Комп’ютерна галузь дала путівку в життя десяткам харизматичних особистостей, які зуміли створити щось революційне і заробити на цьому неймовірну кількість грошей. Якби існував рейтинг таких людей, то перший номер належав би Біллу Гейтсу, другий — Стіву Джобсу. А ось третього місця, незважаючи на велику кількість претендентів, найбільше заслуговує маловідомий в наших широтах підприємець-мільярдер Елон Маск. Чому? Тому що гроші, зароблені на комп’ютерних технологіях, він вклав у проекти, здатні змінити наш світ сильніше, ніж його змінили майкрософты з айфонами разом узяті.
Forbes оцінює стан Маска в $2,4 мільярди. Маск не тільки бізнесмен, але й інженер: він особисто бере участь у проектуванні дизайну електромобілів і космічних кораблів. У вільний від роботи час він їздить на дорогих машинах, одружується на сексуальних британських актрис і стає прототипом для героя Роберта Дауні-молодшого в «Залізній людині». За всіма параметрами Маск швидше нагадує персонажа коміксів, ніж реального людини.
Тим не менше за медійним чином супергероя ховається один з найуспішніших серійних бізнесменів світу. Маск став другим підприємцем в історії Кремнієвої долини, якому вдалося заснувати три компанії вартістю більше $1 млрд. – PayPal, SpaceX і Tesla (першим був Джим Кларк). Більше того, в епоху, коли «кращі уми людства придумують, як змусити людей клікати на рекламу», Маск присвятив себе космосу та альтернативній енергетиці. Він грає за якимось іншим правилам і робить це дуже успішно. Як у нього це виходить?
Історія Успіху, Біографія Елона Маска
Елон Маск народився 28 червня 1971 року в Південній Африці. Його сім’я була змішаною. Батько, південноафриканець, був інженером. А мати, канадка, – дієтологом. Дитинство Маска пройшло в Південній Африці. У віці 10 років у нього з’явився перший комп’ютер. Елон відразу проявив інтерес до програмування, якому навчався самостійно. У віці 12 років він заробив $500, продавши гру Blastar (шутер в дусі Space Invaders), яку він сам спрограммировал.
Біографії видатних осіб, як правило, містять епізоди, в яких герой говорить собі: «Так, я це зроблю», що пізніше приводить його до приголомшливої успіху. У біографії Елона Маска таких епізодів було як мінімум два. Перше рішення Маск прийняв ще в 17 років. Після закінчення школи в Преторії, він вирішив залишити будинок і без підтримки батьків, емігрувати з ПАР у США. Але відразу в США Елон не потрапив.
У 1989 році він перебрався до Канади, до родичам його матері. Отримавши громадянство, Елон Маск відправляється в Монреаль, де на перших порах, погоджується на будь-яку роботу і майже рік балансує на межі бідності. Невдовзі він вступає до Королівського університету в Онтаріо, де знайомиться з майбутньою матір’ю п’ятьох своїх синів (двійнят і трійнят) Жюстін. Там він провчився два роки, після чого його мрія збулася – в 1992 році Маск відправився в США.
В Америку він переїхав, отримавши стипендію на навчання в університеті Пенсільванії. На наступний рік він отримав ступінь бакалавра в області бізнесу, але вирішив затриматися в університеті ще на один рік для отримання ступеня бакалавра в області фізики.
Коли у Елона Маска почалася підліткова депресія, він почав активно поглинати філософську та релігійну літературу. Але найцінніші уроки, за його словами, він виніс з книги Дугласа Адамса «Автостопом по Галактиці». «Вона навчила мене, що найскладніше – це придумати правильні питання. Як тільки тобі це вдалося, все інше виходить дуже просто», – розповідає Маск журналу Businessweek. На ці роздуми його навів епізод, в якому гігантський суперкомп’ютер після декількох мільйонів років роздумів відповідає на головне питання Життя, Всесвіту і Всього Іншого» безглуздим числом 42.
«Я прийшов до висновку, що ми повинні прагнути розширювати межі людської свідомості, щоб навчитися задавати правильні питання», – говорить Маск. Своє питання він придумав вже давно: «Коли я вчився в коледжі, я постійно думав про те, що найбільше в майбутньому вплине на долю людства?» Маск вирішив, що це будуть інтернет, перехід на відновлювані джерела енергії і переселення людей на інші планети. Він вирішив спробувати внести свій внесок у кожне з цих напрямків. Але спочатку йому потрібні були гроші.
Zip2 і PayPal
Друге, найважливіше і доленосне рішення у своєму житті Елон Маск прийняв влітку 1995 року. Він якраз закінчив навчання в університеті Пенсільванії і вступив до аспірантури Стенфордського університету для продовження навчання в галузі прикладної фізики і матеріалознавства. Проте всього через два дні кинув науку і замість розробки конденсаторів разом з братом Кимбалом, перебуваючи в столиці Кремнієвої долини Пало-Альто, створив свою першу комп’ютерну компанію Zip2.
«Я працював з ранку до ночі. Жив у тому ж складі, де знімав офіс, а приймати душ ходив у роздягальні місцевого стадіону. Зате я заощадив на оренду квартири, і в перші два найважчих року утримав компанію на плаву.»
На той момент інтернет переживав період бурхливого розвитку, проте ще нікому не вдавалося заробити тут серйозні гроші. Компанія Маска змогла це зробити однією з перших: вона створила платформу, за допомогою якої газети (в тому числі і такі авторитетні, як New York Times) могли пропонувати своїм клієнтам додаткові комерційні сервіси.
Через чотири роки, в 1999-му, найбільший в ті роки пошукова система AltaVista купив Zip2 за $307 млн готівкою і $34 млн. цінними паперами. Ця угода встановила рекорд з продажу компанії «за кеш». Частина виручених грошей ($20 млн.) Маск тут же спустив на люксові купівлі — спорткара McLaren F1 і приватного літака.
Маск починає освоювати набирають популярність електронні платежі, а його новим бізнесом на зламі століть стає стартап X.com. У березні 2000 року X.com на паритетних засадах зливається з компанією-конкурентом Confinity Пітера Тіля і Макса Левчина, офіс якої знаходиться на тій же вулиці в Пало-Альто. Так на світ з’являється одна з провідних платіжних систем сучасності — PayPal. Це зараз є величезний вибір для оплати в інтернеті, а тоді це була альтернатива оплаті банківською карткою.
Між командами двох стартапів спочатку виникають розбіжності щодо стратегії та менеджменту, але на динаміці розвитку компанії це ніяк не позначається. Маск бере участь у розробці нової бізнес-моделі, проводить вдалу вірусну маркетингову кампанію, аудиторія сервісу стрімко зростає, і у 2002 році все завершується логічною покупкою системи інтернет-аукціоном eBay за $1,5 млрд. Так у Елона Маска з’явилося достатньо коштів (засновник X.com отримав за свою частку $180 млн.) для інших своїх захоплень — космонавтики та альтернативних джерел енергії. Можна сказати, що на цьому він розпрощався з інтернетом!
«Я не хочу бути дідусем, який не вміє перевіряти свою електронну пошту. Але я навряд чи в майбутньому зроблю новий інтернет-бізнес. Мені здається, що мені слід спрямувати свої зусилля на створення речей, які можуть позитивно позначитися на майбутньому людства.»
Tesla Motors
Tesla Motors в 2003 році придумали інженери-підприємці Мартін Еберхард і Марк Тэппенинг. Компанія з самого початку позиціонувала себе як першого серійного виробника електромобілів, її засновники мріяли позбавити споживачів від прив’язки до сировинної кон’юнктури — місія цілком у дусі Маска.
Розбагатів на продажу PayPal бізнесмен з’явився в проекті в лютому 2004 року, очоливши раунд інвестицій в стартап з особистим внеском $70 млн. Він став головою ради директорів і на перших порах не брав на себе оперативного керівництва компанією. Маск брав участь у проектуванні дебютної моделі спорткара Roadster, створеного на базі британського Lotus: лобіював застосування в конструкції кузова композитних матеріалів, розробляв модуль батарей і навіть деталі дизайну начебто передніх фар. До 2006 року проект отримав хорошу пресу, Мак став лауреатом престижної екологічної премії Global Green (нагороду йому вручав особисто Михайло Горбачов), а в пул інвесторів Tesla увійшли «батьки Google Ларрі Пейдж і Сергій Брін. Сукупна сума залучених у проект коштів перевалила за $100 млн.
Однак у 2007 році, коли був запланований запуск конвеєрного виробництва Roadster, в житті Маска почалася чорна смуга. Прорахунки менеджменту призвели до того, що відпускна вартість електрокара виявилася практично вдвічі вище спочатку закладеної в проект — $92000. До того ж гендиректор компанії Мартін Еберхард допустив стратегічний прорахунок: його концепція трансмісії для Tesla Roadster виявилася неефективною, і випуск машини довелося відкласти більш ніж на рік.
У кризовій ситуації Елон Маска проявив необхідні на той момент менеджерські якості: здатність безжально викидати за борт всіх, хто з якихось причин заважає проекту. Маск без жодних сентиментів звільнив Еберхарда і ще кількох «батьків-засновників», а через якийсь час після цієї зачистки сам став біля керма компанії. Еберхард подав на нього до суду, але справу було залагоджено у позасудовому порядку, причому настільки ефективно, що практично ніякі подробиці конфлікту не просочилися на публіку.
На порозі кризи Елон Маска продовжив енергійно «різати кости»: скорочувати співробітників, вимагати зниження цін від постачальників, закривати офіси і т. д. В результаті Roadster побачив світ у 2008 році з незначним — менш ніж на $20000 — підвищенням ціни в чеку.
В самий складний момент (паралельно бізнесмен почав гучний шлюборозлучний процес з дружиною Жюстін, яка не скупилася на критику на адресу батька п’ятьох своїх синів в інтерв’ю ЗМІ та особистому блозі через брак уваги і домашню тиранію) Маск вклав у Tesla останні накопичення в $20 млн. (він виручив кошти на поглинання корпорацією Dell за $120 млн. розробника софта Everdream, акціонером якого був Маск), продав заради порятунку проекту улюблений McLaren F1 і все-таки вберіг автовиробника від банкрутства. Він навіть давав замовникам особисті гарантії повернення коштів у разі провалу ініціативи.
Незабаром справи пішли на лад, що особливо вражало на тлі стагнуючого традиційного автопрому. $50 млн. в Tesla інвестував німецький концерн Daimler, Міненерго США санкціонував включення проекту в пул інноваційних транспортних компаній — одержувачів пільгового процентної позики. Tesla перепало від держави майже півмільярда доларів. Згодом скептики критикували владу за рішення підтримати компанію Маска, продукція якої до цих пір орієнтована виключно на заможних покупців.
Слово «електромобіль», часто викликає асоціації з чимось повільною і неповороткою, але у випадку з Tesla Motors це не так. Її машини швидкі і схожі по зовнішньому вигляду на розкішні спорткари. Втім, у планах є створення більш простих моделей. Фахівці Tesla Motors співпрацюють з компаніями Daimler і Toyota. Так звані «гібриди», автомобілі цих компаній, обладнані як електромотором, так і двигуном внутрішнього згоряння, що використовують технології компанії Елона Маска. У 2007 році віце-голова General Motors Боб Лутц назвав Tesla головною причиною рішення автогіганта почати розробку електромобіля Chevy Volt: «Якщо якийсь стартап з Кремнієвої долини зміг вирішити це рівняння, то ніхто більше не сміє мені говорити, що воно не вирішити».
«Tesla Motors названа на честь Миколи Тесли, оскільки ми використовуємо деякі його винаходу. Цей хлопець зовсім точно гідний більшого визнання суспільством. Однак, якщо чесно, мені завжди більше подобався Томас Едісон, тому що на відміну від Тесли він зміг вивести свої винаходи на масовий ринок і зробити їх доступними для всього людства. Тесла в цьому провалився.»
У 2010 році Tesla проводить перше з 1956 року автомобільне IPO в США, коли на біржу вийшов Ford. Компанія, незважаючи на десятиліття збиткової роботи, розміщується на NASDAQ по верхній планці діапазону в $17 за акцію і залучає понад $225 млн. Кращого часу для IPO, дійсно, було не знайти. Нафтова пляма, яка з вини компанії BP покриває значну частину Мексиканської затоки, продовжує рости, і підняти в цей час питання про перехід на нові види палива здається більш ніж логічним. Сьогодні одна папір Tesla коштує $147, а капіталізація автовиробника наближається до $18 млрд.
Головним драйвером фінансових успіхів Tesla став люксовий седан Model S з зарядом батарей на 426 км, яскравим дизайном і унікальними швидкісними характеристиками (розгін до 96 км/год за 3,9 с). Модель була запущена в серійне виробництво влітку минулого року за ціною від $69900 і удостоїлася оцінки в 99 із 100 балів у рейтингу Consumer Reports.
На презентації Model S Маск безапеляційно заявив, що через двадцять років більше половини вироблених автомобілів будуть повністю електричними: «Я впевнений, що так і буде. Готовий поставити на це гроші». Бажаючих укласти подібне парі знайдеться достатньо. Навіть за найоптимістичнішими підрахунками аналітиків, прогноз Маска ніяк не може збутися. Але засновника і CEO Tesla це навряд чи бентежить: прикрашаючи реальність, він її змінює.
Справа в тому, що, на думку Маска, світ став занадто залежний від нафти. Ця залежність призвела до зміни клімату і перманентної геополітичної напруженості. Відмова від двигунів внутрішнього згоряння на користь електрики зможе змінити ситуацію. Тому для нього Tesla Motors не просто бізнес.
Підігрівати інтерес до проекту Маск продовжив, влаштувавши медиасражение з браузером The New York Times Джоном Бродером із-за критичного тест-драйву Model S. Треба сказати, що всі ці рекламні трюки принесли свої плоди. Так, за перше півріччя 2013 року електрокар проданий у кількості 10500 примірників, і пропозиція досі не встигає за попитом.
На підході — випуск кросовера Model X та бурхливий розвиток мережі станцій заряджання Supercharger. Tesla планує покрити «розетками» транспортні артерії з високим трафіком по всій території США, а в 2014 році почати і зарубіжну експансію.
SolarCity
Провайдер технологій SolarCity за формальними критеріями не зовсім проект Маска. В цей стартап він у 2003 році інвестував $10 млн., виручених від продажу PayPal. Засновниками проекту є кузени бізнесмена Ліндон і Пітер Райвы.
SolarCity встановлює модульні приватні сонячні електростанції потужністю в кілька кіловат — ідеальне рішення для домогосподарств та дрібних організацій. При цьому компанія не продає продукт, а віддає його клієнтам в довгостроковий лізинг з горизонтом 20 років. Покупець платить не за саму станцію, а виключно за енергію, яку вона виробляє. Угоди фінансують сторонні кредитори (наприклад, Google), які за підтримку «зеленої» економіки отримують податкові пільги.
У травні-червні 2008 року були створені фотоелектричні установки для забезпечення електроенергією серверів та офісу eBay, а також для компанії British Motors. Також у 2008 році компанія почала випускати програмне забезпечення, яке сприяє більш раціональному використанню електроенергії в житлових будинках, завдяки цьому кінцеві споживачі стали менше платити за електроенергію, а навантаження на мережі зменшилися.
Концепція SolarCity економічна, екологічна і абсолютно співпадає з принципами Маска. Компанія, зокрема, будує батареї для станцій підзарядки електрокарів Tesla. Проект складається з декількох десятків сервісних центрів в США і користується ажіотажних попитом у енергоспоживачів: в чергу за домашніми сонячними станціями люди записуються за кілька місяців.
Втім, лідерство в галузі не рятує SolarCity від критики: сонячна електроенергетика ніколи не перетвориться в ефективну бізнес-модель, а в сегменті занадто висока конкуренція, щоб утримувати прийнятний стеля цін, вважають скептики. Тим не менш, з моменту IPO в грудні 2012 року вартість акцій SolarCity підскочила з $8 до $38, а на травневому піку досягала $52.
Маск залишається основним акціонером компанії, капіталізація якої наближається до $3 млрд. Саме його впевненість у перспективах проекту аналітики називають головним чинником феноменального ринкового успіху компанії, досі працює у збиток ($23,9 млн. у другому кварталі 2013 року). Якщо засновник SpaceX і Tesla робить ставку на технологію, значить у тієї є дійсно хороші шанси, щоб вистрілити, — таке явище на Уолл-стріт вже охрестили «ефектом Маска».
SpaceX
Елон Маск задумався про створення ракетобудівної компанії ще на рубежі століть. Їм заволоділа амбіційна думка створити платформу для багаторазових подорожей людини на інші планети. Найближчою точкою має стати Марс, вирішив винахідник.
«Я був зачарований перспективою колонізації Марса і став засновником проекту Mars Oasis. Мета – створити на цій планеті автоматизовані парники, які в перспективі могли б стати інкубатором для самопідтримуючий екосистеми. І все було б добре, якби не величезна ціна доставки парників на Марс. Я навіть спробував купити ракети в Росії і провів переговори з російськими чиновниками, але друзі пояснили: ця угода тхне таким криміналом, що в очах спецслужб я ризикую перетворитися на другого бен Ладена. І я подумав: стоп, а чому б мені не створити свою ракету?»
Як тільки дозволили обставини (eBay купив PayPal), бізнесмен у 2002 році заснував Space Exploration Technologies Company, або просто SpaceX. У проект він вклав більше $100 млн. Вартість пропозицій на ринку — від $15 млн. за ракету в Росії до $65 млн. в США — підприємець визнав кратно завищеною.
За його підрахунками виходило, що сукупно всі деталі, необхідні для будівництва космічного носія, коштували всього 2% від ціни запуску у Штатах. Це обурило Маска. Корінь проблеми він бачив у бюрократизації космічної галузі, низької конкурентоспроможності великих корпорацій і їх лобістських зусиль щодо недопущення на ринок нових гравців.
Маск був упевнений, що витрати на створення і запуску ракет можна скоротити в десять разів. Але спочатку йому потрібно переформулювати мета космічних польотів. Головною місією SpaceX, запевняє Маск, є не доставка астронавтів і вантажів на орбіту, а колонізація інших планет. Якщо ти хочеш переселити частину людства з Землі на якій-небудь супутник Юпітера, ти, чорт візьми, повинен придумати спосіб, як зробити це економно.
SpaceX починає проектувати ракети Falcon 1. На розробку йдуть чотири роки і сотні мільйонів доларів приватних інвестицій (одним з перших проект Маска підтримав його колишній діловий партнер Пітер Тіль, а Маск зберіг за собою дві третини часткою SpaceX). У результаті ракета і три види рідинних двигунів — Merlin, Kestrel і Draco — були створені «з нуля» без будь-якого втручання держави. У 2006 році на SpaceX звернули увагу в NASA. Агентство спочатку уклало з компанією кілька контрактів на тестові запуски Falcon 1.
«Моя мета – створити не просто ракету, а надійну ракету і за доступною ціною. Мене багато разів попереджали: якщо знижувати витрати, то тим самим зменшується і надійність. На мій погляд, це в корені невірно. Ось спортивна «феррарі» – це дуже дорогий автомобіль, але швидше за все «феррарі» зламається на першій же грунтовій дорозі. І, навпаки, найдешевша «хонда» може надійно працювати кілька років, і ви будете впевнені, що у неї не відвалиться колесо в першій же канаві. То ж з ракетами. Головне – не поспішати.»
Перші три пуску в 2006-2008 роках при цьому вийшли провальними (третій і зовсім закінчився казусом — прах виконавця ролі Скотті в культовому сай-фай серіалі Star Trek Джеймса Дуана ракета замість космосу «поховала» в океанських глибинах). З четвертої спроби ракета стартує успішно — це обходиться в $7 млн. З п’ятої — відправляє на орбіту малайзійський супутник. Впечатленное NASA укладає з SpaceX контракт на 12 місій по відправці вантажу до МКС на $1,6 млрд.
«Ми використовуємо ті технології, які просто неможливо уявити собі в арсеналі державних інститутів. Наприклад, наша компанія потребувала теодолите, який використовується для вирівнювання ракети, і замість покупки нового я запропонував пошукати на eBay. Ми і знайшли – прекрасний працює теодоліт, заощадивши близько 25 тисяч доларів.»
Компанія оновлює свій флагманський продукт, і модернізована Falcon 9, спочатку просто виводить на орбіту вантажівка розробки SpaceX — Dragon, а 22 травня 2012 року першою в історії приватного космосу відправляє корабель до МКС. У жовтні Dragon успішно доставив на станцію півтонни корисного вантажу, а в перспективі повинен вміщати екіпажі з семи астронавтів. Загальний пакет замовлень від державних і комерційних структур на 50 запусків ракет SpaceX на сьогодні становить близько $4 млрд., за консервативною оцінкою, вартість компанії становить близько $2,5 млрд.
Але Маск не поспішає з IPO. Для нього всі досягнення SpaceX — лише підготовка до здійснення головної мрії — експедиції на Марс. До кінця свого життя мільярдер хоче стати піонером-колонізатором Червоної планети. Для цього в рамках SpaceX ведуться розробки проекту Mars Colonial Transporter (MCP). Інженери Маска трудяться над інноваційними ракетними двигунами і космічними кораблями для доставки людей з Землі на Марс (на базі Falcon може бути створена ракета Grasshoper, вміє приземлятися вертикально, а друге покоління Dragon технічно вже здатне добиратися до Марса, запевняє Маск).
На думку 42-річного бізнесмена, через 10-20 років фантастика може стати реальністю. «Я б хотів померти на Марсі. Тільки не розбившись об поверхню планети», — жартує мільярдер.
На прикладі Елона Маска можна простежити шлях людини, втілив дитячі мрії, адже багато людей у дитинстві хотіли полетіти в космос, і незабаром це можна буде здійснити, адже бізнес прийшов в космонавтику, а від цього виграють дуже багато, адже космічний туризм незабаром стане реальністю, в тому числі і завдяки Элону Маску.
«SpaceX хоче бути компанією, яка зможе посприяти переселенню людей на інші планети, оскільки, я думаю, це сама грандіозна мета, яка може стояти перед життям. І хоча ніколи не можна забувати про більш приземлені речі, дуже корисно мати такий своєрідний Святий Грааль, пошук якого стає довгостроковою метою і головним джерелом натхнення.»
Маск — вимогливий перфекціоніст і педант у технічній сфері. Його освіта в галузі фізики допомагає бачити об’єктивні істини і відокремлювати їх від емоційних оцінок і спекулятивних прогнозів. Він просто мислить масштабно. Наприклад, він замислюється про засіб громадського транспорту під назвою «гиперпетля». Цей електричний надзвуковий апарат повинен доставляти людей з Лос Анжелеса в Сан-Франциско (350 миль) за 30 хвилин.
Hyperloop
Планами створення «Петлі» Маск вперше поділився з журналістами у вересні 2012 року. Тоді він не привів технічних специфікацій проекту, обмежившись туманним терміном «п’ятий вид транспорту» (після залізниці, авіації, автотранспорту і судноплавства). «Це буде щось, що ніколи не буде потрапляти в катастрофи, буде мінімум удвічі швидше літака, буде харчуватися сонячною енергією і вирушати в дорогу не за розкладом, а рівно в той момент, коли потрібно вам», говорив бізнесмен в інтерв’ю Bloomberg.
Зі своїми розробками Маск мав намір вийти безпосередньо на губернатора Каліфорнії Джеррі Брауна і президента США Барака Обаму. Hyperloop, на його думку, повинен стати альтернативою планам влади по прокладці між Сан-Франциско і Лос-Анджелесом швидкісної залізничної магістралі вартістю під $70 млрд. (а з урахуванням витрат сума може вирости до $100 млрд., упевнений бізнесмен). «Вони пропонують Каліфорнії самий повільний поїзд-експрес з найвищим показником будівельних витрат на милю шляху. Це неправильні рекорди», – обурювався підприємець.
12 серпня 2013 року «Петля» обзавелася 57-сторінкової презентацією концепту. Мова, як з’ясувалося, йде про замкнутої надземної магістралі у формі сталевої труби (точніше, двох паралельних труб, з’єднаних в кінцевих точках маршруту), всередині якої майже зі швидкістю звуку в умовах зниженого тиску (для зменшення опору повітря) переміщається герметична алюмінієва капсула на аеродинамічній подушці. «Розганяє» конструкцію електромагнітний імпульс. Сама капсула пропускає повітря через порожнину в носовій частині і викидає через «сопла» на ринвах нижній панелі, утворюючи повітряну прошарок, — схожа технологія застосовується в поїздах на магнітній подушці.
«Велика труба» буде складатися з 100-метрових відрізків, які будуть підняті на пілонах на висоту 20 метрів (опори необхідно будувати на відстані 45-90 метрів один від одного). Потреби проекту в електроенергії зможуть на 100% відповідати сонячні батареї, розміщені вздовж усього маршруту. Як не можна до речі прийшлася синергія з іншими проектами Маска: двигуни та електронну «начинку» капсули можуть успадкувати від Tesla Motors, в сонячній енергетиці краще за всіх розуміють інженери SolarCity, а SpaceX поділиться з «Петлею» сплавами для виробництва транспорту, випробуваними в космосі.
Всередині транспортного човника зможуть розміститися до 28 осіб (якщо підвищити бюджет проекту з $6 млрд до $10 млрд., конструкція Hyperloop дозволить перевозити по три автомобіля в однієї капсулі). Відстань між Сан-Франциско і Лос-Анджелесом в 600 км «Петля» долатиме за 35 хвилин в комфортних для людини умовах (як висловлюється Маск, «буде суперуютно і тихо, ніякої турбулентності»). Стартовий поштовх капсули для пасажирів буде порівняємо з розгоном літака на злітній смузі. Близько 70 човників на лінії зможуть курсувати з мінімальним інтервалом в 30 секунд (безпечна дистанція між капсулами – приблизно 8 км). Інвестиції повинні окупитися за 20 років за умови вартості квитка на інноваційний транспорт $20 і перевезення за цей термін 7,4 млн. пасажирів в кожну сторону.
Перша «Петля» приблизно повторить маршрут каліфорнійської автомагістралі Interstate-5.
Маск обіцяє пасажирам безпрецедентний рівень безпеки. «Hyperloop не звалиться з неба і не зійде з рейок», — запевнив винахідник. Інженери з команди проекту врахували можливість екстреного гальмування при розгерметизації капсули і навіть запропонували мостобудівні антисейсмічні рішення в конструкції пілонів для нівелювання ризику руйнування землетрусом.
Раціональним рішенням «Петля» стане для великих міст, розташованих на відстані не більше 1500 км один від одного. Для дальніх дистанцій більше підходить авіація, вірить винахідник.
Маск попередив: сам він поки не готовий присвятити достатню кількість часу «Петлі» (йому і так «дуже важко» справлятися одночасно з управлінням SpaceX, Tesla і SpaceX), хоча в будь-якому випадку залишається інвестором і погоджується профінансувати створення прототипу. Всі інженерні вишукування своєї команди підприємець на умовах open source дозволив довести до розуму будь-ентузіастам, гарантувавши посильну підтримку. Якщо сміливців-інвесторів найближчим часом не знайдеться, через кілька років до реалізації проекту повернеться Tesla. «Я не боюся втратити на Hyperloop у фінансовому плані, просто було б круто зробити новий вид транспорту», — резюмував мільярдер.
Технологічно в «Петлі» немає ніяких проривних рішень: всі компоненти винаходу вже експлуатуються в інших проектах, і це серйозно підвищує шанси Hyperloop на «матеріалізацію»: дітище Маска вигідно відрізняється від численних аналогів кшталт «вакуумного» поїзда RAND Corporation, ось уже кілька десятиліть ходить в концептах.
Секрети успіху Елона Маска
«Я завжди першим ділом думаю про те, чи є наші знання про що-то правдою. Може бути, є якесь інше пояснення? Я робив це з перших класів школи. Я завжди все заперечував. Це доводило батьків до сказу. Я ніколи їм не вірив і завжди вимагав відповідати на питання «чому?». Потім я намагався зрозуміти, чи є сенс їх відповідь.»
Головною перешкодою на шляху до справжніх інновацій, на думку Маска, є звичка людей мислити аналогіями. У результаті В більшості випадків вони просто намагаються зробити щось краще, замість того щоб створювати щось нове. Маск думає принципово інакше: «У фізиці є поняття основних принципів. Ти препарируешь реальність до її фундаментальних основ. І починаєш вибудовувати аргументацію звідти. Це вимагає великих ментальних зусиль».
«Думати про компанії уві сні і наяву – сім днів на тиждень і без перерв. Завжди залишатися максимально зосередженим на створення чудових продуктів майбутнього. Це саме те, що потрібно робити на старті.»
«Потрібно бути готовим до того, що компанія може розвалитися в будь-яку хвилину. Заснувати стартап – це є скло і дивитися в безодню, так як передчуття невдачі ніколи вас не залишить.»
Маску лише сорок два роки, і йти на заслужений відпочинок він не планує. А в світі вистачає завдань, за які варто було б взятися людині з мільярдом доларів у кишені, вміє втілювати в реальність самі фантастичні ідеї.
