довго.

Дитинство Івана проходило спочатку під Малоярославцем, а потім у Москві. У столиці він закінчив середню школу, а потім став студентом Вдіку. Його однокурсниками були багато талановиті молоді люди, в майбутньому стали знаменитостями вітчизняного кінематографа: Олександр Баширов, Федір Бондарчук, Тигран Кеосаян, Рашид Нугманов.

В армію Охлобистіна закликали, не давши йому закінчити освіту. Служив він у Ростові-на-Дону, в ракетній частині. Після демобілізації повернувся до ВДІКУ і в 1992 році отримав диплом режисера.

Ще будучи студентом, Іван проявив свої акторські здібності. Зігравши головну роль у фільмі Микити Тягунова «Нога», Охлобистін дебютував в кінематографі і отримав приз за кращу головну роль фестивалю «Молодість».

Дебют Охлобистіна як сценариста відбувся в 1993 році, коли він написав сценарій для фільму «Урод» Романа Качанова. Режисерський дебют – стрічка «Арбітр» 1992 року.

Незважаючи на успішну діяльність в кінематографі, Охлобистін не забуває і про театр. У лютому 1996 року глядачі Мхату побачили прем’єру п’єси «Лиходійка, або Крик дельфіна» Івана Івановича у постановці Михайла Єфремова. Незабаром після цього МХАТ показав п’єсу «Максиміліан-стовпник». Деякі п’єси Охлобистіна були екранізовані.

В 1995 році відбулися великі зміни і в особистому житті Івана. Він одружився на актрисі Оксані Арбузової, з якої давно вже був знайомий.

До кінця 1990-х років кінематограф кілька набрид Охлобистіну. Він деякий час працює журналістом у виданні «Столиця», стає членом політичної партії «Кедр». Приблизно тоді ж він починає досить активно цікавитися православ’ям.

На початку 2001 року стає відомо, що Охлобистін рукоположений в священики і служить в Ташкентської єпархії. Служіння в Ташкенті тривало 7 місяців, після чого довелося повертатися в Москву, — Оксана погано переносила середньоазійську спеку.

Незабаром після цього Охлобистін отримав золоті іменні годинники з рук президента Путіна. Цією нагородою була відзначена хоробрість Івана, який зі своїми колегами знімав пасхальне богослужіння в 1999 році в Белграді. Саме тоді в самому розпалі були бомбардування НАТО Югославії.

У наступні роки Охлобистін зосередився на служіння Богу. Він служив у храмі святителя Миколая (Заяицкое), в храмі Софії Премудрості Божої (Москва).

Незважаючи на те, що Іван неодноразово підкреслював свою прихильність до церкви, довелося все ж згадувати про мирських справах. До того часу у Івана та Оксани було шестеро дітей, грошей явно не вистачало, так і з житлоплощею були проблеми. Охлобистін, до речі, звертався з проханням про надання квартири до мера Лужкова, але отримав відмову.

У 2007 році на екрани вийшов фільм «Параграф 78», сценаристом якого був Охлобистін. Потім йде робота над картинами «Змова», «Будинок Сонця», «Куля-дура», «Цар».

У 2009 році в ЗМІ поширилася інформація про те, що Охлобистін хоче розпрощатися з життям священнослужителя. У 2010 році Патріарх Кирило усунув Івана від священнослужіння.

У березні 2010 року на телевізійних екранах країни Охлобистін з’явився, мабуть, найбільш відомому своєму образі, — доктора Бикова з серіалу «Інтерни». Проект виявився просто неймовірно вдалим, а доктор Биков перетворився у народного улюбленця.

У тому ж 2010 році Охлобистіна призначають креативним директором компанії «Евросеть».

У 2011 році Іван Іванович знову вирішив зайнятися політикою. Він оголосив про те, що збирається висувати свою кандидатуру на президентських виборах, але пізніше від цієї ідеї відмовився. В квітні 2012 року він створює партію «Коаліція небо», а в серпні стає головою Вищої Ради партії «Правое дело».

Основні досягнення Охлобистіна

  • Знявся в більш ніж 40 фільмах і серіалах. Написав сценарії до більш ніж 20 фільмів і серіалів, зрежисирував 3 картини. Працював над озвучуванням п’яти мультфільмів.
  • 9 нагород за кращу роль. 17 нагород за режисуру. 21 нагорода за сценарії.
  • Є автором книг «XIV принцип» і «ДМБ та інші кіносценарії».

Важливі дати біографії Охлобистіна

  • 22 липня 1966 року народження в будинку відпочинку «Поленово».
  • 1991 рік – акторський дебют у фільмі «Нога».
  • 1992 рік – закінчив ВДІК.
  • 1993 рік – дебют як сценариста у фільмі «Урод».
  • 1995 рік – став чоловіком Оксани Арбузової.
  • 1996 рік – постановка п’єси «Лиходійка, або Крик дельфіна» за сценарієм Охлобистіна.
  • 1998 рік – провідний релігійної телепередачі «Канон».
  • 2001 рік — рукоположений у священики.
  • 2010 рік – відсторонення від священнослужіння. Початок зйомок в телесеріалі «Інтерни». Креативний директор »Евросети».
  • 2012 рік – голова Вищої Ради партії «Правое дело».

Цікаві факти з життя Охлобистіна

  • Був коханим священиком московських байкерів.
  • Колекціонує мисливські рушниці, активно цікавиться годинами і мобільними телефонами.
  • Одного разу збив міліціонера, з’їхавши п’яним на мотоциклі в метро.
  • Викинув у вікно 10 поверху кота, постійно справляє нужду на підлогу.
print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: