Біографія Миколи Гоголя

Дата народження: 1 квітня 1809 року
Дата смерті: 21 лютого 1852 року
Місце народження: Сорочинці, Полтавська губернія

Микола Васильович Гоголь – російський письменник, драматург, Гоголь Н.В. – поет і публіцист.

Один з класиків російської та світової літератури.

Микола Васильович Гоголь – відомий російський драматург, публіцист і прозаїк, народився в Сорочинцях (Полтавська Губернія) 1 квітня 1809 року. Його батько, Василь Опанасович, був дуже багатим поміщиком, у якого було близько 400 кріпаків, його мати була дуже молодої і активної жінкою.

Письменник провів своє дитинство в умовах колоритного українського побуту, який він дуже любив і добре запам’ятовував. Він відмінно знав життя панів і селян, в десять років він почав вчитися в Полтаві у вчителя, а потім вступив до Ніжинської Гімназії вищих наук. Дослідники кажуть, що Гоголя не можна було назвати успішним учнем, більшість предметів давалося йому з величезними труднощами, але він виділявся серед однолітків прекрасною пам’яттю, вмінням правильно використовувати російську мову, а також в малюванні.
Гоголь активно займався самоосвітою, дуже багато писав, разом з друзями виписував столичні журнали. Ще в молодості він почав багато писати, пробував себе і в прозі, і в поезії. Гоголь сконцентрував свою увагу на управлінні маєтком після смерті батька. У 1828 році він закінчив гімназію і відправився в Петербург.

Столична життя була дуже дорогою, багатство в провінції було недостатнім для ведення фривольною життя в Петербурзі. Спочатку він вирішив стати актором, але театри відмовлялися приймати його. Робота в якості чиновника анітрохи не приваблювала його, а тому він звернув увагу на літературу. У 1829 році його ідилія “Ганц Кюхельгартен” була суворо прийнята критиками і читачами, а тому Гоголь особисто знищив весь перший тираж.

У 1830 році він все ж вступив на державну службу і став працювати в департаменті уділів. У цьому ж році він завів велику кількість різних корисних знайомств в літературних колах. Одразу ж було опубліковано оповідання “Вечір напередодні Івана Купала”, а через рік світ побачили “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

У 1833 році Гоголя привабила перспектива попрацювати в науковій сфері, він став співпрацювати з Санкт-Петербурзьким університетом на кафедрі загальної історії. Тут він провів наступні два роки свого життя. В цей же період він закінчив збірки “Арабески” і “Миргород”, які були опубліковані відразу ж після його відходу з університету.

Зміст збірників було тепло прийнята критиками, всі оцінили і “Тараса Бульбу”, і “Вія” і “Старосвітських чиновників”. Вихід “Ревізора” остаточно закріпив за Гоголем звання талановитого письменника і прикував до нього увагу багатьох літераторів і представників світського суспільства.

Були і ті, хто відчайдушно критикував його творчість. Тиск з боку критиків стало однією з причин, по якій Гоголь вирішив перепочити від літератури і відправився в Європу. Він пожив у Швейцарії, Франції та Італії. Саме в цей час він закінчив перший том “Мертвих душ”. В 1841 році він вирішив, що потрібно повернутися в Росію, де його тепло зустрів Бєлінський і сприяв публікації першого тому.

Одразу ж після виходу в світ цієї книги Гоголь взявся за роботу над другим томом, в цей момент письменник переживав творча криза. Великим ударом по його літературного самолюбству став розгромний відгук Бєлінського на книгу “Вибрані місця з листування з друзями”. Ця критика була прийнята дуже негативно. У кінці 1847 року Гоголь поїхав до Неаполя, звідки виїхав до Палестини.

Повернення в Росію в 1848 році охарактеризувався мінливістю в житті письменника, він так само не міг знайти собі місце. Жив у Москві, Калузі, Одесі, потім знову в Москві. Він все ще працював над другим томом “Мертвих душ”, але відчував істотне погіршення стану духу. Він став захоплюватися містикою, його часто переслідували дивні думки.

11 лютого 1852 року посеред ночі він несподівано вирішив спалити рукопис другого тому. Він говорив, що злі духи змусили його зробити це. Через тиждень він відчув слабкість у всьому тілі, зліг і відмовився від будь-якого лікування.

Лікарі вирішили, що необхідно почати примусові процедури, але ніякі хитрощі медиків не поліпшували стан хворої. 21 лютого 1852 року Гоголь помер. Він покоїться на цвинтарі Данилового монастиря у Москві.

Гоголь був одним з самих дивних представників російської класичної літератури. Його творчість приймалося по-різному, критики і хвалили, і любили його. З іншого боку, його сильно вплинула Миколаївська цензура.

На Гоголя в своїй роботі озиралися Булгаков і Набоков, багато його творів були екранізовані в Радянський час.

Основні віхи життя Миколи Гоголя:

– Народження в Сорочинцях 1 квітня 1809
– Переїзд до Полтави в 1819
– Початок навчання в Гімназії вищих наук у Ніжині в 1821
– Початок Петербурзького періоду в 1828
– Публікація ідилії “Ганц Кюхельгартен” в 1829
– Вихід у світ “Вечори напередодні Івана Купала” в 1830
– Друк “Вечорів на хуторі поблизу Диканьки” у 1831
– Робота при історичному факультеті Петербурзькому університеті у 1834
– Вихід у світ збірки “Арабески” і “Миргород” у 1835
– Початок європейської подорожі в 1836
– Публікація першого тому “Мертвих душ” у 1841 році
– Знищення другого тому з невідомих причин у 1852 році
– Смерть Н. В. Гоголя 21 лютого 1852

Цікаві факти з біографії Миколи Гоголя:

– Письменник не був одружений, ставився з підозрою до жінок і був замкнутою людиною; дослідники говорять і його латентної гомосексуальності, і про наявність таємної любові до кільком жінкам
– Є версія, що письменник не помер, а поринув у летаргічний сон, після чого був заживо похований
– Череп письменника був викрадений з могили в 1909 році аж до періоду перебудови громадськість не знала про цю подію
– Гоголь насилу переносив грозу, дуже боявся грому і блискавки
– Письменник багато займався рукоділлям, був відмінним кулінаром і був ласунам