Джордж Ноел Гордон Байрон — відомий англійський поет-романтик, лорд, згодом барон.
Зміст
- Біографія
- Основні досягнення Байрона
- Важливі дати біографії Байрона
- Цікаві факти з життя Байрона
Біографія
Дитинство
Батько, капітан Джон Байрон, був гульвіса і моп. Мати, Катерина Гордон, була дочкою багатого есквайра, походила із знатного роду, в жилах якого текла королівська кров. Хлопчик народився і ріс у бідності. На його дитячу психіку справили незабутнє враження нервові припадки і істеричні спалаху матері, яка не раз спадала в сина чим попало. Її часто виводили з себе його дитячі витівки і витівки. Маленький Джордж народився хромоногим.
Освіта
Байрон починав вчитися в приватній школі Абердіна, продовжив навчання в класичній гімназії, де його успіхи залишали бажати кращого. З 1799 року він не стільки навчання, скільки лікував свою хвору ногу в школі доктора Глен. У 1801 році Байрон поїхав вчитися в школу Херроу, яка і дала йому блискучі знання для подальшого вступу в Кембриджський університет.
Творчий шлях
Байрон чудово плавав, любив їздити верхи, займався боксом, пиячив, грав у карти — був аристократом в повному сенсі цього слова. Свої перші вірші він пише ще в Херроу, а в 1807 році виходить його перша збірка «Години Дозвілля», який мав успіх. Спізніла критика збірка вийшла тільки через рік, коли Байрон став уже відомим і популярним поетом. Критика засмутила Байрона і вкупі зі смертю матері втягла його в майже депресивний стан. Щоб вийти з нього, він їде в подорож за кордон: він побував в Іспанії, Греції, Албанії, Туреччини й Малої Азії.
У 1812 році виходять перші його пісні «Чайльд-Гарольда». Поема стає знаменитою по всій Європі. Ім’я Байрона стає знаменитим за дуже короткий період часу. Тепер він завсідник модних аристократичних салонів аж до королівського двору. Він веде розгульне світське життя, але свій фізичний недолік, який отруював все його життя (кульгавість) змушений приховувати під маскою зарозумілості.
З-під пера Байрона виходили літературні шедеври один за іншим: спочатку виходить анонімно його сатира «Вальс», потім — розповідь про турецької життя «Гяур». У короткі терміни розійшлися його поеми «Корсар» і «Абідоського наречена». Незвичайний успіх очікував «Єврейські мелодії», які були перекладені майже на всі європейські мови. Поема «Лара» також не залишила читачів байдужими.
Невдалий шлюб, швидке розлучення, безгрошів’я змусили Байрона продати свій маєток і виїхати жити за кордон у 1816 році. Він оселився на женевській Рив’єрі у віллі Диадати, багато подорожував, а свої враження описав у нових піснях поеми «Чайльд-Гарольд». Особливо продуктивним виявилося подорож по Венеції, результатом якої з’явилися такі літературні шедеври, як «Беппо», «Ода до Венеції», «Дон-Жуан», «Мазепа».
З 1819 року життя Байрона висвітлює зірка по імені графиня Гвіччіолі, яка розлучається з чоловіком заради поета. Величезною трагедією, омрачившей його життя в ці роки, стала смерть його друга, Шеллі, який потонув. У 1822 році він переїжджає жити до Генуї, де з-під його пера виходять літературні шедеври («Перша пісня Морганте Маджіоре», «Пророцтво Данте»).
У 1823 році він відпливає до Греції, щоб взяти участь у повстанні. Хвороба, свалившая його у квітні 1824 року, стала причиною його раптової смерті.
Особисте життя
Дуже вразливий за своєю природою, Байрон вічно перебував у стані закоханості, причому найчастіше почуття були трагічні. Вже в 10 років він беззавітно і дуже сильно закохується у власну кузину, Мері Дафф, заручини якої довела хлопця до істеричного припадку.
Через три роки Байрона наздоганяє ще одна трагічна любов — знову до кузини, Маргариті Паркер.
У 1803 році він закохується в міс Чаворт, свою родичку, батька якої вбив його рідний дядько.
У 1815 році він робить дуже вигідний шлюб: одружується на Ганні Ізабеллі Мілбенк, яка була дочкою і спадкоємицею багатого барона Ральфа Мілбенк. В шлюбі народжується дочка Ада, але вже через місяць після її народження Анна їде від Байрона в маєток свого батька. Про справжні причини розлучення, який відбувся в лютому 1816 року, досі нічого не відомо. Біографи кажуть про вплив на Ганну її матері, яка завжди була проти цього шлюбу, і про нетрадиційну орієнтацію і розгульного життя самого лорда Байрона.
У 1819 році знайомство з заміжньою графинею Гвіччіолі призводить до пристрасті, яка ощасливила Байрона до кінця його днів. Графиня розлучилася з чоловіком і відкрито жила з поетом.
Смерть
Байрон помер 19 квітня 1824 року в місті Миссолунги Османської Греції. Похований у родинному склепі в Ноттінгемширі.
Основні досягнення Байрона
- Відкрив в романтиці зовсім новий напрямок «похмурого егоїзму».
- Є представником молодшого покоління англійських романтиків.
- Відкрив для світової літератури нового героя-романтика — Чайльд-Гарольда, який став прототипом для багатьох літературних героїв XIX і навіть XX століття.
Важливі дати біографії Байрона
- 1788 рік народження
- 1798 рік — присвоєння титулу барона, закоханість у Мері Дафф
- 1799-1801 року — школа доктора Глен
- 1801 рік — навчання в Херроу, закоханість у Маргариту Паркер
- 1803 рік — закоханість в міс Чаворт
- 1807 рік — збірка «Години Дозвілля»
- 1809 рік — перша подорож за кордон
- 1812 рік — «Чайльд-Гарольд»
- 1813 рік — сатира «Вальс», оповідання «Гяур», поеми «Корсар» і «Абідоського наречена»
- 1814 рік — «Єврейські мелодії», поема «Лара»
- 1815 рік — весілля з Анною Ізабеллою Мілбенк, народження дочки Ади
- 1816 рік — розлучення, від’їзд за кордон
- 1817 рік — «Беппо»
- 1818 рік — «Ода до Венеції», «Дон-Жуан», «Мазепа»
- 1819 рік — любов до графині Гвіччіолі
- 1820 рік — «Перша пісня Морганте Маджіоре»
- 1821 рік — «Сарданапал»
- 1823 рік — «Бронзовий вік», «Острів»
- 1824 рік — смерть
Цікаві факти з життя Байрона
- Байрон був далеким родичем Лермонтова: його предок Гордон, який жив у XVI столітті, одружився на Маргарет Лермонт, яка походила із знатного шотландського роду, який згодом став джерелом походження Михайла Юрійовича Лермонтова.
- Вже в дитинстві Гордон виявляв себе як дуже вразлива натура: десять років у нього вчасно відібрали ніж, яким він хотів заколоти після чергового нервового нападу матері.
- У свою першу подорож за кордон Байрон переплив протоку Дарданелли, чим пишався все своє життя.
- Байрон є національним героєм Греції, так як взяв активну участь у Грецької революції.
- Всі вважають Байрона невиправним романтиком, і мало хто знає, що в кінці свого життя він писав твори в жанрі сатиричного реалізму, спираючись на спадщину А.с Поупа.