Дмитро Дюжев

Дмитро Дюжев (Дмитро Петрович Дюжев) – російський кіноактор, актор театру, режисер.

Зміст

  • Біографія
  • Основні досягнення Дюжева
  • Важливі дати біографії Дюжева
  • Цікаві факти з життя Дюжева

Біографія

Дмитро Петрович Дюжев з’явився на світ 9 липня 1978 року в Астрахані. Батько, Петро Дюжев, був актором, грав у місцевому театрі. Мати, Людмила Григорівна Дюжева, також працювала в театрі. Батьки виховували сина в строгості. Хуліганом Діма не був, вів себе спокійно, був посидючим хлопчиком. У початковій школі, незважаючи на спокійний характер, гарних оцінок Дюжев отримував не надто багато. Тим не менш, в середніх класах ситуація покращилася і фотографія Дмитра з’явилася на Дошці Пошани. У 6 класі його призначили головою піонерського загону. У старших класах репутація Дмитра зміцнилася настільки, що іноді він вів уроки математики в молодших класах.

Як пізніше згадував сам Дюжев, в підлітковому віці у нього розвинулося загострене почуття справедливості, з-за чого він часто страждав. Бачив несправедливість, а змінити її не міг.

Завдяки тому, що батько Дмитра працював актором, юний Дюжев рано долучився до світу театру. Він їздив з батьком на гастролі, спілкувався з акторами, бачив закулісний світ. Тим не менш, актором він був не хотів, більше мріяв про професію моряка або міліціонера.

У 1995 році Дюжев закінчив школу. Він хотів вступити в морське училище, навіть придбав кілька підручників. Але батько радив синові стати актором, і в кінцевому підсумку той погодився. У результаті Дмитро разом з батьками відправився в Москву поступати в театральний ВУЗ. Подав документи у кілька, скрізь проходив вступні іспити, і в кінцевому підсумку вибрав ГІТІС. Вступив на режисерський факультет, який закінчив у 1999 році.

Вже під час навчання на третьому курсі Дюжев почав відвідувати «Мосфільм», але роботи для нього не знаходилося.

У 2000 році Дмитро дебютував у кіно, знявшись у фільмі «24 години» режисера Олександра Атанесяна. Після цього були епізодичні ролі у фільмах «Отрути, або Всесвітня історія отруєнь» (2001), «Квітень» (2001), «Ковчег» (2002).

Всеросійська популярність прийшла до Дюжеву в 2002 році, коли він постав перед українськими глядачами в ролі Космосу в серіалі «Бригада». Спочатку Дмитро сумнівався, чи варто погоджуватися на цю роль, навіть радився з батюшкою. Але зрештою погодився, вирішивши, що зробить цю роль прикладом того, якою людиною бути не потрібно. Як результат – мільйони прихильниць і шанувальників, купа листів від них і запрошення в нові проекти.

У тому ж 2002 році Дюжев знявся в ролі Вольфа Бромберга в серіалі «Сонька Золота Ручка».

У 2003 році від серцевого нападу померла мати Дюжева. Для нього це стало великим потрясінням. Як пізніше розповідав Дмитро, мама вмирала буквально у нього на руках. Роком раніше наклав на себе руки батько, не витримавши смерті доньки Анастасії, сестри Дмитра. Щоб винести всі ці біди, Дюжеву потрібні просто колосальні зусилля.

Роль Саймона в комедії «Піжмурки» (2005) принесла Дюжеву не тільки успіх у глядачів, але і визнання у кінокритиків. На фестивалі «Кінотавр» ця робота була високо оцінена. У тому ж році актор попрацював над озвученням комп’ютерної гри «The Punisher». В майбутньому він також озвучував анімаційні фільми «Сказ про Федота стрільця, удалого молодця» (2008) і «Монстри проти прибульців» (2009).

У 2006 році Дмитро став актором Московського Художнього театру імені А. П. Чехова. Першою його постановкою після цього став спектакль «Примадонни» режисера Е. Писарєва.

У 2008 році актор в дуеті з Тамарою Гвердцителі переміг у телепередачі «Дві зірки». З тих пір він почав гастролювати з Тамарою, заявивши про себе ще і як про непоганому співака. У тому ж році дружиною Дюжева стала Тетяна Зайцева. У серпні 2008 року у них народився син Іван.

У 2009 році Дюжев знявся в комедії «Канікули суворого режиму», яка стала одним з найбільш касових фільмів за всю історію російського кінематографа. В цілому картина зібрала $17 566 040.

У 2010 році Микита Міхалков запросив Дюжева картину «Стомлені сонцем 2: Предстояння». В наступному році Дмитро знявся в «Стомлені сонцем 2: Цитадель» і телеверсії «Стомлені сонцем 2».

У 2011 році Дюжев заявив про себе і як про режисера, знявши короткометражку «Братія». А в 2012 році фільм «Мами» була включена новела Дюжева «Моїй улюбленій». Також у 2012 році Дмитро приступив до зйомок картини «Вождь разнокожих».

Основні досягнення Дюжева

  • Три вистави. Участь у двох телевізійних шоу. 39 фільмів і серіалів. Озвучування двох анімаційних фільмів і однієї комп’ютерної гри. Дві режисерські роботи.
  • Премія фестивалю «Кінотавр» — 2005.
  • MTV-Росія – 2006, 2009.
  • Золотий орел – 2007, 2008, 2009, 2011.
  • MTV-Росія – 2008.
  • Жорж – 2010.

Важливі дати біографії Дюжева

  • 9 липня 1978 року – народження в Астрахані.
  • 1995 рік – закінчення школи і вступ в ГІТІС.
  • 1998 рік – смерть сестри Анастасії.
  • 1999 рік – закінчення режисерського факультету Гітісу.
  • 2000 рік – дебют у кінематографі у фільмі «24 години».
  • 2002 рік – прорив у серіалі «Бригада». Самогубство батька.
  • 2003 рік – від серцевого нападу помирає мати Дюжева.
  • 2005 рік – комедія «Піжмурки» і премія фестивалю «Кінотавр».
  • 2006 рік — Дмитро став актором Московського Художнього театру імені А. П. Чехова.
  • 2008 рік – перемога у телепередачі «Дві зірки». Одруження Тетяни Зайцевої. Народження сина Івана.
  • 2010 рік — «Стомлені сонцем 2: Предстояння».
  • 2011 рік – режисерський дебют, короткометражка «Братія».
  • 2012 рік – картини «Мами» і «Вождь разнокожих».

Цікаві факти з життя Дюжева

  • На зйомках «Бригади» Дюжев нюхав замість кокаїну порошок глюкози.
  • Перед зйомками у «Бригаді» питав дозволу у свого духівника.
  • Вважає, що не можна занадто часто з’являтися в серіалах.
  • Хоче зняти фільм про те, як плачуть чоловіки.
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам