Володимир Леонідович Богданов – російський
бізнесмен, співвласник і директор
ВАТ «Сургутнафтогаз», однією з
найбільших нафтовидобувних компаній
країні.
Коротка біографія.
Народився 28 травня 1951 року в селі Суерка Упоровского
району Тюменської області.
Освіта:
У 1973 році закінчив Тюменський індустріальний
інститут (ТІІ) за спеціальністю “Буріння
нафтових і газових свердловин”, інженер.
У 1990 році закінчив Академію народного господарства (АНХ) при Раді
Міністрів СРСР.
Доктор економічних наук
Дійсний член Академії гірничих наук і Академії природничих
наук, член-кореспондент Академії технологічних наук РФ.
Професійна діяльність:
З 1973 по 1976 рік – помічник бурильника, бурильник, старший інженер
ПМО, заступник начальника технологічного відділу, начальник зміни
ЦИТС Ніжнєвартовського управління бурових робіт (місто Нижньовартовськ
Ханти-Мантийского автономного округу).
У 1976 році переведений в Сургутское УБР-2 технологом.
У 1978 році – заступник начальника управління по бурінню НА
“Юганскнефтегаз”.
З 1980 року – заступник генерального директора по бурінню НА
“Сургутнефтегаз”.
В 1983 році – заступник начальника по бурінню “Главтюменьнефтегаза”.
Працював в нафтовидобувних підприємствах Нижньовартовськ,
Нафтоюганська і Сургута.
У 1984 році очолив виробниче об’єднання
“Сургутнефегаз”
,
перетворене пізніше в акціонерне товариство.
З 1985 по 1993 рік – депутат Тюменського обласної Ради народних
депутатів.
З 1990 по 1993 рік – депутат Верховної Ради РРФСР.
З 1993р. – генеральний директор відкритого акціонерного товариства
«Сургутнефтегаз».
З 1994 року – депутат Думи ХМАО, член постійної комісії з
регіональної політики.
З 1994 року – голова ради директорів Сургутнефтегазбанка.
З 1994 року – член рад директорів АТВТ “Киришинефтепродукт”, ВАТ
“Леннефтепродукт”, ВАТ “Нафтобаза “Струмки”, ВАТ “Червоний Нафтовик”,
ВАТ “Онегонефть”.
З 1994 по серпень 1996 року – член ради директорів ВАТ “Нефто Комбі”.
З 1995 року – президент і голова ради директорів
недержавного пенсійного фонду “Сургутнафтогаз”.
З квітня 1996 по червень 1999 року – член ради директорів ВАТ
“Мосбизнесбанк”.
З жовтня 1996 року – член ради директорів Онексімбанк.
З травня 1996 року – голова рад директорів ЗАТ
“Сургутфондинвест” і ЗАТ “Нафта-Інвест”.
З квітня 1997 року – член ради директорів ВАТ “Нафта-Москва”.
5 червня 1998 року підписав спільну заяву провідних російських
підприємців “Звернення представників російського бізнесу”
щодо економічної ситуації в РФ.
З квітня 1999 року – член Ради емітентів при Федеральній комісії
з цінних паперів (ФКЦБ).
З червня 1999 року – член президії політради Міжрегіонального
громадсько-політичного об’єднання “ЮГРА”.
З жовтня 2000 року – член ради з питань підприємництва при
уряді РФ.
У грудні 2000 року став довіреною особою Сергія Собяніна на виборах
губернатора Тюменської області.
14 січня 2001 року – депутат Думи Ханти-Мансійського АТ третього
скликання по виборчому округу №17, отримавши 91,46% голосів
виборців. На виборах був підтриманий Міжрегіональним суспільно-
політичним рухом “ЮГРА”. Член постійної комісії з
регіональної політики.
У квітні 2001 року увійшов до складу громадського оргкомітету
об’єднання підприємців “Ділова Росія”.
Дійсний член Академії гірничих наук. Дійсний член
Академії природничих наук. Член-кореспондент Академії
технологічних наук РФ.
Нагороди:
За внесок у розвиток і становлення нафтової промисловості Росії
Володимиру Леонідовичу Богданову
присвоєно почесні звання:
“Заслужений працівник нафтової і газової промисловості Російської
Федерації” (1993), “Почесний працівник паливно-енергетичного
комплексу” (1999), “Заслужений працівник нафтогазовидобувної
промисловості Ханти-Мансійського автономного округу” (2000). Ст. Л.
Богданов удостоєний багатьох державних нагород, в числі яких
орденами: “Знак Пошани” (1981), Трудового Червоного Прапора (1986), “За
заслуги перед Вітчизною” IV ступеня (1997), “За заслуги перед
Вітчизною” III ступеня (2001), орден Пошани Республіки Білорусь (2001),
а також медаль “За освоєння надр і розвиток нафтогазового комплексу
Західного Сибіру” (1984).
За результатами досліджень газети Wall Street Journal Europe (травень 1998)
названий в числі 10 кращих керівників підприємств Східної Європи.
У грудні 2000 року Російським союзом промисловців і
підприємців названий “підприємцем року”.
Хобі:
За відомостями журналу “Гроші”, свою відпустку ось уже кілька років
Богданов проводить гнітюче одноманітно – їздить до батьків в
село на сінокіс. Щоб уникнути неприємностей прес-служба
“Сургутнафтогазу” не повідомляє ні назви села, ні її
розташування. Богданов перший раз провів відпустку за кордоном тільки в
1999 році – у Карлових Варах. Досі він виїжджав за кордон
службової необхідності.
Живе в Сургуті, Москву не любить, з журналістами не спілкується.
На роботу воліє ходити пішки. Любить кататися на мотоциклі,
відвідуючи батьків, які живуть в селі. Багато вважають голову
“Сургутнафтогазу” дещо дивакуватим. Богданов сам, без охорони,
ходить у магазин за хлібом і може запросто повалятися під зламаною
машиною. Одночасно на його підприємстві діють не мають
прецедентів у сучасній Росії пільги для працівників і членів їх
сімей. В Сургуті, де розташована штаб-квартира нафтової компанії,
йде страшна конкуренція навіть за місце прибиральниці в “Сургутнафтогаз”
(АКС).
Стан:
Володимир Богданов входить в десятку найбільших вітчизняних
олігархів і першу п’ятірку найбагатших людей Росії – за деякими
оцінками, до вересня 2002р. Богданов заробив близько $5 млрд. Журнал
Forbes за підсумками 2002 року оцінив стан
Володимира
Богданова
всього в $1 млрд.
Контролює: ВАТ НК “Сургутнафтогаз” (вартість компанії, за
оцінками ЗМІ, понад $15 млрд). Якщо ґрунтуватися на інформації,
надається самою компанією, Володимир Богданов володіє дуже
невеликими пакетами: 0,005% ВАТ “Сургутнафтогаз”, 0,122%
Сургутнефтегазбанка і 0,12% Мосбизнесбанка.
Родина
Дружина Тамара. Дочка Олена.
За матеріалами:
Вікіпедія
,
ru.wikipedia.org
Матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел