Дивитися всі фото
Ім’я: Ірина Скобцева (Irina Skobtseva)
По Батькові: Костянтинівна
День народження: 22 серпня 1927 (91 рік)
Місце народження: Тула р.
Зріст: 163 см
Знак Зодіаку: Лев (характеристика)
Східний гороскоп: Кролик
Діяльність: актриса театру і кіно
Wikipedia
Фото: Ірина Скобцева
Біографія Ірини Скобцевої
Ірина Скобцева — радянська і російська актриса, педагог, народна артистка РРФСР. Найбільш відомі ролі – у фільмах «Отелло» (1955), «Я крокую по Москві» (1963), «Війна і мир» (1965-1966), «Зигзаг удачі» (1968) та ін Дружина режисера і актора Сергія Бондарчука, мати Федора Бондарчука.
На фото: Ірина Костянтинівна Скобцева
Дитинство і юність
Ірина Скобцева з’явилася на світ 22 серпня 1927 р. в Тулі. Її батько Костянтин Олексійович (1903-1975) був науковим співробітником Головного управління гідрометцентру, мати Юлія Миколаївна (1904-1999) служила працівником архіву. Предки актриси кілька поколінь жили неподалік від Ясної Поляни.
Підліткові роки Ірини припали на війну, тому навчальну програму старших класів дівчинці довелося вивчати практично самостійно. Отримавши атестат зрілості, Скобцева вирішила стати мистецтвознавцем і вступила до МГУ ім. М. В. Ломоносова.
Ірина Скобцева в молодості
Світ театру Ірина відкрила для себе в роки навчання в університеті: дівчина із задоволенням грала у студентських виставах брала участь у конкурсах. Чудово складена, красива, артистична Скобцева була ніби створена для сцени.
Вирішальну роль у долі Ірини зіграв художник Валентин Сєров. Її як майбутнього мистецтвознавця відправили на практику в Третьяковку, доручивши інвентаризацію робіт автора «Дівчинка з персиками». Через півтора місяці копіткої роботи вона зрозуміла, що не готова провести своє життя в пилу і напівтемряві музейних сховищ. Після закінчення МДУ вона вступила відразу на третій курс Школи-студії при Мхаті.
Акторська кар’єра
Акторський дебют Ірини Скобцевої вийшов дуже яскравим – у 1955 році молода актриса зіграла Дездемону в картині Сергія Юткевича «Отелло». Ця роль подарувала їй всесоюзне визнання, звання «Міс шарм Каннського кінофестивалю» і кохану людину – Сергія Бондарчука (він зіграв у фільмі мавра). Однак була у медалі й зворотний бік: режисери помічали лише красу актриси, істотно обмежуючи їй вибір героїнь – «звичайних» жінок їй грати відтепер не пропонували.
Ірина Скобцева у фільмі «Отелло»
В наступному році актриса з’явилася в головній ролі в мелодрамі Олександра Столбова «Звичайна людина», яка отримала великий успіх. Незабаром Ірина приєдналася до трупи Державного театру кіноактора, де служить донині.
Ірина Скобцева у фільмі «Звичайна людина»
Після виходу «Звичайної людини» Скобцева була нарозхват у вітчизняних кінорежисерів. Її акторська резюме поповнилося головними ролями у чорно-білих фільмах «Неповторна весна» (1957), «Поєдинок» (1957), «Аннушка» (1959) і «Серьожа» (1960) Георгія Данелії, у якому також знявся Бондарчук.
Ірина Скобцева у фільмі «Неповторна весна»
Взагалі, Ірину Скобцеву часто називали «музою Данелії», а режисер вважав її своїм талісманом. Величезну популярність актрисі принесла роль у ліричній кіноповісті режисера «Я крокую по Москві» (1963) з молодим Микитою Михалковим. Згодом вона втілила яскраві комедійні образи в його роботах «Тридцять три» і «Зовсім пропащий».
Кадр з фільму «Я крокую по Москві»
На початку 1960-х Скобцева приступила до зйомок знялася у другому фільмі її на той момент вже дружина Сергія Бондарчука. Кіноепопея за романом Л. Н. Толстого «Війна і світ» (1965-1967) в чотирьох частинах стала одним з найбільш високобюджетних фільмів в історії вітчизняного кінематографа. Крім того, фільм прославився вражаючими батальними сценами і новаторською панорамною зйомкою. Картина стала лідером прокату в країні, а в 1969 році отримала «Оскара» за кращий фільм іноземною мовою.
Ірина Скобцева у фільмі «Війна і мир»
У картині Скобцевої дісталася роль Елен Курагиной, дружини П’єра Безухова (його зіграв сам Бондарчук). Цікаво, що спочатку на роль Безуховой асистенти режисера запросили латвійську актрису Вієм Артмане (вона довго грала цю роль в ризькому театрі), але Бондарчук в останній момент відмовив їй. Багато років потому Вія дізналася, що Бондарчук заявив дружині, що Елен просто нікому грати.
Скобцева не була виключно «актрисою російської класики», як її називають багато. У 1968 році вона з легкістю змінила корсет Елен Безуховой на сучасний наряд фотографа Лідії з популярної трагікомедії Ельдара Рязанова «Зигзаг удачі», в якій також з’явилися Євген Леонов, Валентина Тализіна та Євген Євстигнєєв.
Ірина Скобцева і Євгеній Леонов у фільмі «Зигзаг удачі»
З 1970 року разом з чоловіком Ірина почала викладати у Вдіку, не забуваючи і про зйомки.
Однак Бондарчук, який дійсно часто знімав дружину в своїх фільмах («Ватерлоо», «Вони билися за Батьківщину», «Степ»), спокійно пускав Скобцеву до іншим режисерам. Це і вже згадуваний Данелія, і Леонід Винихидзе – у 1983 році Ірина зіграла сусідку Кеті Ларк у всіма улюбленої музичної комедії «Мері Поппінс, до побачення».
Ірина Скобцева у фільмі «Мері Поппінс, до побачення»
У 1986 році Скобцева знову попрацювала з Бондарчуком на зйомках його трагедії «Борис Годунов», екранізації однойменного історичного твору А. С. Пушкіна. Бондарчук зняв у цій картині всю свою сім’ю: дружина Ірина зіграла господиню корчми, дочка Олена – царівну Ксенію, а син Федір – царевича Федора Годунов.
Ірина Скобцева у фільмі «Борис Годунов»
Після перебудови Бондарчук приступив до проекту, ідею якого виношував ще з середини 1960-х. Сергій Федорович зібрався зняти міні-серіал «Тихий Дон» за романом Михайла Шолохова. Коштів на зйомки в СРСР не було, тому Бондарчуку довелося звернутися до італійського продюсера Енцо Рісполі. Згідно з договором, на головні ролі довелося запросити іноземних акторів, що викликало чимало труднощів. Однак більшу частину трупи склали російські артисти – Олена Бондарчук, Наталія Андрейченко, Борис Щербаков і ін Сам Бондарчук зіграв у фільмі генерала Краснова, а Скобцева – Василину Іллівну, дружину Пантелея Мелехова (Мюррей Абрахам).
Ірина Скобцева і Олена Бондарчук у фільмі «Тихий Дон»
Вихід фільму був відкладений на довгі роки з-за конфлікту з італійською стороною і смерті Бондарчука.
Лише в 2005 році завдяки старанням Ірини вдалося викупити робочі матеріали. Монтажем і зйомками відсутніх сцен зайнявся син Федір Бондарчук. Пролежав на полицях майже 15 років фільм вийшов восени 2006 року на Першому каналі. Режисер картини так і не побачив своєї роботи на екранах.
Ірина Скобцева. Мій герой
Після смерті чоловіка в 1994 році, щоб забутися, Ірина почала зніматися в невеликих ролях в серіалах. Серед найвідоміших – «Заздрість богів» (2000) з Вірою Алентовою, «Спадкоємиця» (2001), «Жіноча логіка» (2002-2006) і комедія «Артистка» Станіслава Говорухіна. У 2008 році Ірина знялася у сина Федора в його фантастичному фільмі «Населений острів» за твором братів Стругацьких.
Особисте життя Ірини Скобцевої
Зі своїм першим чоловіком Ірина Скобцева познайомилася ще в студентські роки. Її обранцем став майбутній журналіст Олексій Аджубей, який в кінці 1950-х працював головним редактором популярних видань «Комсомольская правда» і «Известия». Їх шлюб тривав недовго, і згодом Аджубей взяв у дружини дочка Микити Хрущова Ради.
Перший чоловік Ірини Скобцевої Олексій Аджубей
Пізніше Ірина познайомилася з актором Сергієм Бондарчуком. Вони випадково зустрілися на тролейбусній зупинці у студії Горького. За рік молоді люди перетнулися всього рази три: то був першим, другий епізод стався на виставці Василя Єфанова, який особисто вручив Скобцевої запрошення. Серед робіт був і її портрет, який пильно розглядав Бондарчук.
Сергій Бондарчук і Ірина Скобцева у фільмі «Отелло»
Потім вони разом зіграли у фільмі «Отелло». Сцена вінчання, яку знімали в ризькому соборі, стала пророчою. Повернувшись зі зйомок, Сергій та Ірина намагалися боротися з бажанням знову побачити один одного. Бондарчук був одружений на актрисі Інни Макарової і виховував спільну доньку Наталю, майбутню актрису (вона прославилася завдяки ролі в фільмі 1972 року «Соляріс»). Інна та Ірина досі працюють в одному театрі.
Ірина Скобцева з Сергієм Бондарчуком
Незабаром Бондарчук розлучився з Макарової. На Скобцеву тут же навісили ярлик розлучниці, Сергія «пресували» в партійному керівництві, соромили за розлучення, їм забороняли разом виїжджати за кордон на прем’єри фільмів. Лише в 1959 році закоханим вдалося офіційно зареєструвати стосунки. Але незважаючи ні на що, вони були щасливі.
Ірина Скобцева з чоловіком і дітьми
Після весілля в родині народилася дочка Олена (Альона), а ще через п’ять років – син Федір. У сім’ї їх жартома називали «діти війни і миру»: дівчинка народилася, коли Бондарчук стверджував акторів на ролі у своїй кіноепопеї, а син – у рік прем’єри заключної частини. Молоді артисти багато працювали, тому виховання дітей довірили бабусі Юлії.
Ірина Скобцева. Доля людини з Борисом Корчевниковым
Діти Скобцевої і Бондарчука пішли по стопах талановитих батьків. Обидва стали акторами і режисерами, які прославилися далеко за межі Росії. Онуки Ірини також відомі вітчизняній публіці. Син Олени, Костянтин Крюков, став актором і продюсером («9 рота», «Спека»). Син Федора, Сергій, відомий за ролями у фільмах «Відлига» (2013) і «Чемпіони: Швидше. Вище. Сильніше» (2016).
Ірина Скобцева з донькою Оленою і внуком Костянтином Крюковим
У 1994 році чоловік Ірини, з яким вона прожила 35 років, помер від інфаркту міокарда. А 15 років тому в сім’ю Бондарчуків знову прийшло горе: від раку на 48-му році життя померла Олена.
Ірина Скобцева зараз
Незважаючи на вік (в 2017 Ірина Скобцева відзначила 90-річчя), актриса продовжує працювати в театрі і іноді знімається в кіно. Серед її останніх робіт – два пригодницьких фільму Ольги Бєляєвої «Таємниця темної кімнати» (2014) і «Небезпечні канікули» (2016). У 2018 році актриса отримала від Президента РФ Володимира Путіна «Орден Пошани» і Почесний приз ” Кінотавра — за тремтливість таланту і чарівну жіночність.
Ірина Скобцева у фільмі «Небезпечні канікули»
