Джон Полсон випускник Нью-Йоркського
університету, отримав MBA в Гарварді,
до 1994 року працював у відділі злиттів і
поглинань в разорившемся банку Bear
Stearns.
Коротка біографія
.
Джон Полсон, покинувши Bear Stearns, 14 років тому
відкрив власну інвесткомпанію
Paulson&Co
, причому спочатку в управлінні
у нього знаходилися всього лише $2 млн.
Джон Полсон залишив далеко позаду по прибутках за таких 2007
видатних інвесторів як: Джордж Сорос, Уоррен Баффет,
Джеймс Сімонс, Філіп Фалкон і Кеннет Гриффинс. Інвестор і
фінансист Джордж Сорос з фондом Quantum Endowment Fund
який заробив у 2007 році $2,9 млрд. і колишнього Джеймса математика
Сімонса з його фондом Renaissance Technologies Corp. заробив $2,8
млрд. швидко ставши одним з состоятельнейших підприємців
Америки.
Вважається, що Джон Полсон чи не першим передбачив швидке і
вельми хворобливий “схлопування” іпотечної піраміди в США – того
самого кризи subprime, з жартівливою передісторією якого можна
ознайомитися тут. Як стверджує Wall Street Journal, сталося це
приблизно так: побоювання про хиткість американської економіки почали
відвідувати майбутню зірку фінансового світу ще в 2005 році. Тоді він
почав продавати корпоративні облігації різних компаній (в шорт),
першу чергу автомобільних (як найбільших виробників країни),
в надії, що папери впадуть в ціні і він зможе викупити їх назад.
Однак замість цього ринки зростали, а фонд ніс збитки. Тоді Джон Полсон
зібрав аналітиків своєї компанії і доручив їм знайти сектор, в якому
надувається пузир: у тому, що такий міхур є, він був 100%-але впевнений.
“Where is the bubble we can short?” (“Де міхур, який ми
можемо зашортіть?”) – запитав він співробітників. А ті у відповідь і вказали
на subprime mortgages (неякісні іпотечні кредити).
У той час переважній більшості експертів ідея обвалення
американського іпотечного ринку казазалась смішний. Великі
інвестиційні компанії та банки, такі як Merril Lynch і Citigroup,
отримували величезні прибутки саме на іпотечних CDO (цінні папери,
забезпечені пулом з іпотечних заставних різної якості).
“Більшість оточуючих говорили нам, що ціни на житло в США
ніколи не впадуть на національному рівні, і дефолту за CDO ніколи не
відбудеться”, – розповідав Джон Полсон в одному з інтерв’ю.
Однак, коли Джон Полсон придивився до ринку ближче, то виявив,
що величезний сектор по суті мало чим забезпечений, а рейтингові агентства
сильно переоцінили пули іпотечних облігацій, присвоївши їм набагато
вищі рейтинги, ніж ті заслуговували. Тоді аналітики Paulson&Co
у буквальному сенсі вручну “прошерстили” десятки тисяч іпотечних
договорів, намагаючись зрозуміти їх реальну цінність – а саме те, чи зможуть
власники будинків платити за заставними. Результати виявилися
маловтішними для ринку, але обнадійливими для компанії.
Перший успіх
Перший тривожний дзвінок пролунав в січні 2006 року, коли одна з
найбільших іпотечних компаній США, Ameriquest Mortgage Co., визнала,
що ряд кредитів було видано в порушення встановлених правил (це
обійшлося їй в $325 млн. при укладенні мирової угоди).
Передчуваючи швидкий криза на іпотечному ринку, в червні 2006 року Джон
Полсон засновує Paulson Credit Opportunities Fund з капіталом всього
лише в $150 млн. спеціально для гри на цьому ринку, і “постає в шорт”
(тобто продає взяті в кредит активи, сподіваючись пізніше відкупити їх набагато
дешевше), починаючи грати проти іпотечних паперів. Співінвесторами його
фонду в основному виступили європейські фінансові структури.
Слід зауважити, що в цей раз
Джон Полсон
діяв набагато
обережніше, ніж в 2005 році з паперами автомобільних концернів. Він не
став активно грати на пониження занадто рано, і його фонд “вистрілив”
рівно в той момент, коли ринок ледве-ледве тримався, і для його обвалення
досить було невеликого поштовху. Тим не менш, на початку гри, тобто
приблизно до початку 2007 року, Полсон все одно ніс збитки.
Єдине, на чому Полсону вдалося хоча б трохи заробити – на
грі на зниження індексу ABX (він відображає вартість “кошика”
іпотечних заставних subprime): до кінця 2006 року фонд Paulson Credit
Opportunities Fund отримав на цьому прибуток у 20%. Друзі Полсона навіть
почали вмовляти його відмовитися від обраної стратегії. Однак замість
цього він з твердістю, яку можна було б прийняти за впертість,
заявив, що, навпаки, збільшить вкладення. Після чого сказав дружині, що
успіх – це “лише питання часу”, і почав боротися з постійними
стресами пятикилометровыми пробіжками по нью-йоркському
Центральному парку.
Цікаво, що серед вклали гроші в антиипотечные фонди Джона
Полсона був і родич Джорджа Сороса – Пітер Сорос (Peter Soros).
За його словами, ситуація на ринку складалася так, що хтось повинен
був її підірвати, навіть незважаючи на втрати – і цим кимось виявився
саме Полсон.
Нагорода за терпіння
Виявилося, що
Джон Полсон
у своїх побоюваннях був прав. Коли в
2007 році на американському іпотечному ринку дійсно вибухнув
криза, і ціни на житло різко пішли вниз, саме “дивна” тактика
ігри на пониження принесла Paulson&Co успіх, а найбільшим
інвестиційним банкам (включаючи колишнього роботодавця Полсона Bear
Stearns) – мільярдні збитки. Початком великої гри стало 7 лютого
2007 року: про великі збитки оголосила New Century Financial Corp., одна
з найбільших іпотечних корпорацій США.
Індекс ABX, який у липні 2006 року дорівнював 100, впав в район 60,
а новий фонд Джона Полсона тільки за підсумками лютого заробив на цьому
понад 60% прибутку. Коли ж індекс впав в район 20, прибутку фонду
ще зросли. Кажуть, що в цей час Джон Полсон найбільше
побоювався того, що його тактики буде дотримуватися хтось ще, тому
приходив в лють, якщо його інвестори ділилися з ким-то його
стратегічними ініціативами. Він навіть використовував спеціальні
програми для того, щоб інвестори, які отримували його електронну
пошту, не могли переслати її третім особам.
До кінця року на “утапливании” переоцінених іпотечних облігацій та
выискивании в іпотечному смітті небагатьох стоять активів, які
компанія откупала за рекордно низькою ціною, Paulson&Co вдалося
заробити за підсумками року неймовірні прибутки. Credit Opportunities II,
почавши рік з $130 млн., закінчив його з активами у $3,2 млрд., отримавши
350% прибутку, а Credit Opportunities I – все 590%.
Цікаво, що частина зароблених грошей Джон Полсон пожертвував на
благодійність – тим самим позичальникам, які виявилися не в
змозі платити по іпотечних заставних. У жовтні він перевів $15 млн
“Центру відповідального позичальника”, цей фонд допомагає сім’ям, які стоять
перед загрозою позбавлення права викупу закладеного майна і втрати
житла. Втім, Полсону не звикати отримувати прибуток від того, що хтось
то виявився не в змозі платити за іпотечними заставними: своє
нинішнє житло – і нью-йоркські апартаменти, і великий будинок в
Хемптонсі на Лонг-Айленді він придбав саме таким способом ще 15
років тому.
Світле майбутнє?
Джон Полсон на відміну від свого однофамільця міністра фінансів США
Генрі Полсона упевнений, що світова кредитна криза поки ще далекий від
завершення. На даний момент банки і фінансові фірми списали
проблемні іпотечні активи (distressed mortgage debt) на суму 467
млрд дол., залучили лише 345 млрд дол.
Джон Полсон стверджує, що сума списань потроїться і в підсумку банки
викреслять зі своїх балансів до 1,3 трлн дол., що потребує від них
нових запозичень. За даними агентства Bloomberg, новий хедж-
фонд Paulson & Co. відкриє до нового року. Джерела агентства, однак,
не повідомили ніяких додаткових подробиць, промовчавши також про
розміри інвестицій, які фонд готовий вкладати в проблемні
папери.
За даними галузевого Alpha Magazine, заробітки Джона Полсона
зробили його самим “дорогим” і удачливим керуючим серед
керівників хедж-фондів. Про стратегію Paulson & Co. відомо, що
інвестиційні менеджери фонду ретельно стежать за станом справ у
ста різних фінансових інститутах, пильно вивчаючи кожен натяк
на можливий спад. “Наша мета – це організації з високою часткою
позикових коштів, з великою концентрацією активів у проблемних
секторах і з подорожчанням кредитами, – роз’яснив пан Полсон своїм
інвесторам. – Криза іпотечних кредитів розвивається, і ми знаходимося
ще тільки на самому початку набагато більш широкого економічного
спаду”.
Джон Полсон впевнений, що час купувати настає не тоді, коли
економіка входить у стадію рецесії, а скоріше тоді, коли цей період
вже завершується. Ринок проблемних цінних паперів оцінюється
Полсоном в 10 трлн дол., і він нарощує інвестиційний капітал,
щоб встигнути скористатися такими можливостями. Конкурентами
Paulson & Co. у сегменті distressed debt виступають такі структури, як
Qatar Investment Authority, який надав кошти британському
банку Barclays Plc, а також інші багатомільярдні суверенні фонди,
Нещодавно фонд
Paulson&Co
здійснив ще один несподіваний хід,
взявши в радники колишнього главу ФРС США, одного з найвпливовіших
і шанованих у фінансовому світі гуру, 82-річного Алана Грінспена.
Грінспен, нагадаємо, покинув свій пост як раз в кінці 2006 року, залишивши
розбиратися з фінансовою кризою свого послідовника Бена
Бернанке. Очевидно, що за допомогою Алана Грінспена, Джон Полсон
розраховує якщо не повторити успіх 2007 року, то по крайній мірі,
наблизитися до нього. Питання лише в тому, чи вдасться йому це зробити, або
успіх Paulson&Co в 2007 році так і залишиться одноразовим?
Тому