Джек Джонсон (1878-1946) – американський боксер, народився в місті Галвестон штату Техасу. При народженні він отримав ім’я Джон Артур Джонсон.
Джек був сином двох колишніх рабів. Спортивну кар’єру Джонсон почав ще в юності з королівських боїв – це були нелюдські поєдинки між чорними, які влаштовувалися заради розваги їх керівників. В 1908 році він переміг Томмі Бернса і став першим афроамериканцем, який отримав звання чемпіона у важкій вазі.
Потім відбулося кілька перемог над білими, що подають великі надії, боксерами. До того ж спортсмен одружився на жінці іншої раси. Після всіх цих подій, Джонсон був засуджений в 1913 році за вигадані, неіснуючі обставини.
Він втік до Європи. Чемпіоном у вигнанні Джонсон залишався до 1915 року, коли він програв своє звання в Кубі. Тоді боксер був нокаутований у 26 раунді Джессом Уіллардом. Після повернення в США в 1920 році, Джонсон рік прослужив у в’язниці.
Коротко
Боксер
31 Березня 1878
Овен
10 Червня 1946
США, Галвестон
Джон Артур Джонсон
John Arthur Johnson
Jack Johnson
