Пушкін Олександр Сергійович (рід. 26.05.1799 р. – помер 29.01.1837 р.) – російський поет, прозаїк, а також драматург. Олександр Пушкін є великим російським поетом, до того ж, розглядається в якості творця сучасної літературної російської мови.
Народився Пушкін 26.05.1799 р. в Москві. Походив він з нетитулованої розгалуженого дворянського роду Пушкіних. Літній час 1805-1810 років Саша проводив у Марії Олексіївни Ганнібал, бабусі по матері в розташованому недалеко від Звенигорода селі Захарове.
Шість своїх отроческих років юний поет провів у Царськосельському ліцеї, де відкрився вперше його літературний дар. Спогади про ліцейному братстві збереглися назавжди в душі Пушкіна.
В даний період Олександром було створено чимало літературних творів. Випущений з ліцею Олександр Пушкін був влітку 1817 року, отримавши чин колезького секретаря. Його визначили служити в Колегію іноземних справ. Пушкін постійно відвідував у цей час театр, брав участь у засіданнях товариства «Арзамас», в яке вступив, ще навчаючись в ліцеї. У 1818р. він став також членом співтовариства (літературно-театрального) «Зелена лампа». В цей період Пушкін активно складає вірші, трудиться над своєю поемою «Руслан і Людмила». Опублікована в 1820, ця поема викликала чимало суперечок, викликаних незвичним поєднанням в ній прийомів російсько-французьких словесного виразу з фольклорною стилістикою і просторечием.
На початку 1820р. Пушкін був викликаний до генерал-губернатора Милорадовичу для отримання пояснень з приводу його змісту деяких віршів та епіграм на відомих діячів і навіть царя. Пушкіна збиралися вислати в Сибір або заточити в Соловецькому монастирі, але, завдяки клопотанням друзів, вдалося пом’якшити покарання, поета перевели в кишинівську канцелярію Інзова.
Прямуючи до місця служби, Пушкін застудил легкі після купання в Дніпрі і отримав запалення. Раєвські, бажаючи поправити здоров’я поета, вивезли його з собою в Крим і на Кавказ. У Криму Пушкін жив в Гурзуфі. Тут він працював над «Кавказьким бранцем», а також задумав написання «Бахчисарайського фонтану» і «Євгенія Онєгіна».
У вересні поет прибув до Кишинева, де приступив до служби і продовжив літературну діяльність. Тут навесні 1823 року він почав писати «Євгенія Онєгіна». Влітку 1823 року Пушкін домігся переведення до Одеси. У 1826 році посилання Пушкіна закінчилася, і поет відправився на деякий час свого родинного маєтку в Михайлівському. У вересні 1826 йому наказано з’явитися до Миколи I в Москву для особистої бесіди. Поета після цього звільнили від звичайної цензури, гарантувавши йому особисте заступництво царя.
У 1827 році влада почала розслідування щодо вірша Пушкіна «Андрій Шеньє», в якому побачили зв’язок з декабристським повстанням, а в 1828 році уряд довідалося про кишинівської поемі Пушкіна «Гавриилиада». Після цього за поетом заснований був негласний поліцейський нагляд.
Наприкінці 1828 року Пушкіна познайомили з Наталією Гончаровою, яку він відразу (за його власним визнанням) полюбив. В 1829р. він сватався до Гончарової, але отримав відмову через молодості Наталі.
Повторно Пушкін сватався в 1830 році, отримав згоду на цей раз і поєднався шлюбом на початку 1831 року. Сім’я Пушкіних після вінчання оселилася на Арбаті, де вони прожили до травня 1831 року, після чого вирушили в Санкт-Петербург.
Влітку Пушкін, знявши в Царському Селі дачу, завершує роботу над «Євгенієм Онєгіним», що триває цілих вісім років. Вирішивши працювати на рядом історичних творів, які вимагали поглибленого знання історії, Пушкін отримав дозвіл в 1831 році працювати в архівах і зайняв місце «історіографа».
На початку 1836 році померла мати Пушкіна, який важко переносив втрату. Пушкіна здолали всілякі неприємності: смерть матері, виснажливі переговори з зятем щодо розділу маєтку матері, борги, турботи за видавничим справах, а також умисні залицяння за жінкою кавалергарда Дантеса, що стали причиною пригніченого стану великого поета.
27.01.1837 р. Пушкін викликав Дантеса на дуель, під час якої був смертельно поранений і незабаром помер.
Літературна та культурна роль генія Пушкіна
- Пушкін – загальновизнаний найбільший російський поет, що вніс величезний культурний внесок, розмір якого неможливо переоцінити. У філології Пушкіна розглядають як творця руського сучасної літературної мови. Генієм Пушкіна стали іменувати ще при житті, що трапляється вкрай рідко, а навколо його особистості склався серед читачів справжній культ. Пушкін створив чотирнадцять співаємо, роман у віршах, кілька драматичних творів, прекрасні прозові твори, написав чудові казки, а також величезна кількість віршів. Постійно перевидаються багатотомні зібрання творів Пушкіна, його літературні твори багаторазово екранізовані, йдуть на сценах більшості театрів, втілені в балетах і операх.
Важливі дати біографії Пушкіна
- 26.05.1799 р. – народився в Москві.
- 1811 – поступає на навчання в Царськосельський ліцей, де навчається до 1817 року.
- 1814 – публікація першого вірша поета.
- 1818 – вступ до гуртка «Зелена лампа».
- 1820 – переведення на службу в Кишинів.
- 1823 – переклад в Одесу.
- 1826 – закінчення південної посилання, переїзд до Москви.
- 1827 – смерть коханої няні поета Орини Родіонівни.
- 1828 – знайомство з Наталею Гончаровою.
- 1830 – одруження на Гончарової, переїзд в Санкт-Петербург.
- 1836 – смерть матері Пушкіна, Надії Осиповны.
- Січень 1837 року – дуель з Дантесом, смертельне поранення, загибель Пушкіна.
Цікаві факти з життя Пушкіна
- Дивно зворушливо Пушкін ставився до своєї няні, Яковлевої Аріні Rodionovne, годувальниці його старшої сестри Ольги. Він неодноразово згадував її в своїх листах і присвятив няні ні один вірш.
- Пам’ятав себе Пушкін з чотирирічного віку. В цей час він вперше зустрівся з імператором. Тоді маленький Сашко ледь не потрапив під копита коня Олександра I, виїхав на прогулянку. Коня імператор встиг притримати, тому дитина не постраждав, але ні на жарт перелякав гуляла з ним няню.
- Найвищою точкою творчості Пушкіна стала знаменита Болдинська осінь, коли з-під пера поета вилилася ціла бібліотека чудових творів. В Болдіно Пушкін прибув в 1830 році, отримавши, нарешті, згода від Наталії Гончарової на шлюб і перебуваючи в тому стані душевного підйому.
- В Царськосельський ліцей Пушкін вступив по знайомству. Заснований даний ліцей був самим міністром Сперанським, набір в нього був обмежений – лише тридцять осіб, а дядько Олександра – талановитий та відомий у той час Василь Львович Пушкін особисто був знайомий зі Сперанським, тому поклопотався за племінника. В ліцеї Пушкін не дуже встигав, зате вперше закохався.
- Брат Пушкіна стверджував, що поет був малий ростом, дурен собою, але чомусь подобався жінкам. Також брат розповідав, що Пушкін, коли хто-небудь його цікавило, був дуже цікавим співрозмовником. Якщо ж поета інтересу до співрозмовника не відчував, розмова його ставав нудний, в’ялий і зовсім нестерпний.