Майбутня зірка світового футболу Дієго Марадона народився в бідному передмісті аргентинської столиці — Вілья-Фіоріто. І сталося це, як виявилося надалі, знаменна подія для аргентинського і всього світового футболу, 30.10.1960 року.
Це був перший хлопчик у небагатій багатодітній родині дона Дієго Марадони. До Диегито в родині вже росло чотири дівчинки, пізніше в сім’ї з’являться ще два хлопчика і одна дівчинка. Мати Дієго — донья Дальма Франко вела домашнє господарство і доглядала за дітьми, батько працював на млині, йому доводилося багато і важко працювати, але сім’я все одно жила бідно. Не дивно, що подарований трирічному Диегито футбольний м’яч, став для нього справжнім скарбом. Вдень він ганяв м’яч по дому, а на ніч укладав його поруч на ліжко. Незабаром він так навчився жонглювати м’ячем різними частинами тіла, не дозволяючи того впасти на землю, що виступи маленького вундеркінда стали навіть показувати по телевізору в перервах футбольних матчів. Спочатку вмінню володіти м’ячем навчав юного любителя футболу батько, особливо добре у хлопчика виходили «ліві» удари, т. к. він був лівшею. У дев’ятирічному віці на нього звернули увагу при підборі талановитих хлопців для знаменитого клубу «Архентінос Хуніорс». Диегито починає грати за команду юніорів «Лос Себоллитос» — «Цибулинки». Як самому результативному гравцеві йому дісталася футболка з номером, який носив Пеле — 10.
Завдяки особливій техніці і стійкості Дієго Марадона швидко стає лідером серед інших учасників, отримує прізвисько «золотий хлопчик». У 1976 році, за кілька днів до 16-річчя, він вперше грав за «Архентінос Хуніорс» як учасник прославленої команди. У листопаді він забив перший серйозний гол у своїй кар’єрі. У цій команді Марадона зіграв цілих 5 сезонів.
Важким ударом для Марадони був той факт, що в 1978 році наставник збірної Аргентини Менотті не включив його до складу команди для виступів на ЧС в 1978 році. Вже в наступному році талановитий футболіст блискуче показав себе на молодіжному чемпіонаті світу, що проходить в Японії, і привів аргентинську збірну до перемоги. В 1981 році він уклав контракт з іншим клубом — «Бока Хуніорс», який став у серпні того ж року чемпіоном Аргентини, в чому була величезна заслуга талановитого футболіста. У 1982 році Марадона уклав контракт на 6 років з іспанською «Барселоною». Згідно контракту він отримував 12 мільйонів доларів. Правда, футбольна асоціація Аргентини дозволила Марадоні перейти в іншу команду тільки після проведення ЧС 1982 року. На жаль, на цей раз навіть участь Марадони не допомогло аргентинської збірної здобути перемогу в Кубку Світу 1982 р. За 2 сезони, проведених в Іспанії, Марадона зіграв у 58 матчах і забив 38 м’ячів, брав участь у матчах Кубок і Суперкубок Іспанії, Кубок Іспанської ліги, що значною мірою допомогло «Барселоні» стати переможцями. Правда, із-за отриманої травми «робочої» лівої ноги від багатьох матчів йому довелося відмовитися.
Більш успішною виявилася його кар’єру в італійському клубі «Наполі», який викупив контракт Марадони з «Барселоною» за 10,8 мільйонів доларів. Марадона укладає з клубом контракт 30.06.1984 року. Розпочався найважливіший та найкращий період у його футбольній кар’єрі. За сім проведених в «Наполі» сезонів Марадона навів не виблискувала раніше команду до приголомшливих успіхів. Були виграні: 2 «скудетто», Кубок УЄФА в 1989, Кубок Італії в 1987 і Суперкубок у 1990-м. Якщо ви любите спорт і бажаєте бути в курсі останніх подій, дізнатися результати матчів онлайн можна на футбольному сайті. Марадона блискуче зіграв на ЧС в 1986 році, виступаючи за Аргентину. За 8 років збірна Аргентини вдруге зуміла завоювати Кубок світу. Виступивши в 6 матчах, Марадона забив 5 м’ячів, отримав звання найціннішого гравця турніру, відповідно, і світу. Забитий ним гол у ворота англійців багато фахівців назвали найкрасивіших в історії футболу. Після того, як у цьому ж матчі він примудрився забити м’яч рукою, до Марадони міцно приліпилося прізвисько «Рука Бога».
На жаль, в березні 1991 р. Марадона був відсторонений від ігор на 15 місяців за позитивної допінг-проби. Відбувши дискваліфікацію, футболіст перейшов в іспанську «Севілью», проте зіграв там лише один сезон. Потім було п’ять матчів за «Ньюэллс Олд Бойз»;
стрільба з пневматичної зброї по журналістам, в результаті чого довелося відбувати тюремне ув’язнення. Після півтора років перерви Марадона повернувся в «Бока Хуніорс», де провів близько 30 вдалих матчів. На ЧС в США Марадона вдало зіграв 2 матчі, забивши при цьому 1 гол. Однак, в аналізах футболіста знову виявили кокаїн і допінг, що знову призвело до дискваліфікації. Після цього були заяви, що він не кинув футбол, спроби повернутися в команду, але тренування і виступи ставали рідше, так і отримана травма нагадувала про себе. За 5 днів до свого дня народження, 25.10.1997 р., він востаннє вийшов на поле як гравець «Бока Хуніорс» і «Рівер Плейта». Офіційно про свій відхід з футболу геніальний футболіст, який підкорив мільйони людських сердець, кращий гравець століття, Дієго Марадона оголосив у день свого 37-річчя.
