Дитячі роки
Народився Іванко Крилов в люті лютневі морози, 2 лютого 1769 року (13 лютого за новим стилем) в Москві. Батько його, Андрій Прохорович, був бідний і невдачливий в кар’єрі: довгий час перебував у чині армійського капітана, а офіцерський чин отримав тільки після довгої і виснажливої тринадцятирічної солдатської служби. Мати, Марія Олексіївна, був дуже побожною, тихою і скромною жінкою. Після того, як у 1775 батько Крилова вийшов у відставку, вся сім’я оселилася в Твері, де жила бабуся Крилова по батьківській лінії.
Бідна сім’я, перебиваючись з копійки на копійку, не могла забезпечити Івану гідну освіту, але від батька йому дістався цілий скриню книг, а сам хлопчик був дуже здібним і наполегливою. Займаючись самоосвітою, Крилов зміг стати одним з найбільш освічених і грамотних людей свого часу.
Незабаром помирає його батько, залишаючи сімейство без всяких засобів до існування. На цьому безтурботне дитинство Івасика Крилова закінчилося: йому довелося йти працювати на посаду писаря в Тверський суд, незважаючи на те, що йому тоді виповнилося лише 10 років! Його мізерного заробітку не вистачало, а тому мати прийняла рішення виїхати до Петербурга, щоб там виклопотати собі пенсію по втраті чоловіка.
Петербурзький період
У північній столиці мати так нічого і не добилася, але Крилов вдало влаштувався канцеляристом у Казенну палату, а потім почав активно займатися літературною творчістю. Його перші п’єси мали великий успіх в петербурзькому суспільстві і зробили його ім’я відомим у літературних і театральних колах.
Тут же він почав свою журналістську діяльність, відкриваючи один за іншим сатиричні журнали, які піднімали для обговорення найбільш злободенні питання часу. Чуйна цензура то і справа прикривала їх, але терплячий і наполегливий Крилов з завидною наполегливістю тут же відкривав новий журнал. Зрештою здоров’я, нервова система байкаря не витримали, і він відправився подорожувати по містах і селах неосяжної Росії.
Подорож по Росії
Майже 10 років свого життя (1791-1801) Крилов присвятив подорожам по провінціях, селах і маленьких містечках. Він побував на Україні, в Тамбові, Нижньому Новгороді, Саратові і скрізь знаходив для своїх байок нові сюжети. Він ні на хвилину не переставав писати, але його твори піддавалися жорсткій цензурі і лише рідкісні твори потрапляли до друку.
Театральна діяльність
Крилов зміг легко зітхнути тільки зі смертю Катерини II, яка переслідувала його за викриття її порядків. Він влаштовується особистим секретарем і домашнім вчителем дітей до самому князеві С. Голіцину, який дозволяє поставити у своєму домашньому театрі злободенну крыловскую трагікомедію »Трумф, або Подщипа».
У 1801 році дозволяють до постановки його комедію »Пиріг», а потім »Модну лавку» і »Урок дочкам».
Державна служба
З 1812 року став бібліотекарем Публічної бібліотеки, якій віддав 30 років свого життя: збирав книги, становив бібліографічні покажчики і став упорядником слов’яно-російського словника.
Любов і сімейне життя
За офіційними даними, Іван Андрійович так і не був одружений. Однак багато хто його близькі і друзі, часто бували в його будинку, вважали, що донька його куховарки на ім’я Саша була його дочкою. Коли куховарка померла, Крилов виховував Сашу і навіть дав за неї велике придане. Незадовго до смерті байкар все своє майно, а також права на свої твори заповів чоловіка Сашка.
Смерть
Помер Крилов у віці 75 років 9 листопада 1844 року. Є кілька версій причин його смерті: або заворот кишок від переїдання, або двостороннє запалення легенів. Похований Крилов у Петербурзі, на Тіхвінському цвинтарі Олександро-Невської лаври.
Основні досягнення Крилова
- Відкрив для російської літератури жанр байки.
- Писав викривальні злободенні твори, які досі не втратили свого суспільного значення.
- Поповнив Імператорську Публічну бібліотеку сотнями екземплярів рідкісних старовинних книг.
- Став упорядником слов’яно-російського словника.
Важливі дати біографії Крилова
- 1769 рік, 2 лютого – народився в Москві
- 1775 рік – переїзд до Твері
- 1779 рік – смерть батька, робота писарем в Тверському суді
- 1782 рік – переїзд до Петербурга
- 1784 рік – створення опери »Кофейница»
- 1785 рік – створення трагедії »Вікторія»
- 1786 рік – побачила світ трагедія »Філомела»
- 1787-1788 роки – робота над комедією »Бешкетники»
- 1788 рік – смерть матері
- 1789 рік – видання журналу»Пошта духів»
- 1792 рік – видання журналу»Глядач»
- 1793 рік – перетворення журналу»Глядач» в журнал »Санкт-Петербурзький Меркурій»
- 1791-1801 роки – подорож по Росії
- 1797 рік – робота особистим секретарем у князя Голіцина
- 1800 рік – постановка трагікомедії »Трумф, або Подщипа»
- 1801 рік – постановка комедії »Пиріг»
- 1806 рік – вихід у світ комедії »Модна лавка»
- 1807 рік – закінчення комедії »Урок дочкам»
- 1809 рік – перша книга байок Крилова
- 1811 рік – обраний членом Російської Академії
- 1812 рік – робота бібліотекарем в Імператорській Публічній бібліотеці
- 1823 рік – отримує золоту медаль Російської академії за літературні заслуги
- 1825 рік – вийшли друком два томи байок Крилова російською, італійською та французькою мовами
- 1841 рік – відставка
- 1841 рік – отримав почесне звання академіка Петербурзької Академії Наук
- 1844 рік, 9 листопада – помер вдома, в Петербурзі
Цікаві факти з біографії Крилова
- У »дідуся Крилова» був відмінний апетит. Одного разу, з’ївши близько десятка пиріжків, він здивувався їх огидного смаку. Відкривши каструлю, з якою він їх брав, він побачив цвіль. Це не завадило йому доїсти залишився в каструлі ще десяток пиріжків.
- У Крилова була незрозуміла манія: він обожнював дивитися на пожежі і намагався не пропускати жодної пожежі в Петербурзі.
- Улюбленим предметом в будинку Крилова для нього був диван, на якому він міг лежати цілодобово. Над цим диваном абияк, на одному маленькому гвоздиці, висіла картина величезних розмірів. Всі, хто бував у Крилова в гостях, радили йому закріпити картину на стіні, а інакше вона могла пробити йому голову. Крилов всім відповідав однаково, що він вже все розрахував і йому нічого не загрожує: навіть якщо картина зірветься, вона буде падати по дотичній і його не зачепить. Але найцікавіше: ця легендарна картина, що стала »притчею во язицех» в житті Крилова, провисіла на стіні до кінця його життя, так і не впавши.
- Прототипом гончарівського Обломова став саме Іван Андрійович Крилов.
- Якщо Крилов опинявся на званому обіді, він з задоволенням поглинали за раз розтягаї, три тарілки юшки, п’ять відбивних, цілу смажену індичку. Приїхавши додому, він міг все це заїсти мискою капусти і чорним хлібом.
- Одного разу на обіді у імператриці Крилов сів за стіл і, не вітаючись і нікого не чекаючи, тут же приступив до трапези. Культурний і зазвичай витриманий Ст. А. Жуковський в жаху схопився за голову і закричав байкаря: »Припини, нехай цариця тебе хоча б попотчует!» На що Крилов злякано і щиро йому відповів: »А раптом не попотчует?»
- Крилов був азартний і любив грати в карти на гроші. Віртуозно грав, виграючи часом цілі статки. Був період, коли було вирішено вислати його з обох столиць за надмірне захоплення картами. Крім того, пристрастю Крилова були півнячі бої, жоден з яких він намагався не пропускати.
- Багато жартівники намагалися образити або образити Крилова за його обжерливість і огрядний вигляд, але вони не знали, що Крилов абсолютно спокійно реагував на критику та ще й умів парирувати. Одного разу на прогулянці він почув, як хтось із проходила повз компанії молоді назвав його хмарою. Він не розгубився, задумливо подивився на небо і додав: »Так, і справді дощик збирається. То-то жаби расквакались».