Габріель Гарсіа Маркес – біографія, фото, відео | Світ великих людей

Габріель Гарсіа Маркес — відомий колумбійський письменник, лауреат Нейштадтскої премії 1972 року і Нобелівської премії 1982 року в галузі літератури, прекрасний журналіст, видатний політичний діяч.Габріель Гарсіа Маркес   біографія, фото, відео | Світ великих людей Народився Маркес 6 березня 1927 р. в невеликому провінційному містечку Аракатака (Колумбія). Вихованням майбутнього письменника займалися бабуся по материнській лінії, на якій тримався будинок, і дід, полковник у відставці, який брав участь у громадянської війни 1899-1903 року. Саме вони, а також атмосфера будинку і побут містечка, в якому Маркес провів дитинство, стали основними чинниками, за словами самого письменника, які вплинули на його формування як письменника. У 1940 році він починає вчитися в єзуїтському коледжі р. Сіпакіра, що розташований в 30 кілометрах від Боготи. Тут він починає писати. У 1946 році Маркес за порадою батьків надходить на юридичний факультет Національного університету Боготи.

У 1947 році був опублікували його перше оповідання. У 1948 році з-за складної політичної обстановки він їде зі столиці і намагається продовжити заняття в Картахені, але незабаром розуміє, що адвокатська кар’єра його зовсім не приваблює і в 1950 році він перериває навчання і починає активно займатися журналістською діяльністю. З 1950 по 1954 роки Маркес веде в газеті розділ хроніки, паралельно з цим він продовжує писати і в 1951 році вийшла в світ його повість «Опале листя», де вперше з’являється тема самотності, що стала центральною в усій творчості письменника. Вперше описаний містечко Макондо, в якому неважко вгадати його рідну Аракатаку.

У 1954 році він повернувся до Боготи, де працює у газеті «Ель Еспектадор», пише статті і рецензії на фільми, в липні 1955 року Габріель Гарсіа Маркес   біографія, фото, відео | Світ великих людеййого відправляють в Європу в якості кореспондента цієї газети. Працюючи в Римі, він відвідує ще й режисерські курси в Експериментальному кінематографічному центрі. Крім Італії Маркес працює в цей період у Польщі, Франції, а в 1957 році в якості кореспондента він опинився в Москві на фестивалі молоді і студентів. Паралельно з цим Маркес продовжує писати, будучи в Парижі у 1956 році він напише перший варіант повісті «Полковнику ніхто не пише», в 1961 році книга вийде окремим виданням. У повісті знову порушена тема самотності і спроби протистояння людини убогості, голоду, байдужості, абсурдності буття, а також непохитної віри в торжество справедливості.

Деякий час він працює в Венесуелі, а з 1961 року — в Мексиці, де продовжує роботу над романом «Недобрий час», який він опублікує в 1966 році. У 1967 році в Буенос-Айресі виходить новий роман Маркеса «Сто років самотності», який приніс його авторові приголомшливий успіх і світову популярність. У світі почали говорити про нову епоху в історії роману і реалізму, в літературних колах часто з’являється термін «магічний реалізм».Габріель Гарсіа Маркес   біографія, фото, відео | Світ великих людей В 1972 році був виданий збірник його розповідей і в цьому ж році Маркес був удостоєний міжнародної премії ім. Ромуло Гальегоса. У 1975 році вийшов у світ роман «Осінь патріарха», в 1981 році — «Хроніка оголошеної смерті», в 1982 році Маркесу була вручена Нобелівська премія за величезний внесок в області літератури. Незважаючи на величезні проблеми зі здоров’ям, які виникли в 1989 році, перенесені ним складні операції і тривалий курс лікування, Маркес продовжує писати. У 2002 році вийшла перша книга трилогії — «Жити, щоб розповісти про життя», відразу ж стала світовим бестселером. У 2006 році в Картахені проходять зйомки фільму за його романом «Любов під час холери». 26 січня 2006 року письменник разом з відомими діячами культури активно виступає за надання незалежності Пуерто Ріко. У 2010 році було видано збірник робіт Маркес за період з 1944 по 2007 рік з раніше опублікованих.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам