Марк Цукерберг — засновник і розробник популярної мережі Facebook, наймолодший мільярдер в історії. У 2010 році він визнаний людиною року за версією американського журналу Time. Як пояснює видання, 26-річний мільярдер був обраний персоною року за те, що «об’єднав понад півмільярда осіб і намалював карту соціальних відносин між ними, створив нову систему обміну інформацією і змінив наше життя»

У березні 2011 року соцмережа досягла рекорду в оцінці своєї ринкової вартості – $85 млрд.

У 2010 році число користувачів Facebook перевищило 500 млн осіб, а фігуру Цукерберга «мифологизировал» Голлівуд — восени 2010 року на екрани вийшов фільм «Соціальна мережа» про історію створення і розвитку Facebook.

«У світі, де соціальні структури понад усе, віртуальне, загальнодоступне досьє – це інформаційна бомба. І взагалі, якщо у людини є розум, він просто не має морального права працювати не на себе, віддаючи більшу частину свого часу і результати своїх досягнень своєму роботодавцю.» Марк Цукерберг

Історія успіху, Біографія Марка Цукерберга

Дитинство, юність та студентські роки Марка Цукерберга

Марк народився 14 травня 1984 року в місті Вайт-Плейнсе на південно-сході штату Нью-Йорк. Він був другим з чотирьох дітей і єдиним сином в інтелігентній родині стоматолога і психіатра.

Про те, що світ ділиться на програмістів і користувачів, Марк дізнався, коли йому виповнилося 10 років, і він одержав свій перший ПК (Quantex 486DX на процесорі Intel 486). Користувачі на комп’ютері працюють. Програмісти допомогою комп’ютера змінюють світ. Після появи комп’ютера Марк відчув себе страшенно дорослим і від нової іграшки перший час буквально не відходив. Вже через пару місяців йому набридло просто міняти колір бекграунду, і він почав читати розумні книжки, вирішивши навчитися чомусь більш корисному, а саме – програмування.

Читання пішло на користь. З программерскими премудростями Марк освоївся відмінно і, ще навчаючись у старшій школі, написав кілька дрібних програм, наприклад, комп’ютерну версію популярної настільної гри Risk. Але не всі його вироби були так нешкідливі. В принципі, і сам Цукерберг каже, що він не хотів би відразу створювати щось глобальне, але радий би зробити купу прикольних дрібниць, і ось програма Synapse якраз належить до таких. Він написав її для себе. Програма являла собою розумний mp3-плеєр, який, уважно вивчивши переваги власника і з’ясувавши, яку музику, в який час доби і як часто, він слухає, здатний був генерувати плейлисти самостійно, «вгадуючи», які треки господареві захочеться почути саме зараз. Незвичайною програмою зацікавилися, ні багато, ні мало, в Microsoft, а самим Цукербергом – і Microsoft і AOL. Однак юне дарування відхилило пропозиції гігантів про купівлю Synapse, а потім ввічливо відкинув і їх запрошення до співпраці. Ось так просто, Марк відмовився від декількох десятків, а може, й сотень тисяч доларів, і роботи в одній з топових IT-корпорацій світу.

Дивно, що за такої захопленості Цукерберг знаходив час і для інших занять: прекрасно встигав математики і природничих наук. З ентузіазмом віддавався такому неординарному спорту, як фехтування. Занурювався в античність, вивчаючи стародавні мови. Одного разу три місяці шкільних канікул провів у літній школі на курсах давньогрецької мови. Правда, передумав вступати на відповідне відділення, але вміння читати і писати на обох класичних мовах зберіг. А в університеті вибрав досить несподівану, хоча й зрозумілу дисципліну — психологію.

Університетська успішність була так собі: пристрасть до програмування забирала надто багато часу. Часом підготовка до іспитів вимагала неординарних рішень, як, наприклад, в епізоді з 500 картинами на курсі по історії мистецтва. До іспитів залишалося два дні, і прочитати хоч щось про кожне полотно було неможливо. Цукерберг швиденько створив сайт, на кожній сторінці якого поставив по картині, і попросив однокурсників висловитися з приводу творів. «Через дві години, — згадує він, порівнюючи себе з Томом Сойєром, барвним паркан за допомогою комерційної кмітливості, — кожна картина обросла коментарями, і той іспит я здав на відмінно».

Створення Facebook

У внутрішній комп’ютерній мережі Гарварду був розділ, куди студенти викладали свої фотографії і особисті дані. Фотографії були так собі — звичайні фас і профіль, напружений вираз осіб. І тут юному Марку прийшло в голову попустувати: він зробив програму, яка обирала два випадкових особи і пропонувала порівняти, хто сексуальніший. Від бажаючих провести порівняльний аналіз не було відбою. До вечора першого дня сайт переглянули чотири тисячі осіб. Коли число відвідувачів перевалило за двадцять тисяч, з-за перевантаження впав сервер. Марк постав перед комісією з комп’ютерним зломів. По голові Цукерберга за це, звичайно, не погладили – він отримав дисциплінарне стягнення, але, мабуть, вже тоді помітив, що такого роду речі викликають у народу бурхливий інтерес. В Гарварді, до речі, досі відмовляються коментувати той інцидент.

Проте основа майбутнього комунікаційного шедевра була вже створена. 4 лютого 2004 року Марк запустив соціальну мережу під назвою «The Facebook», яка задумувалася як сайт для спілкування студентів Гарварду. «The Facebook» став популярний серед студентів в основному з-за зручності самоорганізації за групами, курсів і тусовок, які вже існують у вузах в офлайні. Відкриваючи «The Facebook» можна було дізнатися де живуть знайомі в цьому році, які дівчата симпатичні а які ні, хто, врешті-решт, новачок цього року… все це сильно нагадує те, що з себе представляє Facebook сьогодні.

Після запуску сайту, Цукерберг заявив пресі, що Facebook був написаний всього за тиждень, а ця ідея просто визріла у нього в голові і була швиденько реалізована, «не відходячи від каси». Благо, ще й однокурсники допомогли – разом з Марком лончем проекту займалися ще Едуардо Сэверин, Дастін Московіц, Ендрю МакКоллум і Крістофер Хьюз.

Дуже швидко соціальна мережа, створена Цукербергом, переросла межі кампусу (Нагадаю, що на той момент «однокласників» і «твиттеров» ще не було, їх клонували пізніше), вже навесні 2004 до неї входили всі коледжі ліги Плюща. Користувачам пропонувалося розміщувати фотографії та будь-яку інформацію про себе — від наукових і творчих інтересів до гастрономічних і любовних переваг. А також фотографії, фотографії, фотографії…

Розвиток Facebook

Серйозні та перспективні проекти на стадії активного розвитку, як правило, вимагають великих вкладень. Але як показує життя — ці питання вирішуються, якщо є цілеспрямованість.

Марк витратив на бізнес всі гроші, відкладені батьками на оплату його навчання, але для цього мегапроекту природно не вистачило. І тому якось влітку Цукерберг рвонув в Силіконову долину, туди, де цікаві ідеї, якщо пощастить, можуть отримати підтримку. І знову удача посміхнулася напористому хлопцеві. Подібно героєві фінського письменника Мартті Ларни, вийшов з дому за сірниками, а опинився в Америці, студент Цукерберг поїхав на розвідку і застряг в Пало-Альто — серці Силіконової долини.

Одного разу ввечері на вулиці він випадково зустрівся з Шоном Паркером, культовою фігурою інтернету і одним із творців програми для обміну файлами Napster. Виявилося, що Паркер переїжджав в Пало-Альто, але у нього ще не було квартири. «Ми (Марк і його друзі) просто запропонували йому переночувати у нас», — говорить Марк. Саме Паркер познайомив Цукерберга з Пітером Тилом, співзасновником платіжної системи PayPal. Досвідчений бізнесмен після п’ятнадцятихвилинного розмови проінвестував рудоволосого молодика на 500 тисяч доларів. Цукерберг написав університет заяву про безстрокове академічній відпустці, як у свій час зробив інший відомий гарвардський «недоук» — Білл Гейтс.

Півмільйона — це тільки на перший погляд великі гроші. Марк і його команда вдосконалювали своє дітище в орендованих приміщеннях в Пало-Альто: хто — сидячи на хитких стільцях, хто — прямо на підлозі. У кімнатах, де стояли сервери, не було вентиляції. При каліфорнійської літньої спеки в 45 градусів пластикові стійки плавилися по краях.

У листопаді 2004 року число користувачів перевалила за мільйон. Ще через півроку з допомогою Пітера Тіла компанії вдалося отримати серйозні кошти — 12,7 мільйона доларів від Accel Partners. Восени 2005-го налічувалося вже більше 5 мільйонів активних клієнтів.

Незабаром портал оголосив вільну реєстрацію — для будь-якого користувача з дійсною електронною адресою. Відсоток клієнтів старше 30 років помітно підріс, і Facebook утвердився в числі лідерів Інтернету, стабільно залишаючись сьомим за популярністю сайтом Америки.

У 2006 році Цукербергу стали надходити перші пропозиції про покупку. Спочатку суми були дуже обережні, але досить швидко почали збільшуватися. Пропонували 750 мільйонів доларів, але Марк відмовився і заявив, що це втричі менше тієї суми, про яку можна було б вести серйозні обговорення. Пізніше, на вже згаданих переговорах з Yahoo, мова йшла про мільярд, але Цукерберг знову сказав «ні». Чутки стверджують, що було ще й пропозиція від Google, і вони давали більше, але Facebook залишився в колишніх руках, а чутки залишилися чутками.

Сайт, тим часом, обростав не тільки людьми, але і новими сервісами, як вдалими, так і відверто провальними. Всім у компанії було ясно, що вони сидять на величезних грошах, але придумати витончені способи їх отримання від користувачів виявилося не такою вже легкою задачею. На сайті випробували різні методи впровадження контекстної, як можна більш щадною, реклами. Траплялися, у зв’язку з цим, і скандали, зокрема, стосуються приватності даних (яка опинилася під великим питанням) і неможливості остаточно видалити свій аккаунт. Загалом, все закономірно – чим більше гравців, тим масштабніше хвилювання.

Роком змін для Facebook безумовно став 2007-й. Для початку Microsoft придбав 1.6% акцій компанії за суму 240 млн. доларів. Нескладно підрахувати, що в розумінні Microsoft повна вартість компанії Facebook дорівнює 15 мільярдам папірців з портретами мертвих президентів. Куди вже тут Yahoo і Google з їх скромними сумами.

У 2009 році Facebook офіційно відкрив коди платформи всім бажаючим, тому що кожен отримав можливість створювати для сайту нові аппликухи, будь то іграшки, гороскопи, календарі або щось скоєно інше. До речі, тепер на сайт щоденно додається больш ніж 140 нових додатків.

Безумство охопило світ. Навіть модель випадкового знайомства змінилася. Фраза «А телефончик не дасте?» змінилася проханням про ссилочку на профайл в Facebook. І це дійсно зручно: замість того, щоб довго перевіряти методом проб і помилок, підходить тобі людина чи ні, можна просто переглянути його особисту сторінку. Популярність Facebook забезпечило зручність самоорганізації за групами інтересів, вже існуючих в офлайні чи новостворених.

Мстивий злодій чи жертва заздрісників?

Запуск проекту супроводжувався скандалом. Через шість днів після відкриття сайту студенти старших курсів брати Кемерон і Тайлер Уинклвоссы і Дівья Нарендра звинувачують Цукерберга, що той вкрав їхню ідею. Вони стверджують, що в 2003 році найняли Цукерберга, щоб той завершив створення соціальної мережі HarvardConnection.com. За їх словами, Цукерберг не передав їм результати своєї праці, зате скористався отриманими від них напрацюваннями для створення Facebook.

У тому ж році Уинклвоссы і Нарендра запускають свою мережу, перейменовану в ConnectU. І продовжують атаку на Цукерберга, поскаржившись на нього адміністрації Гарварду і газеті Harvard Crimson. Спочатку Цукерберг переконує журналістів не публікувати розслідування: він показує те, що нібито робив для HarvardConnection.com і пояснює, що ці напрацювання не мають нічого спільного з Facebook. Але дуже недоречно ще один студент Гарварду — Джон Томсон в особистих розмовах починає розповідати, що Цукерберг вкрав для Facebook і одну з його ідей. Газета вирішується на публікацію статті, чим дуже ображає Цукерберга.

Цукерберг мстить Harvard Crimson. Як пише ресурс Silicon Alley Insider, в 2004 р. він зламує поштові скриньки двох журналістів видання, використовуючи тільки що запущений Facebook. Він знаходить всіх користувачів, які вказали свою приналежність до газети, і переглядає логи (тобто історію) вводяться ними невірних паролів в Facebook. Розрахунок Цукерберга виправдовується: двоє співробітників газети по неуважності намагалися зайти в Facebook з паролем від своєї пошти. Silicon Alley Insider стверджує, що Цукербергу пощастило: він з цікавістю прочитав у їх листуванні коментарі про спілкуванні редакції з ним і HarvardConnection.com.

Брати Уинклвосс і Нарендра подають до суду, але суд відхиляє їх позов. Вони виявляються наполегливими і подають ще один позов. Другий суд проводить експертизу вихідних кодів, щоб зрозуміти, чи були вони дійсно вкрадено. Але правда, до цих пір не ясна. Результати експертизи не були оголошені: у 2009 році Цукерберг погодився виплатити $45 млн ($20 млн грошима, а решта акціями Facebook) компанії ConnectU в рамках процедури досудового врегулювання. Після цього справу було закрито. До того моменту ConnectU налічувала менше 100 000 користувачів, а Facebook могла похвалитися 150 млн.

Але брати Уинклвосс на цьому не заспокоїлися, вони подавали клопотання у федеральний апеляційний суд США, але їм було відмовлено у перегляді справи. За словами їхнього адвоката Джерома Фолку, апеляційний суд відмовив братам у перегляді справи, ґрунтуючись лише на мировій угоді сторін, в якому йдеться про те, що учасники судового розгляду після підписання документа не мають права поновлювати судовий розгляд. На думку адвоката, прийняте рішення незаконно, так як Марк Цукерберг в ході розгляду у 2008 році надав неправдиві дані про вартість компанії.

17 травня 2011 року Кемерон і Тайлер Уинклвоссы передали позов проти власника соціальної мережі Facebook Марка Цукерберга у верховний суд США. Це остання спроба братів переглянути справу.

Спосіб життя Марка Цукерберга

Отримавши статус мільярдера, сам Цукерберг не змінив свій спосіб життя. По-студентськи звично він знімає житло (квартиру) з мінімумом зручностей в Пало-Альто, де немає навіть ліжка, і спить на матраці на підлозі. Дорогу до роботи долає пішки або на велосипеді. Улюблений зовнішній вигляд — заяложені штани, майка і сандалі на босу ногу. Правда, зізнається, що для поїздок на такі «дорослі» заходи, як форум у Давосі, припас пристойний костюм. Його подругу звуть Прісцилла Чен, у неї китайські коріння. Наш герой ще на першому курсі Гарварду висповідався в онлайновому щоденнику, що йому подобаються азіатські дівчата.

Дух молодого батька-засновника відбивається і в штаб-квартирі Facebook. Три будівлі виглядають пристойно і сучасно, але образу студентського гуртожитку не втратили. Недбало одягнені службовці, число яких вже перевалило за 400 осіб, на роботі з’являються сильно після обіду, але і затримуються на ній до півнів. Щоб побут не заважав творчості, харчування, прання одягу та інші послуги надаються прямо в офісі, причому безкоштовно.

Не можна не відзначити здоровий погляд Марка на свою «імперію». Він розуміє, що технологічні прориви — це одне, а бізнес-стратегія — щось інше, і в цих речах він не настільки обізнаний. В діловому співтоваристві схвально зустрінуто звістку, що для управління поточними операціями Facebook призначена досвідчений менеджер з Google Шеріл Сендберг.

Прагнення засобів масової інформації дізнатися як можна більше про Марка Цукерберга, рідко вінчаються успіхом. Все тому, що автор такого успішного проекту – особистість надзвичайно скритна, недоступна, не бажає демонструвати себе самого. Якщо і трапляються зовсім короткі інтерв’ю, то в них молодий і талановитий діяч, в основному, втрачається, затинається, заїкається, загалом, відчуває перед камерою себе дуже ніяково (так було на шоу Опри Вінфрі). Однак, більшість аналітиків переконані в тому, що такий стан речей – тимчасове явище і дуже скоро Марк виразно затьмарить навіть самих просунутих ораторів сучасності.

Секрети успіху Марка Цукерберга

На відміну від інших відомих мільярдерів Марк Цукерберг не поспішає розкривати свої секрети, тому, багато фахівців самостійно намагаються проаналізувати особистість засновника Facebook, щоб зрозуміти, як 26-річному молодикові вдалося зробити те, що сьогодні не під силу 99 відсоткам людей?

Насамперед, необхідно відзначити, що Марк завжди розумів різницю між технологічним проривом і творчою стратегією. І якщо в останньому він не сильний, то з задоволенням довіряє цю ділянку роботи хорошому менеджеру. Хоча в області менеджменту Марка не можна вважати таким вже бездарем, адже самим чудесним чином в його команду потрапляють кращі з кращих, фахівці, за якими роками полюють великі компанії. Багато хто стверджує, що Цукерберг володіє рідкісним умінням правильно вести переговори.

Марк Цукерберг надзвичайно вимогливий. Він любить сперечатися, рідко хвалить співробітників і прагне зробити все, щоб вони працювали з душею, повністю віддаючись справі. Втім, байдужих людей в команді Марка просто немає.

Багато психологів говорять про те, що скромність і невибагливість Марка в плані комфорту якраз всіляко сприяють тому, що він може повністю зосередитися на своїй головною місією – розвитком мережі Facebook. Взагалі ж, про простоту і навіть недбалість у ділових переговорах Марка ходять легенди. Так одного разу він відмовився від зустрічі з представником Microsoft, яка була призначена на 8.00. «У цей час я ще сплю», — заявив Марк. Коли Цукерберга запросили на обговорення питань співпраці з Yahoo, він сказав, що до нього в цей день приїжджає дівчина. Ніякі розмови про те, що мова йде про угоду на мільярд доларів на Марка не подіяли. Не потрібно поспішати – цей принцип Цукерберг засвоїв ще в шкільні роки після першого речення від Microsoft. Сьогодні Марк вірний собі, а гроші, як і раніше йдуть в його руки. Наймолодший мільярдер сьогодні став кумиром мільйонів людей, які хочуть досягти таких же небувалих висот. Але зробити це зможуть лише одиниці…

Що можна сьогодні сказати про Марка як бізнесмена і видного IT-діяча? Мабуть, нічого конкретного. Навіть експерти розходяться в думках – одні називають Facebook новим Google, а Цукерберга – заміною Пейджу і Сергію Бріну, інші висловлюються дуже обережно, особливо після судових розглядів і звинувачень у крадіжці ідей. До цих пір не зовсім ясно, що у всій цій історії було грамотним розрахунком, а що – удачею і спійманої випадково хвилею. Найбільш часта характеристика Марка, яка звучить з вуст більшості експертів, критиків і сильних світу цього, зводиться до однієї фрази: «Він поки ще такий молодий». І важко з цим не погодитися: вік Марка дійсно заважає розглянути, хто ж він такий – юний геній або просто дуже везучий хлопець, якому прихильні обставини.