Біографія Олександра Альохіна

Дата народження: 31 жовтня 1892 року
Місце народження: Москва, Російська імперія
Дата смерті: 24 березня 1946 року
Місце смерті: Эшториль, Португалія

Альохін олександр Олександрович – російський і радянський шахіст, теоретик, літератор.

Олександр Альохін був народжений в жовтні 1892 року в Москві. Його батько, Олександр Іванович входив до ватажки дворянства з Воронезької губернії. Мати Анісія Іванівна була дочкою текстильного фабриканта.

З 1901 по 1910 маленький Сашко ходив в класичну гімназію імені Поліванова, в 1911 році став студентом петербурзького Імператорського училища правознавства, у 1914 закінчив його, ставши титулярним радником.

Ще в дитинстві він захопився шахами і в 7 років почав грати за всіма правилами. Він активно розвивав аналітичне мислення, і вже в 16 років отримав першу перемогу на Всеросійському турнірі. Незабаром він зайняв третє місце на петербурзькому Турнірі чемпіонів, що дало йому право претендувати на титул чемпіона світу.

Під час Першої світової війни Олександр став і відправився добровольцем на фронт, щоб очолити загін Червоного хреста. Незабаром він був поранений, потрапив у військовий госпіталь. За порятунок поранених йому вручили дві Георгіївські медалі та орден Святого Святослава.

У 1919 році став студентом Московської державної кіностудії, але протримався там лише рік. Йому довелося піти працювати слідчим Головного управління міліції в Московському кримінальному розшуку. У 1920 році він змінив місце роботи і став перекладачем в апараті Комінтерну.

Того ж 1920 рік і жовтень-місяць принесли йому перемогу на чемпіонаті РРФСР з шахів. У березні 1921 році він одружився.
З 1921 по 1927 Альохін зіграв 22 партії в міжнародних турнірах, з яких у 14 він переміг. У 1921 році він випустив книгу Шахова життя в Радянській Росії, яка вийшла в Берліні німецькою.

У 1925 році він захистив дисертацію в Сорбонні на тему Система тюремного ув’язнення в Китаї, ставши доктором права. У 1927 році він став чемпіоном світу, вигравши з рахунком 25 у Хосе Рауля Капабланки. У 1929 відстояв титул у матчі з російською гроссмейтсером Боголюбовим і голландським Ейве. З останнім він програв, але в 1937 виграв матч-реванш.

У 1931 поставив рекорд в югославскомБледе – виграв міжнародний турнір з відривом у 5,5 очок. Ставши четвертим чемпіоном світу, гастролював по всьому світу. За цей час він зіграв 1320 партій, з яких 65 програв і в 1161 переміг. У 1930, 1931, 1933 по 1939 був головою збірної команди Франції.

Під час Другої світової знову вирушив на фронт. Він воював за Францію, був лейтенантом-перекладачем. У 1946 отримав виклик від чемпіона СРСР Ботвинника на право оскаржити титул чемпіона світу, став готуватися, і раптово помер. Він вперше залишився непереможеним. У 1956 році його останки були перепоховані на кладовищі Монпарнас у Парижі.

Досягнення Олександра Альохіна:

• Четвертий чемпіон світу з шахів з 1927-1935 і 1937-1946
• Перший чемпіон з шахів, виграв матч-реванш
• Чемпіон РРФСР

Дати з біографії Олександра Альохіна:

Жовтень 1892 – народження
1901-1910 – навчання в гімназії
1906 – перша перемога в шахах
1911-1914 – навчання в училищі правознавства
1920 – чемпіон РРФСР
1925 – доктор права
1927 – чемпіон світу
Березень 1946 – смерть

Цікаві факти Олександра Альохіна:

• Першим застосував шахове початок е1-е4 (захист Альохіна)
• Йому належить кілька нових методик в іспанській та французькій захисту, ферзевий гамбіті