І хоча у світовій історії жінки не раз опинялися біля керма держави, все ж у сучасній великій політиці це швидше виняток, ніж правило. Одним з таких яскравих прикладів на світовому Олімпі сьогодні, безумовно, є Ангела Меркель, що потіснила на шляху свого сходження десяток серйозних суперників.
У післявоєнній історії Німеччини ще не було, здається, жодного політика, якого недооцінювали б так сильно — невиразне обличчя, безглузда стрижка і тужливий гардероб, позбавлена харизми і видатних ораторських здібностей – яскравий приклад не яскравого політика, який ні за що не зможе домогтися успіху. А вона змогла, подолавши стереотипи, і сьогодні впевнено керує однією з провідних економік світу, тримаючи під контролем свою партію і коаліційний уряд. Журнал «Forbes» неодноразово називав цю жінку найвпливовішої у світі, а в Німеччині часто задаються питанням, як їй це вдається.
Історія Успіху, Біографія Ангели Меркель
Ангела Меркель (у дівоцтві Каснер) народилася 17 липня 1954 року в Гамбурзі (Німеччина), в сім’ї Хорста і Герлинды Каснеров. Хорст Каснер вивчав теологію в університетах Гейдельберга і Гамбурга, його дружина працювала вчителькою латинської та англійської мов. Через кілька тижнів після народження Ангели її сім’я, в розпал холодної війни, добровільно переїхав з благополучної ФРН в прорадянську Східну Німеччину. В НДР, де дуже насторожено ставилися до перебіжчикам і служителям церкви, Хорст Каснер відразу очолив семінарію.. Сім’я отримала великий будинок і аж два автомобіля.
Через три роки, в 1957 році, Каснеры переїхали в Уккермарк, місто Темплін. Там Хорст Каснер брав участь у створенні внутрішньоцерковного освітнього центру. У Темплине батько Ангели вже не служив пастором, а протягом тривалого часу керував коледжем для пасторів і займав видне положення в лютеранської церкви Берліна-Бранденбурга. 7 липня 1957 року народився брат Ангели Маркус Каснер, а 19 серпня 1964 року — сестра Ірена.
Батько Ангели Меркель ставився до представників тієї частини церкви, яка не перебувала в опозиції до уряду НДР, тому його сім’я користувалася певними привілеями, їм дозволялися виїзди на захід. Однак Герлінде Каснер було відмовлено у роботі за фахом у системі шкільної освіти НДР. Колишня вчителька присвятила себе дітям, тому Ангела не відвідувала ні дитячий садок, ні групу продовженого дня в школі.
Дитинство та юнацькі роки Ангели Меркель
У 1961 році Ангела Каснер пішла в перший клас середньої політехнічної школи в Темплине. В шкільні роки, за спогадами однокласників і вчителів, Ангела була непримітною, але при цьому добре соціально адаптованої дівчинкою. Примітними були її видатні успіхи в навчанні, особливо з російської мови та математики. У 1973 році Ангела здала на відмінно випускні іспити за повну середню школу.
В юності Ангела брала активну участь у діяльності Спілки вільної німецької молоді і замість того, щоб «боротися з тоталітарним режимом», якийсь час навіть займала в Інституті фізичної хімії при Академії наук НДР посаду комсорга, відповідального за агітацію і пропаганду. Проте в партію не вступила. Відмовилася вона і співпрацювати зі «Штазі». «Я пояснила їм, що абсолютно не впораюся з роботою, тому що за характером жахлива базікало», — пояснювала пізніше Ангела Меркель, чому співробітники «Штазі» від неї відстали.
У 1973 році Ангела Каснер переїхала в Лейпциг, щоб вчитися в місцевому університеті на фізичний факультет. Тут вона теж була першою. Причому не тільки у профільних предметах — вона взяла участь у загальнонаціональній олімпіаді з російської мови (за її словами, російську мову самостійно вчити вона почала ще в школі, вранці чекаючи автобуса) і, перемігши, отримала в нагороду поїздку в СРСР. Так що по-російськи Меркель говорить не гірше, ніж Путін по-німецьки.
Саме в студентські роки Ангела познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, студентом Ульріхом Меркелем, теж вивчав фізику. Третього вересня 1977 року вони повінчалися.
Науковий співробітник
У 1978 році Меркель захистила дипломну роботу, а в 1981 році розлучилася з чоловіком. У Центральному інституті фізичної хімії при Академії наук НДР у Берліні, куди дипломований фізик Меркель переїхала працювати, в 1984 році вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Йоахімом Зауером, за якого вийшла заміж у 1998 році.
Штат Центрального інституту становив близько 650 осіб, з них вченими були близько 350. Ангела Меркель працювала у відділі теоретичної хімії. 8 січня 1986 року вона захистила дисертацію по темі «Дослідження механізму реакцій розпаду з простим розривом зв’язків і розрахунок їх швидкісних констант на підставі квантово-хімічного та статистичного методів». У цьому ж році Ангела Меркель провела кілька днів у ФРН, що для громадян НДР було пов’язане з попередньою перевіркою на вірність державі. Ці факти в біографії Ангели Меркель вже пізніше виробляли ефект червоної ганчірки на ліберальна більшість.
Тому-то усвідомлюючи свої біографічні «вади», Меркель намагається обходити цю делікатну тему, скупо ділячись спогадами. Випереджаючи можливі звинувачення, вона зізнається журналістам у що мав місце вербувальному підході до неї з боку НДР-івських чекістів, що пропонували взамін сприяння в працевлаштуванні у Вищій технічній школі Ільменау. Само собою, вона відмовилася і це обернулося для неї втратою престижного місця (що, втім, не завадило їй зайняти більш відповідальну посаду). Але всі ці виправдання звучали набагато пізніше, коли Меркель прийшла в публічну політику, про яку ніколи не думала, так як серйозно займалася наукою.
Перетворення вченого-фізика в політика-демократа
У політику вона прийшла після падіння Берлінської стіни. Події, що відбувалися в Німеччині в кінці вісімдесятих — початку дев’яностих, захопили її повністю.
Восени 1989 року на тлі відбувалися радикальних змін стало очевидним, що в НДР з одного боку починається процес утворення нових демократичних партій, а з іншого боку Академія наук НДР у тій своїй формі перестане існувати (фактично вона була розпущена 31 грудня 1991 року).
У цей момент Ангела Меркель поступила на роботу в нову партію «Демократичний прорив», спочатку, з грудня 1989 року, в якості тимчасового адміністратора ЕОМ, а з лютого 1990 року вона отримала ставку референта в штаті голови партії Вольфганга Шнура. Пізніше їй була доручена розробка партійних листівок, а потім вона отримала посаду фактично прес-секретаря.
Після невдалих для «Демократичного прориву» виборів в Народну палату у березні 1990 року позачерговий з’їзд партії більшістю голосів прийняв рішення про входження її до складу західнонімецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС), Меркель була в числі трьох делегатів від «Демократичного прориву» на об’єднавчому з’їзді ХДС в Гамбурзі.
Після цього політична кар’єра Меркель почала стрімко розвиватися. Спочатку в 1990 році вона отримала місце заступника прес-секретаря уряду, в цьому ж році стала депутатом бундестагу, пізніше секретарем ХДС і міністром у справах жінок і молоді, а в 1994 році очолила міністерство у справах навколишнього середовища. Багато хто вважав, що швидке сходження по кар’єрних сходах у Меркель сталося завдяки протекції бундесканцлера і навіть прозвали її «дівчинкою Коля» (біограф Ангели Меркель Герд Ланггут зазначає, що її численні друзі і знайомі по 70-80-х років були дуже здивовані її політичною кар’єрою в ХДС, оскільки за своїм світоглядом Меркель була швидше близька до «зелених»).
Крім того, їй на руку зіграла низка гучних викриттів, призвели до того, що вона залишилася в ХДС у числі небагатьох політиків-вихідців з НДР, що зберегли незаплямовану біографію. Міністерські роки Ангели мало кому запам’яталися – ніяких різких рухів вона не скоювала і до пори до часу демонструвала відданість могутнього покровителя. Значущою віхою в її кар’єрі став корупційний скандал за звинуваченням Гельмута Коля в змісті «чорної» партійної каси. Тоді практично вся верхівка німецьких консерваторів пішла в тінь, а доктор Меркель взяла активну участь у зміщенні свого боса і зайняла пост генсека ХДС. У полеміці з екс-канцлером Колем виявився дискредитованим і наступний голова партії Вольфганг Шойбле, відмежування від якого предначертало Ангелі Меркель шлях на саму вершину ХДС.
Перша в історії Німеччини жінка канцлер
Пізніше початок політичної кар’єри, ще нещодавно розглядалася як непереборний недолік, стало свого роду козирною картою Ангели Меркель: в очах членів партії вона не була замішана у фінансових аферах і абсолютною більшістю голосів обрано головою ХДС. Однак для висунення її кандидатури на посаду федерального канцлера цього виявилося недостатньо і Меркель проявила стратегічну мудрість і мистецтво закулісних ігор, погодившись на ряд тактичних поступок своїм конкурентам, які, програвши вибори, зійшли зі сцени. Крім того, вона заручилася підтримкою зовнішнього союзника, коли, на відміну від правлячої партії, однозначно і демонстративно підтримала дії адміністрації Дж. Буша в Іраку.
У своїй промові в Німецькому бундестазі 19 березня 2003 року Меркель заявила про те, що ХДС підтримує пред’явлення ультиматуму Саддаму Хусейну, який став «останнім шансом зберегти мир», і закликала федеральний уряд послідувати цьому прикладу, щоб «реально запобігти війні в Іраку». Принципові погляди Ангели Меркель на врегулювання військових конфліктів виявляються з публікацій цього періоду. Як ultima ratio Меркель взяла участь НАТО в Косовському конфлікті 1999 року і провела при цьому паралелі з історією своєї країни.
«Наше власне історичне минуле нагадує нам про необхідність збереження миру як найбільшої цінності і використання всіх можливостей для того, щоб уникнути воєнних конфліктів. Однак воно ж змушує нас пам’ятати про те, що неправильно зрозумілий, радикальний пацифізм може призвести до погибелі, а використання сили, незважаючи на заподіяні страждання, неминуче на останній стадії для того, щоб уникнути ще більшого зла. І новітня історія Європи показує, що війна з диктаторами може бути «останнім доводом». У війні В Косово застосування сили «коаліцією приголосних» запобігло ще більші страждання.»
Так чи інакше, навіть програвши вибори своєму суперникові Герхарду Шрьодеру, в листопаді 2005 року Ангела Меркель стала першою жінкою і одночасно у свої 51 наймолодшим федеральним канцлером за всю історію ФРН, першою представницею колишньої НДР на цій посаді і першим головою уряду з природничих освітою. І взагалі другий (після жила в X столітті імператриці Феофанії) жінкою на чолі Німеччини.
У короткі терміни Меркель вдалося досягти рекордно високого рейтингу популярності – у лютому 2006 року її політикою були задоволені 80 відсотків німців. Коаліційний уряд досяг ряду позитивних зрушень в економіці, зокрема скорочення числа безробітних.
І ось вже 12 років Ангела Меркель керує християнськими демократами і сім років працює канцлером ФРН. За цей час їй вдалося або вивести з гри всіх своїх внутрішньопартійних конкурентів-чоловіків, або вмонтувати їх у свою систему. І все це — тихо, без скандалів. «Вона переставляє фігурки на шахівниці так, щоб ніхто не був для неї небезпечним», — каже її біограф, журналістка Жаклін Бойсен.
З початку фінансової кризи 2008 року канцлер Меркель все більше грає на міжнародній арені роль кризового менеджера. Звичайно, в Греції її не люблять, але більшість в Євросоюзі підтримують її дії, спрямовані на вихід із кризи і порятунок єврозони. При цьому канцлеру ФРН куди важливіше успіх справи, а не її імідж, говорить давній соратник по партії Ханс-Герт Пьоттерінг, що займав свого часу посаду голови Європарламенту.
Журнал «Форбс» три роки поспіль у 2006-2008 рр. називав Ангелу Меркель найвпливовішою жінкою світу, а журнал «Тайм» в 2006 і 2007 році включив її в список ста найвпливовіших людей планети. У 2008 році федеральний президент Горст Келер нагородив Ангелу Меркель Великим хрестом ордена «За заслуги перед Німеччиною», а Єврокомісія присудила їй премію імені Карла Великого.
Секрети успіху Ангели Меркель
Біографи і журналісти дають різну оцінку діяльність Ангели Меркель на посаді канцлера Німеччини і так само по різному оцінюють її сильні і слабкі сторони. Наприклад, ось у чому бачить секрети успіху фрау Меркель, аналітичний оглядач тижневика «Дело», Андрій Боген:
«У неї немає скільки-небудь нових оригінальних ідей. У неї немає яскравого образу, іміджу. Вона досить посередній оратор. Назвати яскравим політичним діячем важко з будь-якої точки зору. Біографія Ангели Меркель — це біографія типового номенклатурного працівника, який тримався до пори до часу осторонь від політики, що прийшов у неї, коли настав підходящий момент, і продвигавшегося вгору по партійно-бюрократичній драбині завдяки своїй старанності і зв’язків.»
Такої ж думки дотримуються і багато аналітиків, вважаючи, що секрет успіху Ангели Меркель полягає в її непримітної зовнішності і уявній відсутності харизми – все це стало для неї відмінним маскуванням від небезпечних конкурентів на шляху до посту канцлера. Незважаючи на очевидні успіхи, Ангелу Меркель нерідко відмовлялися сприймати всерйоз, вважаючи «ні рибою, ні м’ясом», занадто м’якою, надто блідою, без лідерських якостей. Один з німецьких журналістів назвав її «сірої перлиною», пояснивши, що «весь секрет успіху Меркель лише в тому, що вона майже ідеально відповідає існуючому глобально сірому фону, в той же час вдало виділяючись на тлі нескінченного ряду непоказних чоловіків».
Інший західний журнал стверджує, що її єдиний козир – «скромна чарівність звичайної жінки, яка нічого не хоче для себе». Але злі язики називають Ангелу Меркель невинною овечкою, під білою і пухнастою шкуркою якою ховається безжалісний вовк. Її покровителю на одному з етапів політичної кар’єри – Гюнтеру Краузе, який займав посаду парламентського секретаря і яким Меркель зобов’язана обранням депутатом бундестагу, приписується фраза: «Вона мила, приємна жінка, від якої тільки відвернись, тут же отримаєш стусана під зад».
Газета Berliner Morgenpost в одній із статей висунула гіпотезу про те, що справжньою Ангели Меркель не існує. Її слід характеризувати в контексті тієї ролі, яку вона виконує в даний момент часу. Часи і ролі міняються, а разом з ними змінюється і Ангела Меркель. Сама Меркель згадує свого класного керівника, який з уроку в урок постійно повторював: «Ваш обов’язок – досягти успіху у житті». Тим не менш, Ангелі як політичному діячеві властива дуже важлива риса характеру – вона вміє показати себе незамінною і сьогодні колишню «дівчинку Коля», раскрывшую талант політичної інтриги, вже ніхто не дорікне відсутність політичного досвіду і впевненості у своїх діях.
Коли у одного з її біографів запитали, що в біографії Ангели Меркель йому сподобалося найбільше, він відповів: «То, коли вона, будучи школяркою, повинна була стрибнути з триметрової вишки в басейні. Коли вона зійшла на дошку, її здолав страх. Вона битих три чверті години боялася стрибнути. Пролунав дзвінок, який сповіщає про закінчення заняття. І в цей момент, прийнявши остаточне рішення, вона сиганула у воду. Для мене, — каже він, — це є свідченням того, що Ангела Меркель важка на підйом, для прийняття рішень їй потрібен час. Але якщо вона прийняла рішення, то вже не відступить від його виконання. На мій погляд, в цьому ж полягає секрет її політичного успіху. Вона нічого не робить без тривалої підготовки. Але коли рішення прийнято, то Рубікон перейдено, і вона бореться до останнього».
Про прагматизм Ангели Меркель ходять легенди. «Вона приймає рішення на підставі цифр, даних і фактів, легко забуваючи про ідеологічних установках своєї партії, якщо аргументи говорять на користь якогось кроку», — каже Жаклін Бойсен. Можливо, найвідоміший приклад прагматичної політики Меркель — це висновки, зроблені з аварії на японській АЕС «Фукусіма». Колишня прихильниця атомної енергії, канцлер швидко перетворилася в її супротивницю, і ось уже Німеччина поступово закриває свої атомні електростанції. І хоча багато партійці не вважають її «душею» Християнсько-демократичного союзу і дорікають у відході від ідеалів партії, не можна сказати, що прагматизм колишньої «дівчинки Коля», давно перетворилася на «матусю» (так зараз називають її за очі), коли-небудь їй дуже шкодив.
Одного разу хтось з її найближчого оточення, вирішивши полестити канцлеру Німеччини, порівняв її з Маргарет Тетчер, Меркель мило посміхнулася і сказала: «Є одна суттєва різниця: вона була хіміком, а я фізик». Різниця між ними дійсно значна, але вона в іншому. Залізна Меггі і виглядала залізниці, а Ангела Меркель раніше нагадує таку собі просту овечку. Але під білою і пухнастою шкуркою цієї овечки, схоже, ховається дуже небезпечний і безжальний вовк.
Стиль Ангели Меркель
Після того як в 2005 році Ангела Меркель стала восьмим канцлером сучасної Німеччини, про імідж найвпливовішої жінки Європи прийнято було писати критично, але досить нудно. Наприклад, що вона носить старомодну зачіску «під горщик» і приховують недоліки фігури брючні костюми.
Через п’ять років критики з задоволенням відзначають, що зачіска стала краще, з’явився макіяж і яскраві кольори в одязі, але при цьому багатьом читати ці коментарі і раніше якось тоскно. Меркель поступилася своїм PR-консультантам лише в деталях, а в цілому залишила все, як було.
Канцлер вкрай рідко носить сукні та спідниці, в основному звичний одяг Меркель — брючний костюм. Як правило, ці костюми — чорні брюки в поєднанні з блейзером на трьох або чотирьох кнопках або на ґудзиках — їх шиє дизайнер з Гамбурга Беттіна Шенбах.
Дуже рідко канцлер дозволяє собі щось більш вільне або глибоке декольте. До того ж Меркель не велика шанувальниця прикрас, не має кілець, браслетів і сережок.
Говорячи в загальному про образ цієї жінки, слід зауважити, що її не можна назвати стильною або цікавою. Все її вбрання нудні й одноманітні, але, що досить цікаво, її не хочеться обговорювати. Вона вперше за всю історію жінки в політиці не акцентує уваги на своєму полі. Вона чоловік в чоловічому світі і вигадує з цього приводу зайвого. Частково, це і є один із секретів її успіху.
А німці ж обожнюють свого лідера. Нещодавно журнал Best Fashion опитав німецьких експертів в області моди на предмет найстильніших політиків, і Ангела Меркель зайняла друге (!) місце в їх Топі. Згідно думку компетентного журі, Меркель «завжди одягнена належним чином». Звичайно, вони нагадують дітей, які вважають свою маму найкрасивішою, яка б вона не була. Однак так думають не всі — знаменитий німецький модельєр Карл Лагерфельд порадив Федеральному канцлеру змінити кравця. Модельєр вважає, що покрій штанів глави уряду ФРН не дуже вдалий. «Пані Меркель слід носити менш яскравий одяг, а також штани іншого покрою», — зауважив він.
Цікаві факти про Ангелі Меркель
Коли Ангела Меркель вдруге вийшла заміж, злі язики стверджували, ніби вона зробила це виключно для того, щоб підправити свій імідж, але, як би те ні було, її чоловік Йоахим Зауер — дуже гідна людина. Його наукові заслуги, мабуть, не менше, ніж політичні досягнення його дружини. Він — вчений з ім’ям, і те, що він в тіні, — його вибір. Іноді колеги називають пана Зауера «пан Меркель», але він спокійно реагує на це, як ніби це справді його прізвище. В сім’ї, за твердженням друзів, головний — Йоахім. Більше того, ходять чутки, що він частенько консультує Ангелу та з питань політики.
Ангела Меркель Йоахім Зауер живуть в центрі Берліна, але їх не можна назвати столичними жителями. Фрау Меркель зізнається, що не змогла б весь час жити в місті. На вихідні вони з чоловіком воліють виїжджати на природу. Ангела любить поратися в саду, готувати. За її власними словами, найкраще їй вдаються картопляний суп, бульйони, шніцелі, страви з риби. Вона із задоволенням пече пироги і стверджує, що ще жодного разу гості не відходили від неї голодними. Іноді вони з чоловіком вибираються в театр, іноді з друзями на концерт. Дітей у них немає. Втім, дітей Ангели не було і в першому заміжжі. «Я не виключав такої можливості, але не вийшло. А коли я зайнялася політикою, мені було 35 років, і я вже не задавала собі це питання», — розповідала вона журналістам.
На сніданок замість звичного для багатьох кави найвпливовіша жінка світу п’є м’ятний чай, службова машина у канцлера — марки Audi, а особиста — Volkswagen Golf.
Розуміючи, який вплив має музика на людину, Ангела слухає в основному тільки класику, особливо, опери Ріхарда Вагнера. З іноземних мов Меркель знає англійську мову і російську.
Меркель користується СМС для відправки повідомлень колегам, і саме вона ввела такий спосіб спілкування між вищими державними чинами ФРН. Окрім мобільного телефону, в ридикюлі канцлера обов’язково є олівець з блокнотом, пудрениця і окуляри — у Меркель невелика короткозорість.
В період роботи міністром у справах молоді Меркель курила по пачці сигарет на день, але потім усвідомивши шкоду куріння кинула. Канцлер сама ходить за продуктами в розташований неподалік від будинку магазин, боїться собак і не користується парфумами. На письмовому столі Меркель — зображення російської імператриці, німкені за походженням, Катерини Великої.
