Біографія Василя Баженова – біографія Баженова в. І. – фото, відео

Біографія Василя Баженова

Дата народження: 12 березня 1737 року
Дата смерті: 13 серпня 1799 рік
Місце народження: Москва

Баженов В. І. – художник, архітектор і массон.

Василь Іванович Баженов ─ російський архітектор, народився в Москві в 1737 році в родині церковного служителя одного з соборів Кремля. В дитинстві майбутній зодчий захопився малюванням будівель, він змальовував їх силуети.

Хлопчиком зацікавився Д. Ухтомський і він вступив до архітектора в школу, після якої його чекала Академія мистецтв. В Академії серед вчителів Баженова були Кокорипов і Валлен-Деламот.

Пізніше, на початку шістдесятих років його вчителем у Паризькій школі красних мистецтв став Ш. Дюваль. Після навчання в школі його відправляють в Італію і обирають відразу на дві посади професора в Академії святого Луки в Римі.

Коли Василь Іванович повернувся на батьківщину він отримав звання академіка. Все складалося чудово, здавалося, що для Василя Івановича відкриті всі двері. Але він і його талант не припали до двору в Петербурзі, тому йому нічого не залишалося, як переїхати до Москви. Сталося це в 1767 році.

Але і в Москві його найкращі проекти залишилися нікому не потрібними і нереалізованими. Баженов задумував реконструкцію самого Кремля, а також будівництво Кремлівського палацу, але все залишилося тільки на папері.

Будівництво палацово-паркового ансамблю , розпочате в Царицино, не було завершено. За проектом він задумувався в популярному тоді псевдоготичному стилі. Але архітектор не намагався копіювати європейців, а вніс у проект російські традиції.

Будівля палацу не схвалила Катерина II, він їй не сподобався, і будівництво закрили. Більше двохсот років цей недобудований палац простояв в руїнах і тільки в даний час початі спроби його добудувати.

Баженов побудував Арсенал в Петербурзі, а пізніше і будівля Арсеналу в Кремлі Москви.

Будинок Пашкова, який будувався для П. Е. Пашкова (російської землевласника) по праву вважається одним з найбільш досконалих споруд архітектора Василя Івановича Баженова. Зараз в цьому будинку музей книги і філія Російської бібліотеки.

Будова побудовано на стрімкому пагорбі, фасад дивиться на Кремль. На пагорбі – огороджений кованими гратами сад. Один з планів реконструкції передбачає повне відтворення зовнішнього вигляду будови.

Цікаво те, що воно представляє з себе спогади про минуле укладі життя поміщиків. Адже будова, зведена Баженовим, було подібно звичного для московських дворян маєткового палацу. Левову частку часу поміщик, як правило, знаходився в місті, а залишилася в селі. Велике значення для нього мало те, щоб побут залишався колишнім, обстановка була зручною не поступалася міський.

Баженов поєднуючи в архітектурі різні традиції, прикрасив фасад на рівні другого поверху портиком, а з боків поставив статуї муз. У цьому було своєрідне наслідування античності. Часу класицизму, в якому жив архітектор, відповідали балюстрада і альтанка над самим будинком.

Змішаний стиль у роботі Бажова цілком відповідав тому часу, в якому він жив.

Новаторство архітектора не завжди зустрічало підтримку, не всі були готові до того. Але незвичайна для того часу конструкція будівлі дуже органічно вписався в міський пейзаж і радувало око. Воно було подібно палацу, який підносився до неба. Будинок Пашкова використав у своєму романі “Майстер і Маргарита” великий письменник Михайло Булгаков. Його Воланд з даху цього будинку дивився на Москву двадцятих років. І зараз цей будинок є прикрасою міста, хоч його оточення стало абсолютно іншим.

Остання робота великого майстра Баженова ─Петербурзький Михайлівський замок, який був завершений вже після смерті майстра.

Досягнення Василя Важенова:

• Видатний російський архітектор.
• Засновник псевдоготики в Росії.

Дати з біографії Василя Важенова:

• 1737 ─ з’явився на світло;
• 1758 ─ поїхав в Петербург;
• 1762 ─ отримав звання ад’юнкта;
• 1765 ─ отримав звання академіка Академії мистецтв;
• 1767 ─ почав працювати в Москві;
• 1799 ─ помер.

Цікаві факти Василя Важенова:

• Будучи дитиною був півчим у Пристрасному монастирі, але тяга до малювання взяла своє.
• Павло I після смерті імператриці Катерини II наблизив Василя Івановича до імператорського двору.

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь