Джеррі Янг — директор і один із засновників інтернет-компанії «Yahoo!». Створене ним програмне забезпечення для організації інформаційних ресурсів Інтернету за категоріями за короткий час перетворив його в мультимільярдера. Янг — класичний молодий бізнесмен і науковець в одній особі. У його житті важко знайти те, чим можуть поживитися дозвільні журналісти. В голові у нього «глобалізація інформаційного простору», «капіталізація інтернет-стартапу», «людський капітал як найважливіший фактор успіху».

Історія Успіху, Біографія Джеррі Янга

Дитинство, юність та студентські роки Джеррі Янга

Джеррі Янг народився в місті Тайбей в листопаді 1968 року в сім’ї китайських біженців. Його мати – Лілі Янг працювала викладачем драматичного мистецтва та англійської мови в місцевому університеті. У дворічному віці Джеррі втратив батька. А коли йому виповнилося 10 років, він зі своєю мамою і молодшим братом Кеном емігрував в Сполучені Штати Америки, місто Сан-Жозе, штат Каліфорнія.

Незважаючи на те, що в Тайвані мати Джеррі викладала англійську, сам він володів мовою з великим трудом. В Америці йому знадобилося три роки, щоб достатньо оволодіти ним, після чого Янга перевели в AP-клас з англійської мови.

Вже в шкільні роки можна було помітити, що Джеррі комунікабельна людина, він легко і швидко встановлював дружні контакти з різними людьми. Йому випадала честь представляти не тільки клас, але і школу на всіляких заходах і конференціях. Крім того, Джеррі вважався лідером шкільної команди з тенісу.

Потім – престижний Стенфорд. Довелося пережити так звану «пекельну тиждень» – жорсткий обряд ініціації, якому піддаються першокурсники, які мають намір вступити у фратрию – студентське братство. Джеррі Янг вибрав братство Kappa Psi Phi, відоме своїм духом колективізму і взаємодопомоги: старші допомагають молодшим, сильні – тим, хто опинився в скрутному становищі.

Як правило, члени таких спільнот після університету не тільки підтримують дружні відносини, але і допомагають один одному в бізнесі. Янг тут не виняток: кістяк його компанії – нерозлучні фі-каппа-псишники.

Навчання було для нього тягарем. Він легко засвоював теорію і підкріплював її цілком професійними дослідницькими роботами; пристрастився до бриджу, який, до речі, вважається самої інтелектуальної картковою грою. У 1990 році Джері отримав ступінь магістра електроніки та спеціалізацію широкого профілю, з якої можна було влаштуватися і програмістом, і інженером-електронником в будь-яку солідну фірму з комп’ютерних розробок.

Але, вивчивши кон’юнктуру ринку праці і гарненько подумавши, Янг вирішив затриматися в альма-матер. І вступив у докторантуру, не маючи, втім, ніякої чіткої ідеї щодо теми майбутньої дисертації. Тобто, як говорилося в Росії XIX століття, обрав шлях вічного студента.

Цей вибір у кінцевому підсумку і наштовхнув його на золоту жилу. В університеті він підробляв у бібліотеці, де підбирав літературу по запитах читачів, не дуже орієнтуються в морі інформації. Одночасно він відкрив щось типу фірми, в якій, правда, окрім нього ніхто не працював. Фірма, тобто Янг, приймала замовлення від різних організацій на розробку сайтів. Роботи було вище даху: всесвітню павутину винайшли лише рік тому, і фахівців з сайтів катастрофічно не вистачало.

Незабаром фірма стрибкоподібно збільшилася вдвічі: до Янгу приєднався його стенфордський товариш Девід Філо, теж фі-каппа-псишник і теж вічний студент. Соратники зрозуміли, що всесвітня павутина – це величезний потенціал, інтелектуальний і фінансовий. І вирішили: треба брати бика за роги. Тобто, вносити свій внесок у розвиток веб-культури.

Створення і розвиток Yahoo!

У 1992 Янг зі своїм однокурсником Девідом Філом поїхав на один навчальний семестр в Японію. Там він познайомився з японкою Акіко, яка жила в Коста-Ріко і також була студенткою Стенфордського Університету. Надалі Акіко стала його дружиною.

Після повернення з Японії Янг зайнявся створенням сайтів для спортивного Об’єднання з сумо, яке профінансувала його. І в процесі роботи над цим Янг зіткнулася з проблемою пошуку інформації в Інтернеті. Він зрозумів, що відсутня технічні механізми, з допомогою яких можна було б легко і швидко знаходити потрібну інформацію в Інтернеті. Через кілька тижнів інтенсивного пошуку Янг все-таки знайшов необхідні йому адреси сайтів потрібної тематики в Інтернеті. У процесі цих мук Янгу прийшла в голову думка створити базу даних необхідних адрес сайтів і викласти її в Інтернеті.

Не гаючи часу у лютому 1994 року, Джері Янг і Девід Філо стали збирати Інтернет адреси по всьому гуртожитку Стенфордського Університету і архівувати їх. Результатом цього стало відкриття ними сайту Jerry and david’s Guide to the World Wide Web («Путівник Джеррі і Девіда по всесвітній павутині»), який представляв собою якусь подобу бібліотечного каталогу, чудово структурованого та систематизованого, який через деякий час став налічувати понад 100000 відвідувачів в день.

Усі адреси каталогу до цього часу ґрунтувалися на власному пошуку і введення даних. Більше з-за наснаги ідеєю, ніж з фінансового інтересу менш ніж за рік Янг і Філо створили пошуковик, який дозволяв користувачам безкоштовно додавати адреси сайтів. Попит на цю послугу був приголомшливим.

Звичайно, проект Янга був не самотній. Існували й конкуренти — WebCrawler у Вашингтонському університеті, Lycos в університеті Карнегі — Меллон, платна пошукова система InfoSeek і інші. Але у «Jerry and david’s Guide to the World Wide Web» було суттєва перевага — у той час як пошуком і індексацією сайтів у конкурентів займалися роботи-спайдери, на сервері Янга це робили виключно люди. Каталог створювався людьми і для людей. Завдяки цьому користування системою значно упрощалось — не потрібно було мудрувати над складним запитом, можна було просто скористатися зручною і зрозумілою ієрархічною системою категорій і дійти до єдиного потрібного сайту, а не перевіряти десятки тисяч адрес, виданих з бази даних пошукової системи. Конкуренти, які мали подібну ієрархічну систему (EINet Galaxy, World Wide Web Virtual Library), врешті-решт здалися і пішли з арени — гроші на це в той час ще заробити було не можна. До кінця 1994 року сайт Янга і Філо став безумовним лідером серед каталогів з ієрархічною організацією.

На перших порах центральний офіс компанії знаходився в автопричепі на території університетського кампусу. Два комп’ютери, два ліжка, електроплитка… «Всередині вагончика панував безлад: в одному кутку – порожні коробки з-під піци, в іншому – ключки для гольфу, на підлозі валяється автовідповідач, стільців немає і в помині, – згадує приятель Джеррі і Девіда Майкл Моріц. – Але хлопці почували себе абсолютно щасливими, хоча іноді цілий день не визирали на вулицю».

У зв’язку із збільшенням кількості відвідувачів сайту, зростало навантаження на мережеве обладнання університету. Адміністрація Стенфордського університету стала проявляти своє невдоволення тим, що відбувається, що і спонукало молодих людей до активних дій.

У березні 1995 року Янг і Філо взяли в університеті безстрокову відпустку і перегнали фургон в Маунтін-В’ю. На початку квітня вони отримали двомільйонний інвестиційний транш. Фінансову підтримку молоді бізнесмени отримали від корпорації Sequoia Capital, а компанія Netscape забезпечує Янга і Філо комп’ютерним обладнанням та доступом в інтернет.

Зареєстрована компанія Yahoo! Inc була в квітні 1995 року. Назва було знайдено швидко, коли одного разу Янг, знайшовши потрібний йому сайт в мережі, виголосив вигук «Yahoo». Назва пошуковика спочатку носило яскраво виражений панківський характер. Це потім, коли молодим людям довелося надіти краватки, щоб не епатувати акціонерів, з’явилася розшифровка абревіатури Yahoo: Yet Another Hierarchical Officious Oracle (ще один ієрархічний пафосний оракул). Походження ж загадкового знака оклику в кінці пояснюється не тільки нелюдської енергійністю батьків-засновників, але і бюрократичними перепонами. Справа в тому, що торгова марка Yahoo в той час вже існувала – був такий соус для барбекю. Обійти перешкоду вдалося з допомогою нетривіального інтонаційного ходу.

Посаду генерального директора займає Тім Кугель, а старшим операційним директором стає Джефрі Маллетт. Джеррі Янг і Філо займають специфічні посади Головних Яху, щось на зразок батьків-засновників і займаються налагодженням відносин з контрагентами, питаннями технологічного забезпечення, стратегічного планування та міжнародного співробітництва.

Через рік, у квітні 1996-го, компанія вийшла на IPO (перше публічне розміщення акцій на біржі)– тріумфально: торги почалися з $13 за акцію, а до закінчення біржової сесії ціна підскочила до $43.

Поступово коло інвесторів Yahoo! розширюється, що призводить до зростання вартості акцій нової компанії на біржовому ринку. Компанія розширює спектр надаваних послуг. Запускаються різні проекти, електронна пошта, спортивний новинна стрічки, ігровий портал Yahoo! Games, система обміну миттєвими повідомленнями Yahoo! Messenger , аудіо-, фото – і відеосервіси, електронний атлас Yahoo! та багато інших новинок. З 1998 року керівництвом компанії були придбані готові розробки, які успішно використовуються в мережі і сьогодні. Серед них GeoCities, Overture, Kelkoo, WebCal, Launch Media. Основна спеціалізація порталу Yahoo! – рекламна діяльність (зокрема, банерна реклама) і інтернет-торгівля.

У 1999 році оборот Yahoo досяг 1 мільярда доларів, а прибуток – 150 мільйонів доларів. Yahoo Inc. починають відносити до одного з найбільш успішних і великих підприємств в сфері Інтернет-бізнесу. Число співробітників компанії налічує 2300.

З квітня 2001 року місце генерального директора займає Тері Семел. Їм були внесені деякі зміни у внутрішній розпорядок компанії і проведена часткова реорганізація штату. Семел знижує обсяг банерної реклами, очікуючи отримувати основний дохід від платних облікових записів. Ці нововведення негативно впливають на стан компанії. Всього за півтора року Yahoo! втрачає велику частину ринку реклами в користь конкурентів. Акції компанії падають в ціні. Тому, після чергового зібрання акціонерів компанії на пост генерального директора був призначений Джеррі Янг.

Після катастрофи, що похитнула інтернет-бізнес, вціліли небагато. Yahoo! не лише вціліла, а й радувала інвесторів непоганими результатами на загальному блідому тлі. Правда, в цей час вже набирала обертів молода та енергійна компанія Google, безумовний лідер сьогоднішнього ринку.

Опинившись на других позиціях, акціонери Yahoo! стривожилися. Зазвичай милостиві збори перетворилися на бурхливі суперечки, на яких вирішувалося сакраментальне питання «бути чи не бути», хоча благополуччя компанії з великою капіталізацією в $40 млрд. начебто нічого не загрожувало.

У всіх на слуху і переговори Янга з генеральним директором Корпорації Microsoft Стівом Балмером про продаж порталу. 1 лютого 2008 року Microsoft оголосила про намір придбати 100% акцій Yahoo! за ціною $33 за штуку, що в сумі становить $46,6 млрд. Це перевищувала сумарну вартість акцій Yahoo! Inc на 62 відсотки. Після трьох місяців роздумів Янг назвав ці наміри недружніми, а ціну – неприйнятною. І висунув свої умови: $37 за акцію, ні цента менше! «Це несерйозно», – відповіли в Microsoft. Ну а тут вибухнула криза, яка боляче вдарила по всіх, окрім монополістів, до яких належить і компанія Microsoft. Стів Балмер вдруге виступив з тією ж пропозицією – $33 і ні цента більше. Янг опинився в скрутному становищі. З одного боку, він не мав наміру продавати своє дітище – ні за які гроші. З іншого, його пресингували акціонери, яких приваблювала перспектива отримати за акції більше їх вартості. Янг встояв, віддавши перевагу продажу 10-відсоткове скорочення співробітників компанії (приблизно 1000 осіб).

Дії Янга викликали невдоволення акціонерів, так як в результаті зриву угоди з Microsoft акції Yahoo! Inc. сильно подешевшали. 17 листопада 2008 року в офіційному прес-релізі компанія Yahoo! Inc. заявила про те, що Янг залишить посаду, а рада директорів Yahoo! почав пошук кандидата на його посаду.

13 Січня 2009 року Джеррі Янг знову займає посаду Головного Яху», а компанію очолює Керол Бартц – виконавчий директор компанії Autodesk. Янг оголосив, що дуже втішений таким рішенням ради директорів і вважав би за честь надати Бартц допомогу, яку вона вважає необхідною.

Життя Джеррі Янга поза «Yahoo!»

Одночасно з веденням власного бізнесу, Янг входить до складу ради директорів таких компаній, як Cisco Systems, Inc., Yahoo! Japan і Alibaba Group Holding Ltd.

Янг одружений. У 1992 році під час стажування в Кіото він познайомився з японкою з Коста-Ріки Акіко Ямазакі (Akiko Yamazaki). Вона, як і Джеррі, була студенткою Стенфорда і в 1990 році отримала ступінь бакалавра з промислового проектування. Пара виховує двох дочок, молодша з яких народилася в квітні 2008 року.

У 2005 році засновник Yahoo! був обраний в опікунську раду Стенфорда на п’ятирічний термін. У 2007 році Янг і його дружина передали в дар університету 75 мільйонів доларів, 50 з яких пішли на будівництво відкрився в березні 2008 року дослідного центру з вивчення проблем навколишнього середовища та енергетики, більш відомого як Y2E2. Решту суми планувалося розподілити між різними науковими групами, а також використовувати для фінансування майбутнього навчального центру при Медичній школі.

З 1997 року Янг регулярно робить пожертви на користь виборчих штабів кандидатів на різні виборні посади і перераховує кошти на рахунки різних політичних об’єднань і комітетів. Всього за десять років їм було витрачено на ці цілі понад 240 тисяч доларів, більшу частину яких — 185 тисяч — отримали представники Демократичної партії. Через благодійний фонд Asian Pacific Fund Янг і його дружина беруть участь у розвитку етнічних громад вихідців з азіатсько-тихоокаенского регіону і фінансують профільні культурні та освітні установи — Музей азіатського мистецтва (Asian Art Museum) і Східно-азіатську бібліотеку університету Берклі (East Asian Library), а крім того, балетну трупу Сан-Франциско (San Francisco Ballet). Акіко Ямазакі є також одним з директорів екологічної організації Wildlife Conservation Network.

Янг разом зі своїм компаньйоном Філо захоплюється сумо, вони періодично проводять показові матчі перед співробітниками компанії Yahoo! Крім традиційної японської боротьби ще одним захопленням Янга є гольф. В одязі і повсякденному спілкуванні він демократичний, вільно контактує з журналістами.

Сьогодні «Yahoo!» — найвідвідуваніший портал, на який хоч раз, але все ж заходив кожен з 210 млн нинішніх користувачів. У свою чергу, для багатьох громадян «киберконтинента» «Yahoo!» — це сторінка в Інтернеті номер один (число відвідувань — більше 31 млн в місяць). Компанія має офіси в Європі, Азії, Тихоокеанському регіоні, Латинській Америці, Канаді і США. А обидва її засновника — аспіранти, коли не дотягнули кілька місяців до захисту дисертації, увійшли в Клуб Мільярдерів, очолюваний недосяжним Біллом Гейтсом. За великим рахунком, багатство Джеррі Янга, як і його бізнес — віртуальне, воно все «на папері». Звичайно, у нього є кишенькові гроші і будинок у Сан-Хозе, вартістю 1,9 млн. доларів. Але головне те, що ввело Джеррі в форбсовский список мільярдерів, — це ринкова ціна його акцій. І навіть якщо припустити, що його акції з якої-небудь причини впадуть у ціні до нуля, він не стрибне з верхнього поверху хмарочоса. Для нього у світі мало що зміниться. Він знайде собі роботу і буде отримувати шестизначну зарплату, а Голлівуд купить його історію успіху Джеррі Янга.