Іван Олексійович Бунін – російський поет і прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури.
Зміст
- Біографія
- Основні досягнення Буніна
- Важливі дати біографії Буніна
- Цікаві факти з життя Буніна
Біографія
Іван Олексійович Бунін народився 22 жовтня 1870 року у воронезькому маєток своєї сім’ї. Батько, Олексій Миколайович, був офіцером, брав участь в обороні Севастополя під час Кримської війни. Мати — Людмила Олександрівна Чубарова. Незабаром після народження Івана сім’я перебралася в Орловську губернію, де й пройшло дитинство майбутнього письменника. Він не зміг здобути систематичної освіти, що дуже засмучувало його все життя. Тим не менш, Іван ріс тямущим хлопчиком, рано навчився читати, завжди відрізнявся дуже добре розвиненою фантазією.
У 1881 році Бунін вступив в Єлецьку гімназію, де зміг провчитися лише п’ять років. У сім’ї розорених дворян просто не вистачило грошей на закінчення навчання. Іван повернувся додому, щоб самостійно завершити гімназійний курс. В 1887 році, коли Іванові було 17 років, він почав публікувати свої перші вірші. У 1889 році почалася робота в газеті «Орловський вісник», куди Бунін був прийнятий на посаду коректора. Незабаром він познайомився з співробітницею видання Варварою Пащенко. Батьки дівчини не хотіли давати згоди на їхній шлюб, тому у 1892 році потай від усіх Іван і Варвара переїхали в Полтаву.
1895 року Бунін познайомився з Антоном Чеховим, з яким до цього досить тривалий час листувався. Цей рік став переломним у житті Івана. Починаються знайомства з багатьма відомими художниками, поетами, прозаїками. У 1900 році, перебуваючи в Ялті, Бунін познайомився в акторами Мистецького театру під керівництвом С. В. Рахманінова. До того часу відбулися значні зміни і в особистому житті Буніна. У 1899 році він одружився на Ганні Цакні, яка народила йому дитину.
У 1900 році був виданий перший розповідь Буніна під назвою «Антонівські яблука», який пізніше став хрестоматійним. У 1901 році вийшов збірник «Листопад», а вже в 1903 році письменникові було присуджено Пушкінська премія. В цей час Бунін багато подорожує, буває у Франції, Італії. Константинополі, на Кавказі. У 1906 році відбулося знайомство з Вірою Муромцевої, з якою в квітні наступного року письменник відправився в нову подорож, цього разу на схід.
У 1909 році Буніну знову була присуджена Пушкінська премія. У тому ж році письменник став почесним академіком Санкт-Петербурзької академії наук. Навесні 1917 року Бунін з дружиною на деякий час переїхав в маєток Василівський, що в Орловській губернії, а восени повернувся в Москву. Незабаром революційні події змусили письменника з дружиною тікати з Росії. Їх шлях пролягав через Київ, Одесу, Белград, Константинополь… В березні 1920 року вони приїхали в Париж.
В еміграції Бунін продовжує активно займатися творчістю. У 1924 році виходить повість «Мітіна любов». Потім пішли твори «Сонячний удар», «Дело корнета Єлагіна», «Життя Арсеньєва», «Роза Єрихону», «Боже древо». У 1933 році Іван Бунін став лауреатом Нобелівської премії з літератури. До того часу в Європі він вже був дуже популярним письменником. Жителі Стокгольма на вулицях впізнавали його в обличчя.
У 1936 році Буніну довелося познайомитися і з нацистським режимом. Під час подорожі по Німеччині його заарештували і грубо обшукали, хоча і незабаром відпустили. Під час Другої світової війни Бунін жив у французькому Грассі, окупованому нацистами. Цей період життя письменника був бідним і навіть голодним, але він все одно нічого не друкував. У 1945 році, після закінчення війни, Бунін повернувся в Париж. Останні роки свого життя письменник багато хворів. Близьким друзям він часто говорив про те, що мріє знову побачити Москву, але стан здоров’я вже не дозволяло цього зробити. Вночі, 8 листопада 1953 року, Іван Бунін помер в своїй паризькій квартирі. Тіло письменника було поховано на кладовищі Сент-Женев’єв-де-Буа.
Основні досягнення Буніна
- Лауреат Нобелівської премії з літератури.
- Почесний академік Петербурзької академії наук.
- Двічі володар Пушкінської премії.
- Одна з головних фігур Російського емігрантського Зарубіжжя.
Важливі дати біографії Буніна
- 23 жовтня 1870 року – народження у Воронежі.
- 1874 рік – переїзд на хутір Бутирки, Орловська губернія.
- 1881 рік – надходження в Єлецьку гімназію.
- 1889 рік – робота в газеті «Орловський вісник».
- 1891 рік – цивільний шлюб з Варварою Пащенко.
- 1892 рік – переїзд до Полтави. Початок роботи в газетах «Полтавські губернські відомості», «Киянин».
- 1895 рік – поїздка в Петербург і Москву, перший успіх у столичному літературному суспільстві. Знайомство з Антоном Чеховим.
- 1898 рік – одруження з Анною Цакні.
- 1899 рік – знайомство з Гірким.
- 1900 рік – розрив відносин з Цакні. Подорож у Берлін, Париж, Швейцирию.
- 1901 рік – вихід збірки віршів «Листопад».
- 1902 рік – видавництво «Будівля» починає випускати твори Буніна окремими томами.
- 1903 рік – присудження Пушкінської премії.
- 1906 рік – знайомство з Вірою Муромцева.
- 1907 рік – подорож в Єгипет, Сирію, Палестину з Муромцева.
- 1918 рік – втеча з революційної Росії через Одесу.
- 1920 рік – прибуття в Париж.
- 1933 рік – Нобелівська премія з літератури.
- 1939 рік – переїзд в Грасс, де письменник прожив всю війну.
- 1945 рік – повернення в Париж.
- 8 листопада 1953 року — Іван Олексійович Бунін помер у своїй квартирі в Парижі.
Цікаві факти з життя Буніна
- Батько Івана Буніна довів родину до розорення, розтративши і свої капітали, і капітали дружини.
- Бунін став першим російським письменником, якому була присуджена Нобелівська премія.
- Більшовики прозвали письменника «белогвардейцем Буніним».