Біографія Леоніда Бикова

Дата народження: 12 грудня 1928 року
Місце народження: село Знам’янське Слов’янського р-ну Донецької області Українська РСР, СРСР
Дата смерті: 11 квітня 1979 року
Місце смерті: Вишгородський район, Київська область, УРСР, СРСР

Леонід Федорович Биков – радянський актор і режисер.

Леонід Биков був народжений в грудні 1928 року в селі Донецької області, батьки – Федір Іванович і Зінаїда Панкратовна, в 1938 р. переїхали в Краматорськ.

В дитинстві мріяв стати льотчиком за типом Чкалова, хотів вступати в льотне училище, але з-за зовнішніх даних не вийшло.

В 1943 сім’ю евакуювали в Барнаул, хотів служити, з’явився до військкомату, але його відправили доучуватися в школу. У 1945 став жити в Ленінграді, вступив у другу спецшколу для льотчиків Аэротура, провчився місяць. Через зростання 136 см його відрахували зі школи, вирішив стати артистом.

У 1946 перша спроба вступити до Київської школи акторів провалилася – вступні іспити він не пройшов. Тоді Леонід вирушив до Харкова, був зарахований у сценічний інститут на перший вектор. У 1951 закінчив його і став працювати в трупі Харківського театру імені Шевченка.

У 1952 дебютував у кіно в епізодичній ролі сільського хлопця у фільмі ” Доля Марини. У 1954 картина стала популярною, його помітили глядачі і творці кіно. У 1954 ж Бикова запросили на велику роль Петі Мокіна у фільмі ” Приборкувачка тигрів.

Тоді актор став відомим на всю країну. Після цього були зйомки Максима Перепелиці, фільм виявився таким вдалим, що Леоніда всі називали після цього Максим.

Далі були ролі самого різного плану, в 1958 отримав головну роль в екранізації Шинелі за Гоголем. Биков приїхав в театр, щоб просити звільнення для зйомок, але отримав відмову. Зйомки не відбулися, замість Бикова Леоніда зіграв Ролан Биків. У 1959 отримав запрошення на зйомки любові Альошкіної, який вийшов на екрани в 1961. Тоді Леонід став зіркою.

Тоді ж він порвав з театром у Харкові і з сім’єю поїхав в Ленінград. У 1963 сам зняв фільм Зайчик і зіграв у ньому, але більше його до режисури не допускали. У 1965 став заслуженим артистом РРФСР, через рік переїхав до Києва.

З 1971 року він ніде не знімався , причиною вказував простий і небажання зніматися в чим-попало. В кінці 60-х разом з Онопрієнко та Сацьким написав сценарій фільму ” В бій йдуть одні старики, в 1972 почалися зйомки, 1974 картина вийшла , отримавши на Всесоюзному фестивалі кіно в Баку почесний приз.

Якщо б не вийшла в тому ж році червона Калина Шукшина, картина отримала головний приз.Тогді ж Леонід отримав звання народного артиста України.

1975 став знімати Ати-бати йшли солдати, де знявся сам в ролі єфрейтора Святкіна. Після зими 1976, що пройшла у зйомках, отримав другий інфаркт. За кіно Леонід отримав держпремію УРСР. У 1978 почав знімати кіно Прибулець, а вже на початку 1979 несподівано написав заповіт, де вказує, що відчуває, як скоро піде.

Так і сталося. У квітні 1979 Леонід повертався з дачі під Києвом, невдало намагався обігнати асфальтоукладочный каток і зіткнувся з вантажівкою. Смерть у 50 років настала миттєво. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Досягнення Леоніда Бикова:

• Заслужений артист РРФСР
• Народний артист України
• Державна премія України

Дати з біографії Леоніда Бикова:

Грудень 1928 – народження
1938 – переїзд в Краматорськ
1943 – евакуація в Барнаул, перша спроба вступити в Ленінградську школу військових льотчиків
1945 – друга спроба стати льотчиком в Ленінграді
1951 – закінчення Харківського театрального інституту, акторський факультет
1951-1960 – робота у Харківському академічному українському театрі імені Шевченка
1952 – дебют в кіно
1955 – популярність
1960 – переїзд в Ленінград
1960-1968 – робота на Ленфільмі
1969 – переїзд до Києва
1972 – зняв У бій ідуть вони старі
1976 – Ати-бати йшли солдати
Квітень 1979 – загибель

Цікаві факти Леоніда Бикова:

• У 1981 про Леоніда був знятий документальний фільм з назвою Якого любили всі
• Працював над сценаріями сатиричного кіножурналу Гніт
• Був одружений, виховав сина, дочка, син живе в Канаді, має 4 дітей
• Його ім’я носить одна з малих планет, вулиці в українських містах, бульвар у Києві
• На місці смерті актора стоїть пам’ятний знак, у Києві є пам’ятник Леоніду, пам’ятна дошка на будинку, де він жив