Біографія Отто Бісмарка – біографія Бісмарка О. – фото, відео

Біографія Отто Бісмарка

Дата народження: 1 квітня 1815 року
Місце народження: Шенхаузен, Німеччина
Дата смерті: 30 липня 1898 року
Місце смерті: Фридрихсру, Німеччина

Отто Бісмарк – німецький політик.

Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк Шенхаузен народився 1 квітня 1815 року в Німеччині. Його родина походила родом з дворян-юнкерів.

В 1822-1827 роки Бісмарк проходив навчання в Пламанской школі, звідки пішов із-за невдоволення надто пильною увагою до фізичного розвитку учнів. Після школи він почав навчатися в гімназії імені Фрідріха Великого, але і її 15 років проміняв на гімназію У сірого монастиря. За час навчання був схильний до вивчення мов, багато читав, захоплювався політикою і військовою справою.

Закінчивши гімназію, за наполяганням матері Отто став навчатися в університет Георгія Серпня в Геттінгені. Однак, він його не закінчив, так як вів розгульний спосіб життя, занадто багато витрачав і для того, щоб його не заарештували покинув місто. Після цього Бісмарк навчався в берлінському Новому столичному університеті, закінчив його з захистом дисертації по економії в політиці.

Навчатися далі він не захотів, шукаючи кар’єру, зрештою став працювати на дипломатичній службі в Аахені, де вирішував питання приєднання міста до митного союзу Пруссії. У 1838 році його визначили на військову службу, але він там довго не пробув, так як померла його мати. Подальша кар’єра Бісмарка стала пов’язана з управлінням дістався йому у спадок маєтками в Померанії.

Порівняно зі студентськими роками він став більш серйозний, почав замислюватися про збільшення прибутку з маєтків і незабаром став шанованим поміщиком, а незабаром одружився.

У 1847 році він став депутатом у Сполученому ландтазі Прусського королівства, і після першої мовлення на новій посаді став відомий, але скандально.

У 1848 році пройшов ряд революцій у Європі, Бісмарк був натхнений і хотів ввести армію в Берлін, але здався, так як король поступився народу в його вимогах об’єднання Німеччини і освітою Конституції.

У нове створене Прусське національні збори він не пройшов із-за своєї скандальної репутації, тому знову повернувся в свій маєток і зайнявся написанням статей для газети Кройццайтунг. В 1848 році король все-таки ввів війська і створив Конституцію, а вже через рік Бісмарк знову став депутатом.

Ще через рік виник конфлікт між Пруссією і Австрією, і король призначив саме Бісмарка представником Пруссії. У Кримську війну Бісмарк був противником підтримки Австрії і виступав за Німецький союз.

У квітні 1857 року він відвідав французького імператора Наполеона Третього, з яким хотів підписати союз з Росій і Францією. Але з-за смерті імператора, союз укласти не вдалося, а Бісмарка відправили працювати послом в Росію.

Там він пробув до 1861 року, спілкувався з царем і віце-канцлером Горчаковим. У січні 1861 року після смерті короля Бісмарк став послом у Парижі.

У вересні 1862 року він виголосив промову перед бюджетним комітетом парламенту, в якій сказав знамениті слова про спосіб об’єднання Німеччини – залізом і кров’ю і виступив за активну зовнішню політику.

У 1864 році почалася війна між Німеччиною і Данією, в результаті якої до Німеччини були приєднані міста Шлезвіг і Гольштейн, які були спірними територіями.

Міста були поділені з Австрією, з якої давно вже назрівав конфлікт. У 1866 році почалася австро-пруссько-італійська війна, в якій Бісмарк здобув перемогу над австрійцями і уклав з ними мирний договір.

Після цього в 1867 році Бісмарк став працювати над створенням Північнонімецького союзу і Конституції до нього. До того часу він вже був канцлером, і незабаром його робота отримала світло – був утворений Північнонімецький союз. Проти цього повстали французи і розв’язали в 1880 році франко-прусську війну, де Бісмарк знову здобув перемогу, за що отримав титул князя, новий маєток, Вільгельм став імператором, а сама Німеччина стала Другим рейхом.

Поле приєднання численних земель до Німеччини Бісмарк став проводити Kulturkampf – боротьбу за культурну уніфікацію країни, а вже в 1871 році випустив наказ про Кафедральному параграфі, згідно з яким у церкви заборонялося проводити політичні пропаганди. В 1873 році був прийнятий закон про контроль держави над релігійними навчальними закладами, закон про реєстрацію шлюбу в держустановах, церква позбавлялася будь-якого фінансування з боку держави.

Після цього Ватикан обурився діями Бісмарка, але той був непохитний і навіть вислав з країни ряд релігійних діячів. Народ теж був проти, але щоб втихомирити його Бісмарк пішов на зближення в націонал-лібералами і їх лідером Ласкером.

Після Другого рейху Бісмарк розглядав питання зміцнення країни, так як стало зрозуміло, що Німеччина не стане домінантів в Європі, так як занадто цьому заважає Австрія, а також зачаєна поки Франція.

Щоб зміцнити свої сили Бісмарк став зближуватися з Росією і підписав з нею Лондонську конвенцію про право Росії мати військовий флот на Чорному морі. Наступним його кроком стало укладення угоди між Пруссією, Австрією та Росією. Після російсько-турецької війни 1878 році Бісмарк був головою конгресу за її підсумками, підписав Берлінський трактат про встановлення нових кордонів у Європі.

Росія була незадоволена тогами конгресу, тому стала виступати проти Німеччини, на що Бісмарк в переляку став знову співпрацювати з Австрією, яка натякнув йому про зближення Росії з Францією. Не розуміючи, що він робить, Бісмарк уклав взаємний договір з Австрією, на що Росія відповіла договором з Францією, таким чином знищивши колишні довірчі відносини з Німеччиною. Почали розроблятися плани по захопленню країн.

У 1879 році Росія знову порвала з Францією, а в 1881 році був укладений договір між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Росією. Так був досягнутий нейтралітет у відносинах. Бісмарк намагався укласти договір з Британією, однак та відмовлялася.

Бісмарк не раз зазнавав нападів, що намагався запобігти, провівши закон про заборону та контроль всіх клубів країни, проте отримав відмову. У 1878 році на імператора намагалися 2 рази напасти, що Бісмарк оголосив соціалістичним злом і намагався провести закон про заборону соціалістів. Таким чином, Бісмарк зібрав навколо себе безліч однодумців, що дозволило йому залишатися на посаді.

У 1882 році підписав Троїстий союз між Німеччиною, Австрією та Італією. У 1883 році запропонував проект страхування здоров’я робітників, а в 1889 році закон про пенсії. У 1881 році у Німеччині з’явилися нові колонії в Африці.

У 1890 році новий імператор відсторонив його від служби, але Бісмарк продовжував бути впливовим діячем і став депутатом рейхстагу. У відставку він почав писати мемуари, але через слабке здоров’я і смерті дружини помер 30 липня 1898 року.

Досягнення Отто Бісмарка:

• Об’єднав Німеччину

Дати з біографії Отто Бісмарка:

1 квітня 1815 року – народився в Німеччині
1822-1827 роки –навчання в школі Пламанской
1847 рік – депутат
1857-1861 роки – посол в Росії
1862 рік – канцлер Німеччини
1864 рік – приєднання Шлезвігу і Гольштейну
1867 рік – утворення Північно-Німецького союзу
1871 рік – культуркампф
1890 рік – відставка
30 липня 1898 року – смерть

Цікаві факти Отто Бісмарка:

• У молодості був запальний і брав участь в дуелях 27
• Був присутній на коронації Миколи Другого
• Його ім’я носять лінкольн, флагман, архіпелаг, море, столиця штату в США, мис і школа

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь