Будь-яка історія неймовірного успіху привертає увагу публіки. Особливо, якщо мова йде про реалізації американської мрії, коли людина домагається успіху з мінімальним стартовим капіталом. І вже не так важливо, чим саме він володів на початку, головне, як він пройшов шлях до вершини. Одна з таких історій пов’язана з ім’ям Сари Уокер – першої афроамериканке, самостійно заробила мільйон доларів. В цьому зв’язку її ім’я згадується навіть у Книзі рекордів Гіннеса.
Сара Уокер явила жіночій половині людства одне з найважливіших винаходів – засіб для випрямлення волосся. І для багатьох жінок це досягнення має куди більше практичне значення, ніж, скажімо, перший політ людини в космос. Сьогодні її обличчя красується на американських поштових марках, а біографію Сари Уокер вчать в американських школах.
Історія успіху, Біографія Сари Уокер
Сара Бридлав з’явилася на світ 23 грудня 1868 року в Луїзіані, в сім’ї Оуена і Мінерви Бридлав, темношкірих колишніх рабів, лише за кілька років до цього отримали свободу. Довго насолоджуватися нарешті знайденої свободою їм, на жаль, не довелося – у 1875 році батьки Сари пали жертвою епідемії жовтої лихоманки.
В 7 років дівчинку забрала до себе сестра. Життя в будинку сестри в Віксбург (Міссісіпі) не принесла полегшення. Чоловік-алкоголік бив родичку, яку швидко перетворили в безкоштовну домашню прислугу. Крім роботи вдома з 10 років Сара працювала на плантаціях цукрового очерету, займаючись, загалом-то, тим же непосильною працею, що і її батьки в часи рабства, і практично в тих нестерпних умовах.
Єдиним способом вирватися з цього пекла було заміжжя. Ось саме тому в 14 років Сара Бридлав так і вчинила, вийшовши заміж за Бізнесмена Макуильямса, а через 4 роки народивши йому дочку. Але знову відносне благополуччя Сари було дуже нетривалим – в 1888 році її чоловік загинув в результаті міжрасових зіткнень, ставши однією з численних жертв «суду Лінча» (просто кажучи, самосуду). Чи потрібно говорити, що подальша життя Сари, яка змушена годувати не тільки себе, але і малолітньої дитини, була дуже і дуже важкою.
Але Сара Уокер тому і є однією з національних героїнь Америки, що проявила наполегливість, працьовитість і незламне бажання досягти кращого життя. Вдова поїхала з дитиною в Сент-Луїс, найбільше місто штату. Протягом наступних 18 років вона не тільки виснажливою працею в пральні (робота пралі, була на той час однією з невеликого числа доступних для «кольорових» жінок) заробляла на прожиток собі і дочці, але і в ті деякі вільні години, які у неї все-таки перебували, відвідувала вечірню школу і отримувала елементарну освіту.
Початком життєвого перелому Сари Уокер стало вельми несприятливий обставина – у 1904 році, у віці 36 років, Сара стала стрімко втрачати волосся. Для молодої жінки це дійсно було проблемою, яку потрібно було якось вирішувати. Всі відомі до того моменту засобу проти облисіння не змогли їй допомогти, так що вона вже майже зневірилася. Але одного разу, за її власними словами, вона уві сні побачила рецепт ліків проти випадіння волосся. Жінка змішала інгредієнти і намазала складом голову. І яке ж було її здивування, коли, буквально після перших процедур, волосся стали відростати, і дуже швидко шевелюра повернулася краще колишньою.
Природно, чудесним перетворенням зацікавилися сусіди, родичі, друзі. Інформація стала поширюватися і збільшуватися. Спочатку Сара пропонувала спробувати її чудодійний засіб, заодно готувала нові рецепти, які теж апробувала на добровольцях. А наступним кроком стала продаж унікального товару, і з прачки Сара перетворилася нехай у дрібного, але має певний дохід підприємця. При цьому продукція добре розходилася саме завдяки сильним зв’язків всередині громад і довжелезним ланцюжках родичів.
Наступним вдалим ходом Сари на шляху до американської мрії стає переїзд в Денвер в 1905 році і нове заміжжя. Її чоловіком став Чарлз Джозеф Уокер, журналіст-афроамериканець. Зі зміною соціального статусу Сара змінює ім’я, перетворюючись в Madam C. J. Walker (під цим ім’ям вона й увійшла в історію). Мадам Уокер зробила ставку на мережевий маркетинг, хорошу рекламу і унікальний вибір споживача. Рекламою як раз і зайнявся чоловік, використав свої зв’язки в «чорній» пресі. Саме йому належала розробка прямої поштової реклами і доставки товарів. Але ідилія тривала всього кілька років. Мадам Уокер не захотіла кидати успішний бізнес і стає домогосподаркою. А тому після розлучення у неї залишилося тільки його ім’я, під яким і просувалася продукція компанії «Madame C. J. Walker Manufacturing Company».
Спочатку, поки реклама в газетах не виробляла очікуваного ефекту, Сара Уокер особисто ходила по негритянських кварталах і демонструвала дію свого винаходу. І дуже скоро її справи різко пішли в гору: доходи стали нараховувати більше ста тисяч доларів в рік, була створена носить ділова компанія, в яку спочатку входило лише 15 працівників на самому виробництві, а ось кількість торгових агентів-розповсюджувачів налічувало кілька тисяч по всій країні. При цьому Сара Уокер надала своєму бізнесу яскраво виражений соціальний характер, безпосередньо в її підпорядкуванні були тільки темношкірі.
Сара Уокер працювала за тією ж схемою, яку зараз використовують Amway, Avon та інші. Тільки Сара була в своїй справі першою. Головним завданням було залучення нових агентів та їх навчання. Мадам Уокер сама активно їздила по країні, проводила семінари, мотивувала і навчала своїх агентів. На зустрічах проводили демонстрації продуктів, а також заохочення та нагородження особливо відзначилися комівояжерів. У 1908 році Сара відкриває спеціальну школу по догляду за волоссям, якою стала керувати її дочка.
Сара Уокер випускала кілька видів бальзамів, масло для волосся, засоби від псоріазу. А геніальним винаходом стала металева гребінець-випрямляч. Досить було її нагріти і провести по волоссю, як вони розпрямлялися, і чорношкірі жінки отримували необмежену можливість для експериментів зі своїм іміджем. Це була справжня золота жила: якщо засіб від випадіння волосся було затребуваним товаром, але з низькою споживчою базою, то вже спосіб випрямити кучеряве волосся негритянок і спорудити таким чином модні зачіски «білих» можна було продати всьому темношкірому жіночому населенню Америки. Крім того, Сарі вдається зайняти абсолютно порожню величезну нішу декоративної косметики, призначеної саме для «кольоровий» шкіри.
У 1910 році головний офіс переноситься в Індіанаполіс. Тут же відкривається чергова школа, тренінг-центр для комівояжерів, нові лабораторії. Мадам Уокер не тільки займається задоволенням попиту – а сама починає його формувати. Вона показує нові стандарти догляду за шкірою, особистої гігієни, ставлення до своєї зовнішності. Крім того, на своєму прикладі Сара дає новий орієнтир для жінок. Тепер крім стандартних прачок, прислуги, домогосподарки – дівчата можуть зайнятися своїм бізнесом, отримувати додатковий дохід, на який дають освіту дітям, купують будинки, рухаються вгору по соціальних сходах.
В першу чергу Уокер зустрічалася з лідерами громад, знаючи, що за ними потягнуться і всі інші співвітчизники. А завдяки відомої в ті роки співачці Джозефине Бейкер, яка скористалася засобом Сари Уокер для випрямлення волосся, її чудодійний засіб набуло поширення і за межами США. Так, Сара виходить на міжнародний ринок, а в 1913 році відкриває черговий офіс у Нью-Йорку.
У 1916 році агенти Уокер об’єдналися в Національну асоціацію косметологів та Добровільну асоціацію агентів мадам Уокер, які в 1917 році було перетворено в Союз косметологів — Madam С. J. Walker Hair Culturists Union. Членський внесок становив 25 центів на місяць, у разі смерті бенефіціарія союзу його сім’ї виплачувалося $50.
До 1917 року Madame C. J. Walker Manufacturing Company стає найбільшим «чорним» бізнесом в США. Щорічно фірма заробляла більше півмільйона доларів, зробивши Сару першою жінкою-мільйонером. Але, незважаючи на вже пристойний стан, Сара Уокер все також продовжує керувати компанією і колесити по країні.
Ще однією сферою діяльності компанії першою темношкірою мільйонерки стає організація зовнішнього лиску. Керівники компанії в таких мережевих організаціях повинні бути розкішними, це є прекрасним стимулом для нижчестоящих ланок.
Сара Уокер не соромиться свого багатства, після того як вона перебралася жити у Гарлем, вона починає будувати там розкішний будинок у стилі італійського Відродження. Земельна ділянка в 4,5 акра вона вибрала не випадково: будинок повинен був бути добре видно з жвавого шосе, являючи собою приклад того, як сказала Уокер в одному з інтерв’ю, чого може досягти людина її раси і статі. Мармурові сходи і басейн, чудовий орган і позолочене фортепіано, розписні стелі і люстри ручної роботи, італійський садок — всі необхідні атрибути особистого добробуту були сповна представлені в будинку Сари Уокер.
До речі, однією з перших в США Сара освоює мистецтво водіння автомобіля, вона їздить сама, має розкішний парк авто, в тому числі і електромобіль.
Безліч засобів, сил і часу Сара Уокер витрачала на просвітництво та благодійність. Саме вона в 1915 році розпочала судовий процес проти расової дискримінації в театрах Індіанаполіса. (Браво!) Саме вона в 1917 році наполягла на тому, щоб Добровільна асоціація оголосила суд Лінча федеральним злочином. (Ще раз браво!) Вона виступала у Вашингтоні проти сегрегації перед президентом Вудро Вільсоном. Вона була найбільшим пожертвователем на користь Національної асоціації прогресу кольорового населення, надавала фінансову допомогу ясел і сирітським притулкам, церквам і навчальним закладам в Індіанаполісі, Сент-Луїсі, Флориді, Північній Кароліні, Джорджії, заснувала Академію для дівчаток в Західній Африці. І відкрила шлях всім своїм родичам в створений нею бізнес.
Сара була жінкою великою, високою схильністю до підвищеного тиску. Лікарі попереджають її про небезпеку для здоров’я, необхідності відпочити, знизити темп життя. Але Сара не звертала уваги. І в 1918 році в поїздці її розбиває інсульт, а через півроку велика жінка помирає.
Сара Уокер була справжньою бізнес-леді, з нуля побудувала свою фірму і навчила кольорових жінок вірити в свої можливості і таланти. Її ім’я і революція в світі краси назавжди залишаться в серцях і умах не тільки афроамериканок, але і жінок усього світу, які бачать у Сарі Уокер стимул до самовдосконалення, вдосконалення світу і руху вперед.
Після смерті Сари підприємство переходить до її дочки ‘ Леліі Уокер. Лелию Сара привчила до праці з дитинства. І хоча з певного моменту дівчина відчувала себе багатою спадкоємицею, вона активно працювала на компанію, керувала навчальними центрами. Але головним захопленням Леліі стає меценатство. Вона організовує клуби, в яких збираються талановиті чорношкірі творці. Лелия веде активне світське життя, влаштовує прийоми, завдяки її зусиллям починається «Гарлемское відродження». Але в кінці 20-х років минулого століття Велика депресія позначається і на бізнесі і на благодійних починаннях.
Але і у Леліі, як і в матері, теж виявилися ті ж проблеми. Їх ріднив не тільки високий зріст і статні фігури. В 1931 році в розпал вечірки А’в Лелия втрачає свідомість. З нею трапився інсульт, який на наступний день перервав життя жінки на 46 році. В останній шлях дочка великої Мадам Уокер проводжали тисячі жителів Гарлема, а також найбільш відомі афроамериканці – авіатор Хуберт Джуліан, поет Лэнгстон Хьюз та інші.
