Історія Успіху Сергія Бріна


Історія Успіху Сергія БрінаСергій Брін — легенда комп’ютерного бізнесу, співзасновник і президент з технології корпорації Google Inc., мільярдер, нині один з найбагатших людей Америки. Брін –російська, вперше названий газетою «Financial Times» «людиною року» не як актор, політик чи олігарх, а як математик, який прославився на весь світ витвором власного розуму – пошуковою системою Google. Багато хто знає, що Сергій народився в Москві, але далеко не всі знайомі з його біографією більш докладно.

Історія Успіху, Біографія Сергія Бріна

Сергій Михайлович Брін народився в Москві, 21 серпня 1973 року в сім’ї євреїв. Його батько Михайло Брін був математиком, мати Євгена — інженером. Папа Брін згадує, що в СРСР постійно стикався з глухим антисемітизмом. Не те щоб його звідкись гнали — просто нікуди намагалися не пускати. Він мріяв бути астрономом і хотів вивчати фізику в університеті, проте отримав відмову, так як Комуністична партія забороняла євреям вчитися на факультетах фізики, щоб перекрити їм доступ до ядерних секретів країни. Тоді він вирішив вивчати математику і зміг стати студентом, незважаючи на те, що вступні іспити для євреїв проводилися окремо, в кімнатах, сумно відомих як «газові камери». У 1970 році він отримав диплом з відзнакою. Пізніше він отримав докторський ступінь і став науковим співробітником Центрального економіко-математичного інституту АН СРСР.

В кінці 1970-х єврейські родини почали випускати з Радянського Союзу на постійне місце проживання. Михайло Брін, у якого за кордоном були знайомі з математичним конгрессам, разом з родиною в липні 1979 року опинився в перших рядах емігрантів. Шість років Сергію Бріну виповнилося вже на американській землі.

Радянська математична школа цінувалася, і скоро глава сімейства влаштувався викладачем в Університет штату Меріленд у місті Коледж-Парк, а його дружина стала вченим фахівцем у Національному агентстві з аеронавтики і досліджень космічного простору (НАСА). Найважче в родині довелося бабусі — вона була в шоці, коли їй довелося здавати іспит на водійські права, щоб возити внука до школи.

Дитинство і юність Сергія Бріна

Історія Успіху Сергія БрінаВ Америці Сергій Брін відвідував початкову школу, де навчання велося за системою Монтессорі (Paint Branch Montessori School), в Адельфа, штат Меріленд. Навчання у цій школі він нині вважає одним з відправних пунктів свого життєвого успіху, але визнає, що часом йому ставало нудно, адже там так примітивно викладали математику. Додаткова освіта хлопчик отримував будинку. Батьки не тільки допомагали йому зберегти знання російської мови, але і всіляко заохочували рано проявився інтерес сина до математики і обчислювальної техніки. Досить сказати, що, хоча на початку 1980-х рр. наявність комп’ютерів у домашній обстановці було ще дуже великою рідкістю, свій перший комп’ютер Commodore 64 — Сергій отримав від батька у подарунок на день народження, коли йому виповнилося 9 років. Вже незабаром він здивував шкільних вчителів, представивши незвичайний, по тим часам, проект, підготовлений на комп’ютері та роздрукований на принтері. Бабуся бідкалася: «В голові у Сергія одні комп’ютери. Що з ним буде?»

Закінчивши в 1990-му школу, Сергій Брін поступив в Університет Меріленда, де викладав батько, на факультет математики. «Червоний» диплом бакалавра за спеціальностями «комп’ютерні системи і математика» він отримав достроково і заробив престижну стипендію National Science Foundation Graduate Fellowship, що дозволяє більше не піклуватися про фінансування освіти.

Стенфорд

Продовжився освітній процес уже на Західному узбережжі США, в місті Пало-Альто, в самому престижному «комп’ютерному вузі» США, розташованому в каліфорнійської Кремнієвої долині, — Стенфордському університеті. Деякі американські університети дають студентам з дипломами бакалаврів подавати документи безпосередньо в докторантуру і отримувати диплом магістра в процесі навчання. Університет отримує можливість «запрягти» талановитих студентів у довгострокові дослідницькі проекти, а студенти можуть не відволікатися на заробітки на стороні.

Бріну подобалася математика, але ніяких «життєвих планів» не було. Список обраних ним дисциплін вражав професорів: танці, яхти, плавання, гімнастика… Як згадує Михайло Брін, коли він поцікавився у сина, чи не збирається той записатися на більш просунуті курси, Сергій відповів: «Я вже так і зробив — записався на просунуте плавання».

Крім обраних дисциплін, під час навчання в Стенфорді, Брін майже з самого початку проявив інтерес до досліджень у галузі Інтернет-технологій і, зокрема, до пошукових машин. Він став автором і співавтором цілої низки робіт, що стосуються методів добування інформації з неструктурованих джерел та пошуку інформації у великих зборах текстів і наукових даних. Крім того, ним було розроблено програмне забезпечення для перетворення наукових робіт, створених з використанням текстового процесора TeX, у формат HTML.

Історія Успіху Сергія БрінаВирішальний момент у біографії Сергія Бріна настав у березні 1995 р., коли на весняній зустрічі нових здобувачів докторського ступеня в галузі інформатики він познайомився з молодим ученим на ім’я Ларрі Пейдж, майбутнім з-президентом Google. Бріну було доручено супроводжувати Пейджа по території університету. Спочатку ці двоє зовсім не були в захваті один від одного і люто сперечалися, обговорюючи будь-які теми. Однак незабаром виявилося, що їх обох надзвичайно цікавить проблема вилучення інформації з великих масивів даних. Сергій і Ларрі подружилися, розробляючи нову систему Інтернет-пошуку для свого гуртожитку коледжу. Наступним важливим етапом співпраці стало написання спільної роботи «Анатомія системи великомасштабного гипертекстного Інтернет-пошуку» (The Anatomy of a Large-Scale Hypertextual Web Search Engine), в якій, як вважається, містився зародок їх майбутньої грандіозної ідеї. Серед наукових праць Стенфордського університету ця робота займає 10-е місце за рівнем викликається нею інтересу.

Наукові роботи приятелів стосувалися пошуку інформації в мільйонах документах, розміщених у Всесвітній павутині. «Коли ми заглядали в інтернет, ми не читали там гороскопи і не заходили на сайти знайомств. Нас цікавив пошук — та інформація, яка по-справжньому впливає на життя людей», — згадує Брін. Одну працюючу програму пошуку Сергій написав ще в 1994 році. Вона автоматично «лазив» по сайту «Плейбоя» і вишукувала нові картинки, які закачувала у скрінсейвер на комп’ютері Бріна.

Тепер хлопців цікавив пошук не по одному сайту, а у всій Мережі. В січні 1996 року, готуючись до написання докторських дисертацій, Брін і Пейдж почали спільну роботу над дослідницьким проектом, покликаним принципово удосконалити методи пошуку інформації в Інтернеті. Зрозумівши, що найбільш популярні дані найчастіше є найбільш корисними, молоді вчені висунули гіпотезу, згідно якої пошукова машина, аналізує стосунки між Web-сайтами і ранжирующая результати у відповідності з популярністю тих або інших сторінок, повинна бути більш ефективною, ніж існуючі системи. У пошукових пристроях, що використовувалися на той момент, рейтинг результатів, як правило, залежав від того, скільки разів шукане слово зустрічалося на сторінці.

Будучи переконані, що найважливішими для пошуку даних є Web-сторінки, на які найчастіше дають посилання на інші сторінки, самі володіють високим рівнем релевантності, Брін і Пейдж вирішили довести правильність цієї ідеї в рамках своїх університетських досліджень. Нова система спочатку отримала назву «BackRub», оскільки вона перевіряла кількість і релевантність зворотних посилань для оцінки інформаційної важливості сайту. Пізніше вона була названа «PageRank».

Заснування та розвиток компанії Google

Таким чином, в основу створення ними власної пошукової машини лягла перевірка наукового тези. Спочатку пошукова система була розміщена на сайті Стенфордського університету під доменом google.stanford.edu. Домен google.com було зареєстровано 14 вересня 1997 року.

Цікаво походження самої назви «Google», яке виникло з «легкої руки» інвесторів в результаті зміненого написання слова «googo», що означає 10 у сотому ступені (останнє, в свою чергу, було придумано дев’ятирічним племінником математика Едварда Каснера). Власне, спочатку Брін і Пейдж так і назвали компанію – «Googol», однак інвестори, яким вони представили свій проект, помилково виписали чек на компанію «Google».

Протягом першої половини 1998 року дослідники займалися розвитком нової, перспективної технології. Кімната Пейджа в гуртожитку Стенфордського університету служила центром обробки даних, кімната Бріна — діловим офісом. Друзі зробили спробу продати свою ідею, але вона не увінчалася успіхом. Тоді вони написали бізнес-план і зайнялися пошуком засобів для створення власної компанії. У результаті загальний розмір початкових інвестицій склав майже $1 млн. Гроші були отримані від родичів і друзів, так і від інвесторів, включаючи чек на 100 тис. доларів від Енді Бехтольсхайма, одного із засновників компанії Sun Microsystems.

У середині 1998 року Брін і Пейдж залишили свої дослідження в Стенфордському університеті (правда, Брін до цих пір офіційно вважається там взяв відпустку). Решта, за їх словами, — це вже історія.

Історія Успіху Сергія БрінаВласне історія Google почалася 7 вересня 1998 р., коли вона була зареєстрована як компанія з обмеженою відповідальністю. Першим її офісом став орендований гараж, розташований в Менло-Парк, штат Каліфорнія, а кількість співробітників спочатку становило 4 особи. При цьому пошукова машина Google відповідала на 10000 запитів в день і, хоча ще значилася в «другому ешелоні», була включена журналом PC Magazine в список 100 кращих Інтернет-сайтів і пошукових машин 1998 року. У наступному році компанія переїхала в новий офіс в Пало-Альто.

Кількість задоволених користувачів росло як на дріжджах, слово «Google» передавалося з уст в уста. Компанії потрібні кошти для розширення бізнесу. У той же час Брін і Пейдж ні в якому разі не хотіли втратити контроль і допустити, щоб Google відступила від свого головного принципу — удосконалити світ через відкриття доступу до інформації. І тут вони знову довели, що здатні знаходити оригінальні рішення не тільки в сфері нових технологій, але і в організації бізнесу. У 1999 році їм вдалося переконати дві конкуруючі фірми венчурного капіталу — Sequoia Capital і Kleiner Perkins Caufield & Byers — профінансувати Google в один і той же час на загальну суму $25 млн. За словами Девіда Вайза, співавтора книги «Історія Google», це був класичний маневр «розділяй і володарюй». Він дозволив творцям компанії запобігти можливість серйозного впливу з боку кожного з інвесторів, незважаючи на те, що представники обох компаній увійшли до ради директорів.

Здатність партнерів мислити нетрадиційно проявилася і в період буму в dot.com-індустрії. Коли конкуренти компанії витрачали мільйони на рекламу та маркетингові кампанії в ім’я створення брендів, керівники Google спокійно і зосереджено працювали над удосконаленням своєї пошукової машини і більш якісним задоволенням запитів. Брін вважав, що в плані маркетингу Google може покладатися на допомогу користувачів, так як значна частина тих, хто вдається до послуг її пошукової машини, рекомендують її іншим користувачам. В результаті обвал Інтернет-сектора, закінчився крахом для багатьох молодих фірм, не поміщав подальшому сталому зростанню Google, яка в 2000 році вийшла на рівень прибутковості. Значну роль у цьому успіху зіграло поява ненав’язливих рекламних текстів, розташованих на периферії результатів пошуку перші роки роботи компанії супровід результатів пошуку рекламою не допускалося).

Широка привабливість пошуку Google стала очевидною, коли в травні 2000 року сайт отримав Webby Award і нагороду Народний Вибір за технічні досягнення. У своїй промові Ларрі і Сергій сказали всього п’ять слів: «Ми любимо вас, користувачі Google!». В наступному місяці Google офіційно став найбільшим пошуковим сервером у світі, проіндексувавши мільярд сторінок.

Сергій Брін і Ларі Пейдж несли на собі тягар управління компанією, поки кількість її працівників не перевищила 200 осіб. Влітку 2001 року вони передали повноваження головного виконавчого директора Еріку Шмідту, ветеранові галузі, кількома місяцями раніше запрошеному в якості голови ради директорів, а до цього який виконував обов’язки голови правління і головного виконавчого директора в компанії Novell. Тим не менш, вони продовжують твердо «тримати руку на пульсі», і жодне важливе рішення не може бути прийняте без їх схвалення. У разі незгоди партнери у всіх подробицях обговорюють спірне питання наодинці і виробляють спільну позицію, яку представляють оточуючим, виступаючи єдиним фронтом.

З початку 2000-х років компанія почала запускати спеціальні сервіси, зокрема, новинний сервіс, пошук по сканованих книг, демонстрацію географічних карт, поштовий сервіс та інші. Вже в 2003 році зазначалося, що Google Inc. стала лідером в області пошуку і отримувала несподівані для такої молодої прибутку компанії, а її розширення вимагало переїзду офісу компанії в групу будівель в каліфорнійському містечку Маунтин-В’ю.

Проведення IPO

Історія Успіху Сергія БрінаУ серпні 2004 року Google здійснила первинне розміщення своїх акцій на біржі NASDAQ під біржовим символом (GOOG). Знову відмовившись від второваних шляхів, керівники компанії проігнорували традиційні для Wall Street методи проведення IPO, віддавши перевагу «голландський аукціон. До того ж, вони встигли розсердити Комісію з цінних паперів і бірж, SEC, яка була обурена фактом публікації інтерв’ю в журналі «Playboy» у так званий «тихий» період (період до і деякий час після реєстрації в SEC, коли заборонено займатися рекламою). У будь-якому випадку, IPO викликало значний інтерес з боку інвесторів.

Безперервне зростання бізнесу Google, расширявшейся за рахунок придбань і регулярно створювала нові види Інтернет-послуг, сприяв швидкому злету її акцій. Почавши торгуватися на рівні $85, вони вже через рік з невеликим коштували уп’ятеро більше. Коли компанія провела первинне розміщення, Сергій Брін і Ларрі Пейдж назвали своєю «рольовою моделлю» фінансиста і мультимільярдера Уоррена Баффета. А вже в січні 2006 року Google вдалося зрівнятися з належить Баффету фірмою Berkshire Hathaway Inc. за ринковою вартістю. Деякий час назад компанія провела вторинне розміщення акцій на суму $4 млрд. (кількість акцій було прив’язане до нескінченної цифрової послідовності у числі «пі»), що сколихнуло чутки про можливі майбутні придбання.

Правда, експерти говорили про більшої стійкості паперів Berkshire в довгостроковій перспективі і про дорожнечу акцій Google з точки зору показників прибутку, обсягу замовлень і продажів. У той же час більшість аналітиків прогнозує для акцій Google подальший потужний ріст, вказуючи на зростаючий потік доходів від реклами і постійне додавання нових послуг. Так, на думку Марка Сталмана з Caris & Co, якщо компанія розширить свої послуги у сфери онлайнових фінансів та охорони здоров’я, її обсяг продажу може в майбутньому досягти $100 млрд., а ціна акцій – зрости в рази.

Що далі?

Історія Успіху Сергія БрінаКомпанія Google Inc постійно розширювала свою діяльність. Так, восени 2006 року Google Inc. купила за 1,6 мільярда доларів сайт YouTube, відомий інтернет-проект, призначений для демонстрації відеоматеріалів. З 2007 року Google Inc. також почала приділяти особливу увагу новим ринкам реклами, таким як мобільна реклама, а також спеціальним проектам, пов’язаним з комп’ютеризацією охорони здоров’я.

Ринкова вартість Google Inc. у 2008 році оцінювалася приблизно в $100 млрд.

З самого початку творці Google мислили в глобальних масштабах, прагнучи за допомогою новаторських технологій організувати не тільки Інтернет (що саме по собі є грандіозним підприємством), але всю систему інформації, так щоб вона стала доступна кожному. В останні роки Google зазнала різкі зміни, перетворившись із Інтернет-пошукача в грандіозну систему, що охоплює новини, каталоги, рекламу продуктів і послуг, карти, електронну пошту і т. д. Однак, як зазначив Брін, вона не перейшла в розряд медіа-компаній, але залишилася технологічною компанією, намагається застосувати технології до медіа. Компанія фундаментально працює з усім комплексом світових знань, просто існують різні підходи до цього питання. Оскільки в сучасному суспільстві люди не можуть обійтися без інформації, — від неї залежить їх кар’єра, самоосвіта, здоров’я і т. д., — вплив Google на духовний стан світу буде, за словами Бріна, стає все сильніше.

Стан Сергія Бріна

Історія Успіху Сергія БрінаНа тлі потужного зростання акцій особисті стану творців Google в період, що послідував за IPO, продемонстрували запаморочливий злет. З серпня 2004 року Брін і Пейдж випередили за темпами зростання доходів таких «китів» комп’ютерного бізнесу, як Білл Гейтс і Пол Аллен. У 2004 р. партнери вперше опинилися в публікується авторитетним журналом Forbes списку мільярдерів – з $1 млрд. у кожного. У 2005 році стан Бріна вже оцінювалися Forbes в $11 млрд., і він розділив з Пейджем 16-е місце в списку найбагатших громадян США Forbes 400. Крім того, Брін виявився другим серед американців у віці до 40 років. На 2011 рік його особистий статок становить $16,7 млрд. Слід зазначити, що, починаючи з II кварталу 2004 року, коли Google готувалася до проведення IPO і до теперішнього часу, Брін, Пейдж і Шмідт отримують $1 на рік в якості базової заробітної плати, повністю розраховуючи на отримання опціонів і зростання вартості акцій.

Корпоративний дух

Історія Успіху Сергія Бріна

Історія Успіху Сергія БрінаGoogle вже два роки займає 1-е місце в рейтингу 100 кращих роботодавців США за версією журналу Fortune. Для персоналу передбачена безкоштовна доставка їжі додому, кімнати для годуючих матерів, повна медична страховка і опціони на акції Google для 99% співробітників.

В компанії панує особлива атмосфера корпоративного духу, підтримувана її творцями. У центральному офісі, розташованому в Маунтін-В’ю, в самому серці Силіконової долини, відомому як «Googleplex», можна спостерігати чимало примх, покликаних зробити співробітників щасливішими. Це і фортепіанна музика, і масаж, і широкий вибір спортивних приладдя. Це, зрозуміло, і гумор, який став невід’ємною рисою образу молодої компанії – від смішних малюнків на домашній сторінці і загадок в публічних оголошеннях до знаменитих першоквітневих жартів. На роботу можна приходити з домашніми тваринами, у всіх офісах і холах є гарячі та прохолодні напої у вільному доступі, безкоштовне харчування, а також багато інші привілеї, якими можуть користуватися всі співробітники компанії.

Історія Успіху Сергія БрінаКожен член команди Google може витрачати частину робочого часу (20%) на проекти, які цікавлять його самого. Чимале число послуг, представлених компанією, включаючи Gmail, Google News і orkut, з’явилося саме в результаті таких незалежних досліджень. А Марісса Майєр, віце-президент Google з пошукових продуктів, вважає, що на ці 20% часу, нього, а святощів вільній творчості, припадає не менше половини розробляються в компанії нововведень.

Корпоративні заходи, що проводяться в компанії, також сприяють зміцненню взаємин в колективі і налаштовують людей на досягнення однієї мети. Це можуть бути тренінги, захоплюючі бесіди з працівниками з різних відділів у кафе, колективна їзда на велосипедах по пересіченій місцевості, хокей на роликах, гонки на байках або гри в літаючу тарілку.

Благодійність

Компанія Бріна займається гігантськими благодійними інвестиціями. Засновники компанії заявили, що протягом 20 років на цю мету буде витрачено 20 мільярдів доларів. Брін поділяє благодійність від філантропії — «Багато компаній хочуть робити хороші речі, даючи на них гроші. Ми ж хочемо займатися благодійністю так, щоб ці проекти були частиною компанії, — це на багато ефективніше».

Особисте і сімейне життя Сергія Бріна

Історія Успіху Сергія БрінаУ травні 2007 року Сергій Брін одружився на Ганні Войжитски. Ганна в 1996 році закінчила Єльський університет зі спеціалізацією в біології і заснувала компанію 23andMe (Google інвестувала в проект $3,9 млн.). До весілля молоді були знайомі близько 8 років. Сестра Анни, Сьюзен, в свій час здавала Сергію Бріну і його компаньйонові Ларрі Пейджу гараж, в якому і почалася історія Google. Згодом цей гараж був викуплений самої Google на аукціоні. У грудні 2008 року у Бріна та Анни народився син, якого назвали Benji Wojin (ім’я дитини являє собою комбінацію прізвищ батька і матері).

В інтерв’ю одній з газет батько Сергія Бріна розповів, що Сергій веде себе досить скромно – все ще живе в трикімнатній квартирі і не їздить на Мерседесі, що більше б личило статусом, а на Toyota Prius з екологічно чистим гібридним двигуном. А ще він любить заходити в «Російську чайну Каті» в Сан-Франциско і рекомендувати своїм гостям борщ, вареники та млинці.

Але, незважаючи на слова батька можна сміливо заявити, що Сергій Брін відрізняється оригінальними, місцями ексцентричними вчинками. Наприклад, у 2005 році він купив Boeing-767, розрахований на 180 осіб, для використання в особистих цілях. Брін і Пейдж виступили в якості продюсерів фільму «Broken arrows», який знімав Рейд Гершбейн. У вересні 2007 року Брін і Пейдж запропонували премію в 20 мільйонів доларів тому, хто побудує приватний космічний апарат, який зможе досягти Місяця, а в червні 2008 року сам Брін повідомив про свій намір злітати в 2011 році на Міжнародну космічну станцію в якості космічного туриста, проте Роскосмос заявив про неможливість такої подорожі.

Сергій Брін є автором десятків публікацій у провідних американських академічних журналах, а також періодично виступає на різних національних і міжнародних наукових, ділових і технологічних форумах. Він нерідко виступає перед пресою, в телевізійних передачах, розповідаючи про своїх поглядах на технології пошуку та ІТ-галузь в цілому.

Брін захоплюється гімнастикою. Крім того, як і багато співробітники Google, він нерідко катається поблизу офісу на роликових ковзанах, а в перервах грає в хокей на роликах. З одягу віддає перевагу джинси, кросівки та спортивні куртки і досі купує продукти в Costco і при цьому завжди дивиться на цінники.

На даний момент Сергій – гідний громадянин Америки, а Росію, яка відкинула його батьків, він так і не пробачив. За своє життя Сергій був на батьківщині всього лише 3 рази і ніякої ностальгією до неї не перейнявся.

Секрети успіху Сергія Бріна

Коли журналісти запитали батька Бріна в чому секрет успіху вашого сина, він відповів – «За-мабуть, одна з причин полягає в наступному: коли ми приїхали в Америку, ми були молоді, у нас була закваска інша, ми ставилися до всього з ентузіазмом — як треба жити, як треба вчитися, як треба працювати, як треба виховувати дітей. І ми саме так і виховували Сергійка. Але головне тут, звичайно, можливостей для нього набагато більше, ніж було б у Росії».

Біографія та історія успіху Сергія Бріна — це, перш за все, приклад того, як науковий талант, творчий пошук, сміливість, експерименти і нестандартні рішення здатні прокласти шлях до американської мрії.

Історія Успіху Сергія БрінаВ одному з інтерв’ю сказав Брін, — «Дослідження в області Інтернет в наші дні представляються актуальними, і я не є винятком». Насправді, винятковість Бріна і його партнера полягає не в тому, чим вони займаються, а в тому, як вони ставляться до своєї справи. Вони прагнуть «бути несхожими» в усьому – від знаменитого корпоративного девізу «не роби зла» (don’t be evil), що нагадує про філософію хіпі, поширеної у США в 1960-х роках, до неортодоксальної корпоративної структури і безпрецедентною прихильності філантропії.

На закінчення варто процитувати ще одне висловлювання Сергія Бріна, яке, мабуть, коротко і ясно виражає його життєве кредо: «Очевидно, кожен хоче домогтися успіху, але я хочу, щоб про мене думали як про великого новатора, людині моральне, який заслуговує довіри і, в кінцевому рахунку, приніс у цей світ великі зміни».

Ось такий він, учений, засновник найбільшої в світі пошукової системи, мільярдер, великий оригінал, уродженець Москви Сергій Брін…

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: