Петро Аркадійович столипін — видатний державний діяч і великий реформатор Росії, статський радник, міністр внутрішніх справ, прем’єр-міністр.
Дитинство
Батько, Аркадій Дмитрович, після участі в російсько-турецькій війні 1877-1878 рр був призначений губернатором на Балкани (Східна Румелия). Мати, Наталія Михайлівна (в дівоцтві — Горчакова), була з найдавнішого роду Рюриковичів. Будучи на останньому місяці вагітності, вона поїхала до родичів у Дрезден, де і народила Петра. Його дитинство проходило в садибі Середніково і маєтку Колноберже.
Освіта
З 1874 по 1879 рік Петро навчався у Віленській гімназії (сучасний Вільнюс), з 1879 по 1881 — в Орловській. Вже в роки навчання виділявся серед своїх однолітків розважливістю, серйозністю і твердим характером. Після гімназії закінчив Імператорський університет (фізико-математичний факультет) в Санкт-Петербурзі.
Кар’єра
Документи про початок кар’єри великого реформатора не збереглися. Відомості на цей рахунок досить суперечливі: одні стверджують, що після університету Столипін працював у Міністерстві землеробства і сільської промисловості, інші називають відразу Міністерство внутрішніх справ. Однак достеменно відомо, що за два роки Столипін здолав відразу 5 сходинок бюрократичної драбини: 1886 рік — чин колезького секретаря (відповідав X класу табелі про ранги), 1887 — помічник столоначальника (VII клас), 1888 рік — звання камер-юнкера (V клас).
У 1889 році Столипін призначається повітовим предводителем дворянства в Ковене (сучасний Каунас) і головою суду світових посередників. На цій посаді Петро Аркадійович активно займається розвитком сільського господарства і продовжує просуватися службовими сходами: один за іншим на нього сипляться підвищення, звання і нагороди.
У 1902 році, за ініціативою Плеве, Столипін призначається гродненським губернатором. У Гродно Столипін проводить освітні і сільськогосподарські реформи, але розвернутися не встигає, так як його відправляють губернатором в Саратов.
У 1906 році телеграмою Столипіна викликають на прийом до імператора, який пропонує йому небезпечний пост міністра внутрішніх справ. На той момент часу обидва попередніх міністра були вбиті революціонерами, сам Столипін вже 4 рази був жертвою замахів, так що цілком зрозуміло, що Петро Аркадійович намагався відмовитися від такої царської ласки. Миколі II нічого не залишалося, як просто наказати. У тому ж році він за сумісництвом став прем’єр-міністром.
Реформи виборчого права
Саме Столипіну довелося стримувати агресію I Держдуми і брати участь у її розпуск. Не склалися у нього стосунки і з II Думою, після розпуску якої Столипін провів ряд реформ у виборчій системі Російської імперії. III Дума скликалася вже згідно з проведеним реформам і була дітищем Столипіна, але таким чином він міг її повністю контролювати.
Закон про військово-польових судах
За жорсткість цього закону, прийнятого Столипіним в 1907 році, реформатор піддавався критиці, але він був змушений хоч якось зупинити хвилю кривавого терору, яка накрила країну в перші роки XX століття: від рук терористів гинули видатні державні діячі, губернатори і звичайні люди. Згідно з цим законом, злочинця судили протягом доби відразу після вчинення злочину на тому ж місці, де його зловили, а вирок приводився в негайне виконання протягом 24 годин.
Автономія Фінляндії
Князівство фінляндське вважалося особливою територією Російської імперії, що мала своєю автономією. Столипін провів ряд рішучих заходів і домігся обмеження автономії: з 1908 року всі справи Фінляндії вирішувалися тільки через Міністерство внутрішніх справ.
Аграрна реформа
Її Столипін став проводити практично відразу. Головною метою реформи було запровадження приватної власності на землю серед селян та заселення вільних земель в Сибіру, куди йшли цілі вагони з селянами. Реформа обіцяла дати відмінні результати, але передчасна смерть Столипіна перервала її хід.
В 1911 році, перед самою смертю, Столипін встиг організувати земства у західних губерніях.
Особисте життя
Дуже цікаво склалося особисте життя великого реформатора. Маючи трагічні витоки, його шлюб виявився тривалим і щасливим. Старший брат Петра, Михайло, загинув на дуелі, але перед смертю заповідав молодшому братові свою наречену, Ольгу Борисівну Нейдгардт. Вона була праправнучкою Суворова і на той момент часу перебувала при дворі імператриці на посади фрейліни.
Так Ольга стала дружиною Столипіна. Про скандали та зради в родині Столипіна відомостей немає, так що можна припустити, що сімейне життя великого політика вдалася. У шлюбі народилося 5 дівчаток і 1 хлопчик.
Смерть
У вересні 1811 року Столипін перебував разом з імператором в Києві, де був смертельно поранений революціонером Богровим, який вистрілив в нього двічі в упор. Похований великий реформатор в Києво-Печерській лаврі.
Основні досягнення Столипіна
- Революція 1905-1907 років була пригнічена, а II Держдума розпущена, завдяки Столипіну.
- Автор аграрної реформи (столипінської). Вона передбачала установа селянської приватної власності на землю.
- Провів закон про військово-польових судах, який посилював покарання за тяжкі злочини.
- Заснував земства у західних губерніях.
Важливі дати біографії Столипіна
- 1862 рік — народження
- 1874-1879 року — Віленська гімназія
- 1879-1881 року — Орловська гімназія
- 1881-1885 року — навчання в Санкт-Петербурзькому університеті
- 1889-1902 року — повітовий предводитель дворянства в Ковене
- 1893 рік — орден святої Анни
- 1901 рік — статський радник
- 1902 рік — губернатор Гродно
- 1906 рік — міністр внутрішніх справ, прем’єр-міністр, аграрна реформа
- 1907 рік — закон про військово-польових судах
- 1908 рік — обмеження автономії князівства Фінляндського
- 1911 рік — заснування земств в західних губерніях, смерть
Цікаві факти з життя Столипіна
- Столипіну належить знаменита фраза «Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна велика Росія».
- Столипін був троюрідним братом великого поета XIX століття, М. Ю. Лермонтова.
- Під час навчання в Імператорському університеті Санкт-Петербурга Столипіну пощастило стати учнем самого Д. І. Менделєєва.
- Столипін погано володів правою рукою. Є відомості, що він стрілявся на дуелі з Шаховським — убивцею свого брата, який і поранив Петра в праву руку.
- Історики налічують 11 замахів, які були здійснені на великого реформатора.
- У 1906 році був організований вибух на Аптекарському острові, в особняку міністра: були убиті десятки людей, що опинилися в будинку. Дочка Столипіна, Наталя, отримала тяжкі каліцтва ніг і довгий час не могла ходити. Син Аркадій отримав забої. Їх няня загинула на їх очах.