Біографія Петра Капіци – біографія Капіци П. Л. – фото, відео

Біографія Петра Капіци

Дата народження: 8 липня 1894 року
Місце народження: Кронштадт, Російська імперія
Дата смерті: 8 квітня 1984 року
Місце смерті: Москва, Росія

Петро Леонідович Капіца – радянський фізик.

Петро Капіца народився 8 липня 1894 року в Кронштадті в родині генерал-лейтенанта і вчительки. В1905 році почав навчатися в гімназії, але в 1906 році з-за проблем з вивченням латини почав навчання в Кронштадтському реальному училищі.

З 1914 по 1918 роки проходив навчання в Петербурзькому політехнічному інституті, де здобував освіту інженера-електрика.

З 1918 по 1921 роки працював викладачем і його талан зауважив фізик Іоффе, який запросив Петра співпрацювати в изучениях атомної фізики.

Так разом з Іоффе і ще одним фізиком своїм однокурсником Семеновим Капіца винайшов метод, з допомогою якого можна було виміряти магнітний момент атома.

У 1916 році він одружився, дружина народила йому двох дітей, але в 1920 році від епідемії померли всі члени його сім’ї – залишився тільки Капіца.

У 1921 році за клопотанням Максима Горького Капіца виїхав в Англію, де він почав працювати в лабораторії при Резерфорді в Кембриджі. Незабаром вони подружилися.

У Кембриджі Капіца вивчав радіоактивні ядра частинок в магнітному полі, що дозволило створити сильний електромагніт і відповідні магнітні поля. Таке обладнання дозволило вченому вивчити фізику низьких температур.

У 1934 році він створив установку, що дозволяє отримувати гелій у рідкому стані за більш короткі терміни і в більшій кількості, ніж це було можливо раніше.

У 1923 році Капіца отримав звання доктора наук і стипендію Максвелла, а через рік вже став заступником директора лабораторії з магнітним дослідженнями, в 1925 році увійшов до складу членів Трініті-коледжу. У 1928 році він отримав ступінь доктора фізико-математичних наук СРСР, а через рік став членом Академії наук.

У 1930 році Капіцу призначили професором Лондонського королівського товариства, яке побудувало для нього спеціально виділену лабораторію за клопотанням Резерфорда.

У 1934 році лабораторія відкрилася, отримала назву Монда, а Капіца став її директором, але вже через рік її довелося залишити, так як радянський уряд анулював візи Капіци та його дружини на виїзд з країни.

Капіца залишився в Москві, а його дружина повернулася до Англії, але пізніше також переїхала в Москву з дітьми до чоловіка. Капіца безуспішно намагався вибити візи тому, залучив для цього Резерфорда, але радянський уряд було непохитно.

У 1935 році він став директором Інституту фізичних проблем Академії наук, на посаду погодився за умови, що його обладнання з Англії буде доставлено в Москву.

В інституті Капіца знову зайнявся фізики низьких температур, вивчав властивості рідкого гелію. У 1938 році створив нову турбіну для скраплення повітря.

Нове обладнання дозволило відкрити йому надплинність гелію і опублікувати на цій властивості статтю. Користуючись своїм виключним становищем, Капіца не раз захищав фізиків і колег по цеху від чисток, які проводилися в той час Сталіним.

У роки війни жив у Казані, працював над розробкою кисневої кріогенної установки, в 1943 році заснував Головне управління по кисню і став його лавою.

У ті ж роки уряд запрошує його для роботи над атомною бомбою разом з Курчатовим, але Капіца, незадоволений керівництвом Берії написав листа Сталіну з проханням звільнити його від проекту і був звільнений.

У 1946 році його звільняють з посади й посадили під домашній арешт, відновитися йому вдалося тільки після смерті Сталіна.

У 1955 році Капіца знову був призначений директором Інституту фізичних проблем і пропрацював там аж до смерті.

Після війни займався гідродинаміки, вивченням кульових блискавок, плазми. В кінці 50-х створив проект термоядерного реактора.

Перебуваючи на посаді директора інституту заснував безліч наукових містечок по всій країні – в Новосибірську, Москві та інших містах.

У 1965 році вперше виїхав з СРСР за роки заборони на виїзд і відвідав Данію, де отримав медаль Бору, через рік відвідав Англію з виступом про Резерфорді, а в 1969 році США.

В 1978 році отримав Нобелівську премію.

8 квітня 1984 року він помер.

Досягнення Петра Капіци:

• Відкриття надплинності гелію, термоядерного реактора
• Нобелівська премія
• Почесний доктор світових академій наук
• 6 орденів Леніна, орден Трудового червоного прапора, безліч нагород з інших країн
• Сталінська премія
• Медаль імені Ломоносова

Дати з біографії Петра Капіци:

8 липня 1894 року – народився в Кронштадті
1906-1914 роки – навчання в реальному училищі
1914-1918 роки – навчання в Петербурзькому політехнічному інституті
1921-1934 роки – робота в Кембриджі
1938 рік – відкриття надплинності гелію
1946-1955 – домашній арешт
1965 рік – медаль Бору
1978 рік – Нобелівська премія
8 квітня 1984 року – смерть

Цікаві факти Петра Капіци:

• Був двічі одружений, двоє дітей від першого шлюбу загинули, але у другому шлюбі у нього було двоє синів
• До кінця життя зберігав англійські звички – курив трубку, жив в котеджі і носив твідові костюми
• Захоплювався шахами і вивченням механізмів годин
• Постійно критикував СРСР і політику Сталіна, був непохитний у своїй думці і упертий
• Ім’я вченого носять вулиця, школа, літаків і мала планета
• В його честь заснована медаль

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь