Великий російський драматург Олександр Миколайович Островський народився 12 квітня (за старим стилем 31 березня) 1823 року в родині суддівського службовця, який проживав в купецькому районі старої Москви – Замоскворіччя.
Зміст
- Біографія
- Основні досягнення Островського
- Важливі дати біографії Островського
- Цікаві факти з життя Островського
Біографія
Микола Федорович Островський, батько драматурга, хоча і закінчив Костромську семінарію та Московську духовну академію, але працював судовим стряпчим за майновим та комерційних справах. Мати письменника, Любов Іванівна Савіна, родом була з нижчого духовенства, дочка паламаря, померла рано, коли Олександру було сім років, залишивши чотирьох дітей. Сім’я жила в достатку і поява в сім’ї мачухи — баронеси Емілії Андріївні фон Тессін, яка дбала про дітей, не порушило ту велику увагу, яка приділялася в родині навчання дітей.
З 1835 по 1840 роки Олександр навчається в 1-ої московської гімназії, а восени 1840 року Островський надходить на юридичне відділення Московського університету. У ці роки Олександр Миколайович, добре знайомий з дитинства з російською літературою, виявляє великий інтерес до театру. Він ходить на вистави в Петровський, нині Великий театр, Малий театр. Будучи на третьому курсі університету Олександр Миколайович посварившись з одним з викладачів Московського університету, за власним бажанням іде з вузу і надходить у Московський совісного суду канцелярським службовцям – писарем. Основними справами у суді були майнові тяжби між батьками і дітьми.
У 1845 році Островський переходить на службу в канцелярію, але вже Московського комерційного суду. Життя в Замоскворіччя, адвокатська практика батька, робота в суді, яка тривала аж до 1851 року, послужила драматургу гарною підмогою по збору сюжетів для своїх майбутніх творів, які зробили його знаменитим російським драматургом. Після виходу комедії «Свої люди – поквитаємось!» у світ Островський вирішує присвятити себе літературній творчості.
Вперше Островського надрукували в 1847 році в сьомому номері «Московського міського аркуша», де опублікували сцени з комедії «Неспроможний боржник» («Очікування нареченого»), які згодом увійшли до комедію «Свої люди – поквитаємось!». Вважається, що перші драматичні твори Олександр Миколайович написав у 1843-1847 роках, але ці п’єси і сцени були надруковані і не збереглися.
Комедія «Свої люди — поквитаємось!», яка принесла Островському і популярність і проблеми, що стала причиною того, що московське купецтво і цензура почали проти письменника гоніння, а факт публікації комедії був названий помилкою. П’єсу заборонили ставити на сцені театрів, і протягом п’яти років драматург перебував під особливим наглядом поліції. Знову п’єсу видали у 1859 році, але з змінами та з іншим закінченням твору.
У 1850 році Островський вступає в гурток письменників і критиків слов’янофільського журналу «Москвитянин», члени гуртка якого оголошують Островського співаком «незайманою фальшю цивілізації». У 1850 році в журналі «Москвитянин» друкується комедія «Свої люди – поквитаємось!», над якою письменник працював з 1846 по 1849 роки, і спочатку твір мав назву «Банкрут». П’єси драматурга з 1853 року ставлять у Петербурзі в Олександрійському театрі і в московському Малому.
У 1856 році письменник потрапляє в число постійних співробітників журналу «Современник» і відправляється разом з іншими літераторами в літературно-етнографічну експедицію, яку організувало Морське міністерство. Метою експедиції є опис життя, побуту, занять промислом населення, яке проживає на «берегах морів, озер і річок Європейської Росії». Островський займався дослідженням верхів’їв Волги.
У своїй статті «Подорож по Волзі від витоків до Нижнього Новгорода» Олександр Миколайович відображає побут, умови життя та праці жителів цих місць. Драматург також займається збором матеріалів про звичаї, звичаї, мову жителів верхів’їв Волги. Ці матеріали Островський згодом буде використовувати в своїх творах. Знаменита п’єса «Гроза» з’являється друком у 1860 році, про яку Добролюбов пише статтю «Промінь світла в темному царстві».
У Олександра Миколайовича Островського було дві дружини. З першою своєю дружиною Агафією Іванівною, простолюдинкою, чиє прізвище невідома, драматург прожив у цивільному шлюбі майже 20 років. Діти від першого шлюбу померли ще в дитинстві. Другою дружиною Олександра Миколайовича стала актриса Марія Василівна Бахметьєва, з якою він через два роки після смерті Гафії Іванівни повінчався. Друга дружина народила письменникові шістьох дітей: чотирьох синів і двох дочок.
Похитнулося від посиленої роботи здоров’я підводить драматурга і 14 червня (за старим стилем 2 червня) 1886 року Олександр Миколайович Островський вмирає. Поховали драматурга в Костромській області, в селі Миколо-Бережки, на церковному цвинтарі.
Основні досягнення Островського
- Олександр Миколайович Островський за свою сорокарічну діяльність з 1847 по 1886 роки справила вплив на цілу епоху російського театру. Його талант драматурга було високо оцінено і в 1863 році Олександра Миколайовича Островського нагороджують Уварівської премією. Драматург у цьому ж році стає членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.
- Створився в Москві в 1865 році Артистичний гурток, одним з керівників якого стає Островський, перетворюється в школу для талановитих людей, у майбутньому відомих російських артистів.
- За ініціативи Олександра Миколайовича в Москві в 1870 році створюється Товариство російських драматичних письменників, в якому з 1874 року і до кінця життя драматург залишається беззмінним головою.
- Островський 1881-1884 роки бере участь у роботі комісії по перегляду законодавчих положень про імператорських театрах, а 1 січня 1886 року драматурга призначають завідувачем репертуарної частиною московських театрів. На творах Островського виросло багато поколінь, а його п’єси живуть на сцені театрів.
Важливі дати біографії Островського
- 12 квітня 1823 – народження в Москві, в Замоскворіччя.
- 1835 — 1840 роки – навчання в 1-ої московської гімназії.
- 1840 рік — надходження на юридичне відділення Московського університету.
- 1847 рік – перша публікація в «Московському міському листку» №7 сцен з комедії «Неспроможний боржник».
- 1850 рік — вступ в гурток письменників і критиків слов’янофільського журналу «Москвитянин» і публікація комедії «Свої люди – поквитаємось!»
- 1856 рік – членство у якості постійного співробітника журналу «Современник». Літературно-етнографічна експедиція з дослідження верхів’їв Волги.
- 1860 рік – публікація знаменитої п’єси «Гроза».
- 1862 рік – поїздка за кордон і відвідування Австро-Угорщини, Німеччини, Італії, Франції і Великобританії.
- 1863 рік — нагородження Уварівської премією. Островський стає член-кореспондентом Петербурзької Академії.
- 1865 рік — створення Артистичного гуртка, в якому Островський стає одним із керівників.
- 1870 рік – створення Товариства російських драматичних письменників.
- 1874 року – голова Товариства російських драматичних письменників.
- 1881 — 1884 роки участь у роботі комісії по перегляду законодавчих положень про імператорських театрах.
- 1 січня 1886 рік — стає завідувачем репертуарної частиною московських театрів.
- 14 червня 1886 — Олександр Миколайович Островський помер.
Цікаві факти з життя Островського
- Островський, створив театральну школу, яку в подальшому удосконалив Станіславський і М. А. Булгаков.
- Концепція театральної постановки драматурга включала в себе побудову театру на умовності, мовному майстерності, виражає промовою і грою психологію героїв.
- Драматург говорив, що глядач приходить дивитися не п’єсу, а гру, адже п’єсу можна прочитати.
- У Островського серед акторів були й противники його нововведень. Такий знаменитий актор, як М. С. Щепкін залишився незадоволений Островським і навіть пішов з генеральної репетиції «Грози».